4.Облік розрахунків за претензіями

У ході виконання договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) постачальниками сільськогосподарському підприємству або покупцями готової продукції у сільськогосподарського підприємства, а також іншими юридичними і фізичними особами за іншими договорами виникають ситуації, в яких сторони змушені вдаватися до примусового виконання умов договорів стороною, яка їх не виконала або виконала частково. Це може бути пов'язано із переплатою за рахунками постачальників із-за неправильного застосування цін або арифметичних помилок, низької якості матеріалів, що надійшли від постачальників, або їх нестачі в дорозі понад норму природних втрат, помилковим списанням банком сум з клієнтів тощо.

Для обліку операцій претензійного порядку призначено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями", який застосовують за всіх видів діяльності.

Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, поки не будуть погашені. При цьому слід дебетувати субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і кредитувати рахунки 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

У міру погашення заборгованості субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" кредитується і дебетуються відповідні рахунки грошових коштів 31 "Рахунки в банках" або 30 "Каса". На цьому самому рахунку обліковуються претензії до установ банків, за сумами помилково зарахованими або списаними на поточні рахунки сільськогосподарського підприємства.

На суми претензій на користь різних організацій і осіб, що признані судом, а також на суми відмовлених платежів за раніше пред'явленими претензіями кредитується субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і дебетується рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Підставою для записів операцій на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" є: акти приймання вантажів, рішення господарських судів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банків на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведуть за кредитом у Журналі-ордері № ЗБ с.-г., за дебетом - у Відомості 3.2-за кожним дебітором.[6]

5.Облік розрахунків з відшкодування матеріального збитку

Матеріальний збиток підприємству може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.

Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в окремих місцях його зберігання, а також у ході інвентаризації грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства. Крім розкрадання і нестач, збиток може бути заподіяний шляхом знищення майна вогнем, водою та ін.

Після встановлення інвентаризацією кількісного розходження між даними бухгалтерського обліку і даними зі зняття фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна необхідно визначити суму вартості цінностей, яких бракує, згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 зі змінами та доповненнями №1253 від 07.12.2011 р.[3]

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз=((Бв-А)Іінф+ПДВ+Азб)2

де Рз - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і ПДВ, із застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент збитків із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Для обліку розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств за виявленими нестачами, розтратами і крадіжками грошей, товарно-матеріальних цінностей та майна передбачено в межах рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".

На цьому субрахунку операції відображаються лише у тому випадку, коли винуватця виявлено.

Якщо виявлено нестачу або псування, що сталося в результаті зловживань, винних у цьому слід притягати до судової відповідальності і скласти позов про стягнення вартості цінностей, яких не вистачає за встановленими згідно з чинним законодавством цінами. Товарно-матеріальні цінності, яких не вистачає, перш за все оцінюють за фактичною собівартістю і на визначену суму дебетують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності", субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" і кредитують рахунки: 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари", 30 "Каса".

Потім вартість названих товарно-матеріальних цінностей, які оцінені за установленими згідно з чинним законодавством цінами, відображають за дебетом субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід", субрахунок 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

З різниці між сумою, що підлягає відшкодуванню винними особами, і сумою списання нестачі запасів за їх балансовою вартістю, віднімається податок на додану вартість, який відображається за дебетом субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредитом субрахунка 641 "Розрахунки за податками".

При списанні нестач або псуванні основних засобів на суму зносу (амортизації) нарахованого за час експлуатації дебетують рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", субрахунок 131 "Знос основних засобів" і кредитують рахунок 10 "Основні засоби". Залишкова вартість списаних основних засобів відображається за дебетом рахунка 97 "Інші витрати" субрахунка 976 "Списання необоротних активів" і кредитом рахунка 10 "Основні засоби". Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на дебет субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунка 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

При відшкодуванні заподіяних підприємству втрат кредитується субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і дебетуються рахунки: 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 28 "Товари" - на вартість оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей; 30 "Каса" - на суму готівки, яка надійшла в касу, 31 "Рахунки в банках" - на суму грошових коштів, які надійшли на рахунки в банках для відшкодування заподіяних втрат; 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" - на суму утримань із заробітної плати в погашення заборгованості завданих підприємству збитків.

Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 "Списані активи" ведеться за боржниками у випадку встановлення нестач і втрат від псування цінностей.[4]