- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Теоретичні аспекти сучасної екології
- •Основні завдання сучасної екології:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 2 найголовніші екологічні закони, правила і принципи. Методологічні особливості сучасної екології
- •2.1. Найголовніші екологічні закони, правила і принципи
- •2.2. Методологічні особливості сучасної екології
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 біосфера
- •3.1. Характеристики біосфери та її становлення
- •Таблиця 3.1. Маса головних резервуарів біосфери
- •3.1.1. Атмосфера
- •3.1.2. Літосфера
- •3.1.3. Гідросфера
- •3.2. Становлення біосфери
- •3.3. Трансформація енергії у біосфері
- •3.4. Загальні властивості біосфери
- •3.4.1. Жива речовина
- •3.4.2. Екологічні чинники середовища
- •3.5. Організація біосфери. Екосистеми
- •3.5.1. Рівні організації органічного світу
- •3.5.2. Екосистеми
- •3.5.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- •3.5.4. Екологія популяцій
- •3.5.5. Принципи функціонування екосистем
- •3.5.6. Стійкість екосистеми
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4 техносфера
- •4.1. Загальні поняття
- •4.2. Техногенний вплив на атмосферу
- •Таблиця 4.1
- •4.2.1. Підприємства енергетичного комплексу
- •Таблиця 4.3
- •4.2.2. Підприємства чорної металургії
- •4.2.3. Хімічна і нафтохімічна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів. Целюлозно-паперова промисловість
- •4.2.4. Транспорт
- •4.2.5. Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням
- •Самоочищення атмосфери
- •4.3. Техногенний вплив на гідросферу
- •4.3.1. Забруднення поверхневих вод
- •4.3.2. Світовий океан та його забруднення
- •Основні забруднювачі Світового океану
- •4.3.4. Водні проблеми України
- •4.3.5. Стічні води, їх класифікація та методи очищення
- •4.3.6. Проблеми відходів людської діяльності
- •Короткі характеристики різних типів відходів
- •Лекція 5 агросфера
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Агроекосистеми
- •5.3. Ґрунти
- •5.3.1. Механічний і фазовий склад ґрунту
- •5.3.2. Хімічні процеси в ґрунті і роль ґрунту в біосфері
- •5.4. Розподіл ґрунтів у світі і причини втрати ґрунтів
- •5.5. Основні забруднювачі грунтів
- •5.6. Рекультивація земель
- •5.6.1. Основні напрямки рекультивації техногенних ландшафтів
- •5.7. Системи землеробства
- •Лекція 6 ноосфера
- •6.1. Від зародження концепції до стратегії гармонійного розвитку
- •6.2. Витоки ноосферної ідеї
- •6.3. Сучасні підходи до ідеї ноосфери
- •6.4. Екологічний виклик і сталий розвиток
- •6.5. Індикатори гармонійного розвитку
- •Групи індикаторів екологічних аспектів гармонійного розвитку
- •6.6. Проблеми гармонійного розвитку України
- •У соціальній сфері
- •В екологічній сфері
- •Додаток до лекції 6 “Ноосфера”
- •Лекція 7 еколого-економічні основи природокористування
- •7.1. Загальні поняття природокористування
- •7.2. Основні завдання економіки природокористування
- •7.3. Правові основи природокористування
Лекція 5 агросфера
5.1. Загальні положення
Агросфера- частина біосфери, трансформована людиною під впливом різних видів сільськогосподарської діяльності. Це - землі з переважанням культурних рослин і тварин, поселень сільського типу, землі, на яких упродовж тисячоліть сформувався новий природний масив. Це - агроландшафти, що потребують для свого існування і розвитку постійної значної енергетичної підтримки людиною, території з дуже збіднілим біорозмаїттям, виснажені і захімізовані, але не так техногенно навантажені, як урбанізовані та промислові райони. Термін “агросфера” з’явився порівняно нещодавно, з 90-х років ХХ ст., обґрунтовується і впроваджується як і термін “агроекологія”.
Вивчення агросфери з сучасних екологічних позицій має для України надзвичайне значення, бо агросфера займає 70% території держави і є одним з джерел економіки і добробуту нації. У багатьох країнах Азії, Південної Америки, Африки, що розвиваються, площа агросфери також велика і має дуже істотне значення для їх соціально-економічного розвитку, але продуктивність аграрного сектора цих країн, як і в Україні, значно нижча від продуктивності агросфери розвинених країн (Німеччини, Голландії, Швеції, Канади та ін.). Це пов’язано насамперед з технологіями обробітку ґрунту, системи землекористування, екологічним рівнем землеробства і сільськогосподарського виробництва взагалі.
Розвиток агросфери почався ще 10 тисяч років тому, коли людина почала меліорувати землі, докорінно змінюючи їх (осушення шумерами родючих заплав Тигру і Євфрату, єгиптянами - заплави Нилу та ін.). Меліорація стала активним стимулятором розвитку людських цивілізацій, розвитку ремесел, пов’язаних з виготовленням сільськогосподарського знаряддя, таких наук, як землевпорядкування, астрономія (для визначення часу повеней, засух, сіяння і збирання врожаю). Але саме розвиток агросфери призвів і до перших надзвичайно вагомих локальних і регіональних змін природного середовища: вирубування, викорчовування та випалювання тисяч гектарів лісів, розорювання земель і заміна багатотрав’я монокультурами (злакові, овочі), витоптування свійськими тваринами луків і пасовищ спричинили сильне збіднення ландшафтів; розвиток пустель, ярів призвів до змін режиму й складу поверхневих і ґрунтових вод, значного погіршення екологічних умов. З часом природні екосистеми дедалі більше витіснялись штучними агроекосистемами, в яких панували рослини і тварини, потрібні людині, корисні тільки їй. Таке заміщення біосфери агросферою супроводжувалося спрощенням трофічних ланцюгів, вимиранням значної кількості тварин і рослин, збідненням і деградацією грунтів - одного з найголовніших компонентів біосфери, роль яких надзвичайно велика, бо вони виконують важливі екологічні функції, головною з яких є те, що ґрунти є середовищем існування мікроорганізмів, грибів, рослин, інших живих істот. Родючість грунтів визначає умови існування людини та її розвитку. Тому, коли стан грунтів у всьому світі значно погіршився, особливо після Другої світової війни, вчені-аграрії та екологи з 80-х роках ХХ ст. почали займатися дослідження значення грунтів, шукати шляхи їх відродження; і ці дослідження продовжуються і нині.