Сітчаста листовійка

Сітчаста листовійка (Adoxophyes orana)(Рис. 4) відноситься до родини листовійки (Tortricidae), ряду лускокрилі (Lepidoptera) (Мигулин, 1983).

Мешкає в Європі (всюди), Китаї, Японії, Кореї, Північному В'єтнамі, горах Індії і М'янми. У м. СРСР поширена в європейській частині (всюди, крім півночі), Закавказзя, Поволжя, Приуралля, Північному Казахстані, Південному Сибірі, на Далекому Сході - Хабаровський і Приморський краї, Амурська і Сахалінська області. (Савковський, 1976)

Розмах крил метелика: самки - 22 міліметри, самця - 15 міліметрів. Крила сітчастої листокрутки охряно-жовті або світло-бурі з малюнком у вигляді поперечних і поздовжніх ліній, у самців з костальним заворотом. У самок менш чітко, у самців досить добре видно 3 основних плями: прикореневу, серединну перев'язь і передвершинну. Задні крила бурувато-сірі з більш світлим переднім краєм.

Яйця плоскі, дископодібні, світло-жовті або жовто-зелені, відкладаються щитками черепицеподібно.

Гусениці молодших віків жовто-зелені. Голова і передньогрудний щиток чорні. Дорослі гусениці оливково- або темно-зелені. Голова, передньогрудний щиток і грудні ноги світло- або жовто-коричневі. Кремастер у вигляді потужної загнутої на черевну сторону лопаті з 8 крючковидними щетинками: чотири з них розташовані хрестоподібно на вершині кремастера і по дві з боків.

Лялечка 8-13 мм у довжину, вузька, видовжена, коричнева із зеленим відтінком і більш темною спиною, стигми овальні. На спинній стороні розташовано 2 ряди щитків, а на кінці черевця - 8 гачків.

Зимують діапаузуючі гусениці 2-4 віків (частіше 3), у білих коконах під лусочками бруньок у розвилках гілок, рідше в тріщинах кори деревних рослин, іноді з плодами в сховищах. Навесні вони пошкоджують бруньки, які починають розпускатись, особливо на верхівках пагонів. Потім вони пошкоджують листя, згорнуті в ковпачок, трубку або грудку та стягнуті шовковини. Літні гусениці шкодять сильніше: приплітають листя до зав'язі і плодам, обгризаючи їх зовні. Заляльковуються в місцях харчування, в пухких коконах в рослинних рештках, а також у щілинах кори. Розвиток лялечки триває 10-12 днів. Через 10-15 днів після цвітіння починають відроджуватись метелики, які, як і інші листовійки, літають в сутінки і вночі. Літ метеликів триває 20-30 днів, протягом яких вони відкладають яйця. Самка відкладає яйця групами: у 1 поколінні переважно на гладку верхню поверхню листя яблунь, але на обидві сторони листів груш, у 2 поколінні також на пагони, зав'язі і плоди. Кладки (у середньому 80-100 яєць) у формі щитків нагадують жовто-зелені лаково-блискучі розпливчасті краплі 2-6 мм у діаметрі. На Україну ембріональний розвиток 1 покоління триває 8 -14 діб, 2 - в середньому 11 днів. Восени гусениці скелетують нижню сторону листів, виїдають їх м'якоть, залишаючи недоторканими тільки жилки (Васильев, 1958).

Фенологічний календар розвитку різнокольорової плодової листовійки відображено в таблиці 5.

Рис. 4. Сітчаста листовійка

(Савковский, 1976)

Таблиця 5