- •Державний вищий навчальний заклад
- •План 1 Тема: Державна мова – мова професійного спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 2 Тема: Функціональні стилі сучасної української мови у професійному спілкуванні. Норми української мови
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 3-4 Тема: Сучасне писемне професійне мовлення.
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 5-6 Тема: Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 7-8 Тема: Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 9 Тема: Лексика професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 10-11 Тема: Іменник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 12-13 Тема: Числівник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 14 Тема: Прикметник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 15 Тема: Займенник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 16 Тема: Дієслово у професійному мовленні.
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 17 Тема: Прислівник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 18 Тема: Службові частини мови у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 19-20 Тема: Власні назви у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 21 Тема: Географічні назви у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 22-23 Тема: Синтаксичні та пунктуаційні норми у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 24 Тема: Культура усного фахового спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 25-26 Тема: Риторика і мистецтво презентації
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 27 Тема: Етикет службового спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю
- •Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль.
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словники
- •Гуцал катерина андріївна
- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •Методичні вказівки та завдання
- •До практичних занять
План 21 Тема: Географічні назви у професійному мовленні
Мета: закріплення набутих умінь і навичок передавання звуків у географічних назвах українською мовою.
1. Особливості використання географічних назв у текстових документах.
2. Правила відмінювання українських географічних назв.
3. Іншомовні географічні назви,правила їх передачі українською мовою.
4. Розписка.
Реферат на тему: Походження назв населених пунктів України.
Основна література: 1-8.
Додаткова література: 12-21.
Методичні поради
Розглядаючи перше питання, потрібно сказати, що географічні назви поділяються на власні й невласні. Невласні назви – це географічна номенклатура: місто, село, селище, хутір, гора. долина, яр, річка, море. озеро. Власні географічні назви позначають єдині, індивідуалізовані реальні об’єкти: Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ; Дніпро, Псьол; Карпати, Альпи; Байкал, Балхаш. Чимало географічних назв передається словосполученням: Західна Європа, Великий Токмак, Мінеральні Води, Біла Церква, мис Доброї Надії. Географічні назви транслітеруються: Аюдаг (Ведмідь Гора), Алмати (Яблуневе).
Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви: міст (Народився в місті Запоріжжя), станцій (Під’їхали до станції Біла Церква), сіл (Родом із села Житні Гори), аулів (Виїхав з аулу Агарак), республік (Учора повернувся з Республіки Ємен). При відсутності слів місто, село, застава, острів й под. назви відмінюються (Надійшли вітання від колег з Одеси).
Відповідаючи на друге питання, потрібно зауважити, що всі географічні назви ставляться в тому відмінку, якого вимагає контекст. Якщо вони належать до однієї з відмін, то відмінюються як іменники цієї відміни, зберігаючи при цьому всі можливі чергування голосних (Київ – Києва) та приголосних звуків (Владивосток – Владивостоці).
Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Веселе, Веселого, Веселому, Веселе, Веселим, Веселому. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника відмінюються лише у другій частині: Ростов-на-Дону, Ротова-на-Дону, Ростову-на-Дону, Ростов-на-Дону, Ростовом-на-Дону, Ростові-на-Дону.
Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і (-ї), -о, -у (-ю): Туасне, Капрі, Баку, Порт–Луї тощо.
Аналізуючи третє питання, потрібно зазначити, що географічні назви слов’янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції. Потрібно простежити передачу українською мовою російських літер е, ё, и, враховуючи всі правила.
У четвертому питанні потрібно зазначити, що розписка – це документ, що підтверджує певні дії, а саме – передачу й одержання документів, грошей, літератури, матеріальних цінностей тощо і є завірений підписом одержувача. Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від будь-якої організації, закладу. У службовому варіанті треба зазначити, на підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу або нотаріальною конторою. Укладається розписка лише в одному примірнику.