- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Теоретичні аспекти сучасної екології
- •Основні завдання сучасної екології:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 2 найголовніші екологічні закони, правила і принципи. Методологічні особливості сучасної екології
- •2.1. Найголовніші екологічні закони, правила і принципи
- •2.2. Методологічні особливості сучасної екології
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 біосфера
- •3.1. Характеристики біосфери та її становлення
- •Таблиця 3.1. Маса головних резервуарів біосфери
- •3.1.1. Атмосфера
- •3.1.2. Літосфера
- •3.1.3. Гідросфера
- •3.2. Становлення біосфери
- •3.3. Трансформація енергії у біосфері
- •3.4. Загальні властивості біосфери
- •3.4.1. Жива речовина
- •3.4.2. Екологічні чинники середовища
- •3.5. Організація біосфери. Екосистеми
- •3.5.1. Рівні організації органічного світу
- •3.5.2. Екосистеми
- •3.5.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- •3.5.4. Екологія популяцій
- •3.5.5. Принципи функціонування екосистем
- •3.5.6. Стійкість екосистеми
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4 техносфера
- •4.1. Загальні поняття
- •4.2. Техногенний вплив на атмосферу
- •Таблиця 4.1
- •4.2.1. Підприємства енергетичного комплексу
- •Таблиця 4.3
- •4.2.2. Підприємства чорної металургії
- •4.2.3. Хімічна і нафтохімічна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів. Целюлозно-паперова промисловість
- •4.2.4. Транспорт
- •4.2.5. Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням
- •Самоочищення атмосфери
- •4.3. Техногенний вплив на гідросферу
- •4.3.1. Забруднення поверхневих вод
- •4.3.2. Світовий океан та його забруднення
- •Основні забруднювачі Світового океану
- •4.3.4. Водні проблеми України
- •4.3.5. Стічні води, їх класифікація та методи очищення
- •4.3.6. Проблеми відходів людської діяльності
- •Короткі характеристики різних типів відходів
- •Лекція 5 агросфера
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Агроекосистеми
- •5.3. Ґрунти
- •5.3.1. Механічний і фазовий склад ґрунту
- •5.3.2. Хімічні процеси в ґрунті і роль ґрунту в біосфері
- •5.4. Розподіл ґрунтів у світі і причини втрати ґрунтів
- •5.5. Основні забруднювачі грунтів
- •5.6. Рекультивація земель
- •5.6.1. Основні напрямки рекультивації техногенних ландшафтів
- •5.7. Системи землеробства
- •Лекція 6 ноосфера
- •6.1. Від зародження концепції до стратегії гармонійного розвитку
- •6.2. Витоки ноосферної ідеї
- •6.3. Сучасні підходи до ідеї ноосфери
- •6.4. Екологічний виклик і сталий розвиток
- •6.5. Індикатори гармонійного розвитку
- •Групи індикаторів екологічних аспектів гармонійного розвитку
- •6.6. Проблеми гармонійного розвитку України
- •У соціальній сфері
- •В екологічній сфері
- •Додаток до лекції 6 “Ноосфера”
- •Лекція 7 еколого-економічні основи природокористування
- •7.1. Загальні поняття природокористування
- •7.2. Основні завдання економіки природокористування
- •7.3. Правові основи природокористування
3.5. Організація біосфери. Екосистеми
3.5.1. Рівні організації органічного світу
Біосфера, незважаючи на свою могутню життєдіяльність, складається з вразливих і тендітних систем, рівновагу яких дуже легко порушити. Природні системи різноманітні, але мають ряд спільних рис: система – не просто сума елементів, а цілісний комплекс, який утворює особливу єдність з середовищем; Кожна система є елементом системи більш високого рангу, а її елементи, в свою чергу виступають як система нижчого рангу. Одиниці одного рівня системи є частинками, з яких утворюється наступний більш високий рівень. Кожен організм живої природи (наприклад, людина) з однієї сторони складається з одиниць підпорядкованих йому рівнів – органів, клітин, молекул, а з іншої сам є одиницею, що є складовою біологічних систем – популяцій, видів екосистем, біосфери. На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії та ін.
3.5.2. Екосистеми
Основною одиницею біосфери, об’єктом вивчення екології є екосистема – комплекс організмів і чинників навколишнього природного середовища. Термін “екосистема” близький до терміну “біогеоценоз» (лат. bios – життя, coynos – спільний), і має тлумачення як природна ділянка земної поверхні з певним складом живих і неживих компонентів і динамічною взаємодією між ними (кругообігом речовин та обмінними енергетичними процесами). Біогеоценоз містить два компоненти: біотоп (грец. - місце) – ділянка на поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом) і біогенез – сукупність живих організмів: рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз), мікроорганізмів (мікробіоценоз), грибів (мікоценоз) (рис.3.1).
Рис.3.1. Схема будови біоценозу (за В.М.Сухачовим)
Екосистема буває різних розмірів і складності. Наприклад, ліс в цілому – екосистема, але й окремий мурашник в лісі, або любий пеньок – це теж екосистеми. Між організмами в екосистемі існує складна взаємодія через речовинно-енергетичний обмін. Наприклад, у водоймах планктон є їжею для зоопланктону, яким живляться дрібні риби, на які полюють хижі риби, що у свою чергу споживаються людиною.
Кожна з систем, незважаючи на їх розмаїття і кількість, має в своїй структурі два основних компоненти: фактори живої (організми) і неживої природи. Сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (лат. bio – життя) екосистеми. Неживі (хімічні і фізичні) фактори навколишнього середовища називаються абіотою. Відмінність систем одна від одною в основному створюється своєрідністю абіотичних умов кожного регіону.
За масштабами екосистеми поділяються на мікроекосистемами, макроекосистеми та глобальні екосистеми. У мікросистемах невеличкі тимчасові біоценози перебувають в обмеженому просторі. Це – трухляві пеньки, мурашники, мертві стовбури дерев тощо. Найпоширенішими є макроекосистеми, що розміщуються на величезних територіях чи акваторіях з характерним мікрокліматом і відповідають природним зонам. Це екосистеми лісу, тундри, тайги, степу, пустель, саван, морські екосистеми. Прикладом глобальної екосистеми служить біосфера Землі.