5.6. Рекультивація земель

Рекультивація земель- це відновлення порушених промисловістю земельних площ з метою використання їх в інших галузях народного господарства. У кожному випадку мета може бути різною і досягатися різними шляхами. Перші дані про рекультивацію з’явилися в 1766-1784 рр., коли почали експлуатувати Рейнський кам’яновугільний басейн. Нині значні роботи з рекультивації земель тривають у Великій Британії, США, Японії, Китаї, Росії та багатьох розвинутих країнах. У 1939 р. в США видано закони для відкритих розробок, у яких передбачають озеленення відвалів. В окремих штатах підприємства спочатку платять за порушені землі, а потім частину цих виплат їм повертають, якщо на рекультивованих землях приживаються дерева. Причому часто рекультивовані землі продуктивніші, ніж природні. Усі порушені території розподіляють на 2 групи: землі з насипним ґрунтом (промислові відходи, відвали пустих порід) і території, пошкоджені вийманням ґрунту - кар’єри, провали підземних виробок.

5.6.1. Основні напрямки рекультивації техногенних ландшафтів

Сільськогосподарський напрям - використання рекультивованих земель для вирощування сільськогосподарських культур.

Лісогосподарський напрям- подальше створення лісів.

Водогосподарське використання- створення ставків, басейнів, рибних господарств.

Рекреаційний напрям- використання відчужених земель для відпочинку населення. Тут створюються зони відпочинку, спортивні майданчики. Так, в Донецьку шахтні терикони поливають суспензією глини для припинення реакцій горіння, вносять шар ґрунту, висівають трави для його закріплення, а потім висаджують дерева. Виникають чудові парки для відпочинку.

Будівельний напрям- забудова рекультивованих земель. Часто в таких місцях будують підземні гаражі, склади тощо.

Санітарно-гігієнічний напрям. Його суть - використання територій виробок під звалища відходів, шламонакопичувачі без попереднього вирівнювання ландшафту.

В Україні загальна кількість порушених земель перевищує 263 тис. га, з яких потребує рекультивації понад 120 тис. га. Найбільше земель, зіпсованих відкритим видобуванням корисних копалин, знаходиться в Криворізькому і Керченському залізорудних, Дніпровському і Львівсько-Волинському вугільних, Нікопольському марганцеворудному та Прикарпатському сірчаному басейнах. У цих зонах значні роботи з рекультивації земель проводять у різних напрямах: будують житлові будинки, вирощують сільськогосподарські культури, закладають сади.

5.7. Системи землеробства

З того часу, як плуг уперше зробив борозну на цілинній землі, пройшли тисячоліття. Одна система землеробства змінювала іншу, і кожна мала свої переваги й недоліки. Основні з них: Городня (скопування землі); підсічно-вогнева (підсушування й подальше спалювання лісів); перелогова (висівання зернових кілька років - відпочинок - знову використання); сидеральна (вирощування бобових - заорення землі з метою поліпшення родючості); парова (поділ поля на 3 частини, 2 з яких засівають, а 1 відпочиває і на ній випасають худобу. Наступного року пар залишають на іншому полі). Здавна люди підвищують родючість земель внесенням добрив.

Надзвичайне забруднення земель змусило людину згадати досвід предків-хліборобів. Виникло землеробство, яке не чинить згубного впливу на довкілля і здоров’я людей. Таке землеробство називають альтернативним. Воно має кілька систем: органічну, найпоширенішу в США, яка для меліорації та підвищення родючості грунтів пропонує використовувати перегній, компост, гіпс, кісткове борошно тощо; біологічну, де використовуються природні види захисту рослин від шкідників і хвороб (збирання комах, розпилення настоянок рослин та ін.); біодинамічну, яка враховує як земні, так і сонячні та місячні ритми під час обробки земель, у виборі термінів висівання та збирання сільгосппродукції.

Таким чином, подальша доля цивілізації багато в чому залежить від екологізації всіх ланок сільськогосподарського виробництва, основними шляхами якої є: охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, впровадження нових ефективних технологій землекористування; виведення нових високопродуктивних сортів рослин та порід тварин; спрямування на вирощування біологічно чистої продукції: впровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками сільгоспкультур, раціональне внесення добрив і пестицидів у оптимальні терміни; створення парку легкої сільгосптехніки, яка менше ущільнює ґрунт.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття агросфера.

2. Що таке агроценоз? Чим зумовлена його нестійкість?

3. Яку роль відіграють ґрунти у біосферних процесах?

4. Які функції виконують ґрунти у біосфері?

5. Назвіть основні екологічні зміни грунтів під впливом людської діяльності.

6. Які ви знаєте антропогенні забруднювачі грунтів?

7. Що таке пестициди і яка їх екологічна роль?

8. Які з важких металів, що накопичуються у ґрунтах, найбільш небезпечні?

9. Назвіть найнебезпечніші радіонукліди, якими забруднені ґрунти України, і вкажіть, де саме.

10. Що таке рекультивація земель? Назвіть основні її види.

11. Що таке альтернативне землеробство?

12. Назвіть основні шляхи екологізації сільськогосподарського виробництва.