2 Коефіцієнт фінансової залежності.

Цей коефіцієнт обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення коефіцієнта Кф.з. у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств, і навпаки. Цей коефіцієнт показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Показник фінансової залежності використовують у детермінованому факторному аналізі, наприклад в аналізі чинників рентабельності власного капіталу.

Якщо Кф.з. =1, підприємство не має позик, нормативне значення = 2.

3 Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів доповнює коефіцієнт автономії.

Якщо нормальне мінімальне значення Кавт.=0,5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів Кз/в =1. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

4 Коефіцієнт мобільності.

За умов збереження мінімальної фінансової стабільності підприємства Ко/н має бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості оборотних і необоротних активів:

5 Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Значення Км показує частку власних обігових коштів у власному капіталі що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами. Нормативне значення Км0,1.

6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів:

Кзап. показує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

Нормальне значення цього відносного показника, що було отримане на основі статистичного узагальнення господарської практики, становить 0,6-0,8.

7. Коефіцієнт виробничих фондів.

Визначається відношенням балансової вартості виробничих фондів (основних фондів, виробничих запасів та незавершеного виробництва) до підсумку балансу:

За даними господарської практики нормальне значення Кв.ф. 0,5.

Якщо показник менший від нормального значення, слід вжити заходів щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для цього додатково власні кошти або довгострокові кредити:

8. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (для характеристики структури джерел коштів слід використовувати спеціальні показники, що відбивають різноманітні тенденції у зміні окремих груп джерел).

Значення Кд.з. показує частку довгострокових позик у сукупних стабільних джерелах фінансування. Цей показник дає змогу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значення цього коефіцієнта свідчить про посилання залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення його фінансової стійкості.

9 Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

Цей коефіцієнт показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству.

Показник розраховують, при пустивши, що довгострокові позики використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів.

10. Коефіцієнт короткострокової заборгованості:

10. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів

11 Коефіцієнт кредиторської заборгованості

12. Співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю.

В умовах інфляції для фінансового стану підприємства краще, щоб кредиторська заборгованість перевищувала дебіторську.

5.3 Показники платоспроможності (ліквідності)

Фінансовий стан підприємства на короткострокову перспективу оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які характеризують можливість підприємства своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов’язання перед контрагентами.

Ліквідність – можливість підприємства виконати свої зобов’язання по всім видам платежів за рахунок оборотних активів.

Статті в активі балансу показані (зверху до низу) по наростаючій ліквідності активів (від нематеріальних активів до грошових коштів та їх еквівалентів).

До найбільш ліквідних відносяться:

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- поточні фінансові інвестиції;

-дебіторська заборгованість;

-запаси.

Основним показником ліквідності є перевищення оборотних активів над короткостроковими (поточними) пасивами.

Платоспроможність – можливість підприємства здійснити розрахунки по своїм короткостроковим зобов’язанням.

Основні показники платоспроможності є:

-наявність у підприємства грошових засобів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка вимагає термінового погашення (розрахунки по кредитах, розрахунки з держбюджетом, з постачальниками, з оплати праці, з робітниками, тощо);

-відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Підприємство враховується платоспроможним, якщо сума оборотних активів перевищує або дорівнює сумі його зобов’язань.

Поряд з абсолютними показниками фінансової стійкості, рівень ліквідності та платоспроможності доцільно розраховувати сукупністю відносних аналітичних показників – коефіцієнтів ліквідності, ґрунтованих на співставленні оборотних засобів (активів) і короткострокових зобов’язань (пасивів). Основними з них є коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності.