Листовійка мінлива плодова

Листовійка мінлива плодова (Hedia nubiferana) (Рис. 3) відноситься до родини листовійки (Tortricidae), ряду лускокрилі (Lepidoptera). (Мигулин, 1983)

Мешкає в Західній Європі, Малій Азії, Іракі, Ірані; в США, Канаді вважається видом, який завизли. У м. СРСР поширена в європейській частині (від узбережжя Білого моря до Кавказу), в Закавказзі, на Уралі, в Казахстані, горах Туркменії, Західному Сибірі (Савковський, 1976).

Передні крила в базальній частині коричнево-бурі або темно-сірі з синюватим відтінком, з білими цятками у внутрішнього краю (розмах крил 17-21 мм). Вершинна частина біла з блакитно-сірими, коричневими або чорними штрихами. Біля кордону темної основної і світлої зовнішньої частини крила розташована відособлена чорна точка. Бахромка сіро-коричнева. Задні крила сіро-коричневі.

Свіжо-відкладене яйце у вигляді прозорої краплі, потім стає молочно-білим.

Гусениці молодших віків біло-жовті, старших вікових груп більш темного забарвлення (оливково-зелені або темно-сіро-зелені), з майже чорними бородавками, вкрита дрібними шипами (Рис 3).

Лялечка довжиною 9-14 мм, темно-бурого або чорного кольору; кремастер у вигляді усіченого конуса з 8 крючковидними щетинками на вершині.

Зимують гусениці третього віку в коконах у тріщинах кори, розгалуженнях гілок та під сухим листям. У квітні відзначається вихід перезимували гусениць з коконів при підвищенні середньодобової температури повітря до 9-10 ° С, у фазу зеленого конуса, гусениці залишають місця зимівлі й вгризаються в бруньки. Пізніше стягають молоде листя і бутони в клубки, всередині яких живляться. Розвиток гусениць триває 25 – 30 діб і завершується до кінця травня. Заляльковування починається в період масового обсипання пелюсток у яблуні і триває до середини червня. Гусениці заляльковуються в місцях харчування між двома стягнутими павутиною листям або в листі, сформованих у вигляді капсул. На розвиток лялечки потрібно 8 – 14 діб. Літ метеликів починається через 12 – 14 діб після кінця цвітіння яблуні й триває 15 – 20 діб. Самка відкладає яйця по одному або невеликими групами, по 2 – 8, на верхній і нижній поверхні листка іноді на плоди. Плодючість — 200 яєць.

Відроджені через 8 – 12 діб гусениці скелетують нижню поверхню листка і, досягнувши в середині літа третього віку, сплітають щільний кокон та переходять у місця зимівлі. Розвивається одна генерація за рік (Литвинов, 1957; Литвинов, 2005; Літвінов, 2009).

Фенологічний календар розвитку різнокольорової плодової листовійки відображено в таблиці 4.

Рис. 3 Листовійка мінлива плодова

(Савковский, 1976)

Таблиця 4

Фенологічний календар розвиткулистовійки мінливої плодової (Hedia nubiferana) Зона – східний Лісостеп України

Рік спостережень	Кількість поколінь	Зимуюча стадія	Розвиток комах по місяцях і декадах																					Примітка
			Квітень			Травень			Червень			Липень			Серпень			Вересень			Жовтень
			1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Багаторічні спостереження	1	Гусениці ІІІ віку	-	-	-	-	- 0	- 0 +	0 + .	0 + . -	+ . -	+ . -	. -	-	(-	-	-	-	-	-	-	-	-	До розпускання бруньок 3 – 5 кладок/ дерево До початку цвітіння 0,5-3 гусениці/м гілки

Умовні позначення:

0 – лялечка . - яйце

+ - імаго - - личинка

Період шкодочинності Заходи захисту

Помітний шкідники садів на півдні європейської частини м. СРСР і на Кавказі. Гусениці шкодять, виїдаючи бруньки і бутони на яблуні, груші, сливі, айві, вишні, черешні, абрикосі, горобині, глоді, малині, кизильнику, троянді і ін.. розоцвітих. Перезимували гусениці вгризаються переважно в плодові бруньки, зсередини виїдають їх вміст, бруньки буріють, підсихають і обсипаються. Пізніше гусениці скручують листя в пухкі грудки, пошкоджують бутони, квітки та зав'язі. Плоди ушкоджують рідко (Васильев, 1958; Літвінов, 2009).

Захисні заходи. Агротехнічні: обрізка старих і хворих гілок. Біологічні: застосування біопрепаратів. Хімічні: обробки інсектицидами навесні після розпускання бруньок у фенофаз висування суцвіть для знищення перезимували гусениць, в осередках, заселених шкідником. Прогноз і сигналізація з допомогою феромонних пасток (Васильев, 1958).