2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи плодових насаджень Розанова листовійка.

Розанова листовійка (Archips rosana) (Рис. 1) відноситься до родини листовійки (Tortricidae), ряду лускокрилі (Lepidoptera) (Мигулин, 1983).

Розанова листовійка - це дуже поширений шкідник плодово - ягідних культур, а також листяних паркових та декоративних дерев і кущів. Трапляється повсюдно, однак масові розмноження частіше спостерігаються у степовій зоні. У Лісостепу і Поліссі вона пошкоджує переважно яблуню й чорну смородину, а в Степовій зоні - черешню та інші кісточкові породи (Байдик, 2005;Савковский, 1976 ).

Самки з розмахом крил 18 – 22 мм, самці — 15 – 19 мм; передні крила вохряно-золотистого кольору з темнішими поперечними вузькими хвилястими смугами й кількома плямами; задні крила коричнево-сірі з рожевувато-жовтим відтінком біля основи.

Яйце розміром 1,2 мм, овальне, приплюснуте, сіро-зеленого кольору; кладка — від 10 до 150 яєць. Яйцекладка (щиток) спочатку блідо-зеленого кольору, а потім поступово набуває буро-сірого відтінку, подібного кольору кори яблуні. Розмір яйцекладок 0,7-1,2 сантиметрів.

Гусениця завдовжки 17 – 20 мм, від зеленого до сірувато-зеленого кольору, голова бура, блискуча, вкрита рідкими світлими волосинками (Рис. 1). Довжина дорослої гусениці 17-20 міліметрів.

Лялечка спочатку зеленого кольору, з темно-зеленим крилевим чохликом, потім стає темно-коричневою, з більш світлим черевцем. Всі сегменти черевця мають по два ряди шипиків. Кінець черевця витягнутий у вигляді вістря, на якому розташовані чотири гачкоподібні щетинки, по дві такі ж щетинки є з боків. Довжина лялечки: самки - 9-13 міліметрів, самця - 5-7 міліметрів.

Розанова листокрутка має однорічну генерацію, тобто протягом вегетаційного періоду розвивається одне покоління. Гусениці відроджуються наприкінці квітня — на початку травня при сумі ефективних температур 500 °С (нижній поріг — 8 °С). На півдні України відродження гусениць починається в період висування суцвіть у середньо і пізньостиглих сортів яблуні, а масове — у період відокремлення бутонів. Відродження гусениць триває від 7 до 13 діб. Гусениці першого і другого віків проникають у бруньки, скелетують молоде листя, виїдаючи в ньому круглі отвори, проникають у бутони і вигризають тичинки, маточки й пелюстки. Гусениці старших віків згортають листя в трубочки або клубки, пошкоджують також зав’язі й плоди, вигризаючи в м’якуші ямки неправильної форми, які іноді досягають насінної камери. Завершивши живлення, яке триває 30 – 40 діб, гусениці заляльковуються в місцях живлення, найчастіше в згорнутих листках. Розвиток лялечки триває 8 – 12 діб залежно від температурного режиму. Як заляльковування, так і виліт метеликів розтягнутий і триває до двох місяців — з початку червня до кінця липня у присмеркові години та вночі. Відкладання яєць починається через 3 – 5 діб після вильоту метеликів. Самки відкладають яйця на товстих гілках і стовбурах дерев, на відміну від яблуневої молі, яка відкладає яйця у вигляді щитків на тонких двох-трирічних гілках. Плодючість — у середньому 250 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни наступного року. Яйця витримують зниження температури до –27 °С, за нижчої температури загибель сягає 90 % через дві доби (Литвинов, 1957; Литвинов, 2005; Літвінов, 2009).

Фенологічний календар розвитку розанової листовійки відображено в таблиці 2.

Рис. 1. Розанова листовійка та її пошкодження

(Савковский, 1976)

Таблиця 2