Введення в спеціальність / Конспект лекцій / КР-навчальний посібник Т.Ткачук

182

Формування конкретної програми діяльності інформаційноаналітичного підрозділу варто розпочати з розроблення загальної аналітичної стратегії. Першочергове значення в цьому процесі посідає

вивчення інформаційного поля менеджерів вищого рівня управління

(МВРУ), тобто сукупності інформації, що вже існує або буде створена до моменту прийняття рішень, підтримку яких повинен забезпечити інформаційно-аналітичний підрозділ.

Як правило, МВРУ, не будучи професіоналами у сфері інформаційно-аналітичної діяльності і діючи в умовах постійної напруги та дефіциту часу, не можуть точно визначити, яка інформація їм дійсно необхідна. Тому частина інформації, яку вони запитували виявляється непотрібною. Так, МВРУ часто вимагають надання максимально повних даних з численних другорядних питань, наприклад, про малозначні аспекти діяльності конкурентів, постачальників. Пізніше з’ясовується, що вони явно не в змозі вивчити та осмислити надані їм відомості.

Без спеціальних зусиль служби конкурентної розвідки МВРУ одержують тільки обмежену частину дійсно необхідної їм інформації. Отримати інформацію, яка їх справді цікавить, вони не можуть через обмеженість інформаційних ресурсів, а про існування більших обсягів корисної інформації, наявної навіть у них на фірмі і тим більше за її межами, вони навіть не підозрюють.

Щоб отримати від керівництва адекватно поставлені завдання, необхідно насамперед правильно сформулювати запитання. У розмові з менеджером слід орієнтуватися на рішення, яке йому необхідно прийняти, на конкретні дії і практичні результати. Питання на зразок «Яку головну проблему у розширенні нашого ринку збуту Ви бачите?» набагато краще, ніж «Яку інформацію про наших конкурентів Ви хочете отримати?». Даючи відповідь на останнє запитання, менеджер нерідко ставить завдання, яке неможливо виконати, або її виконання пов’язане з порушенням ділової етики і закону.

КР може використати кілька шляхів для підвищення рівня корисних знань, якими володіють МВРУ.

Перший і в багатьох випадках найважливіший напрям полягає в тому, щоб показати МВРУ, що фірма ігнорує цінну інформацію, яка вже є в її розпорядженні. У цьому полягає вирішення одного із завдання щодо розвитку фірми, названого серед головних завдань КР. Наприклад, КР може показати, що у зв’язку із зміною вимог щодо утилізації промислових відходів, перед фірмою відкривається можливість вигідно реалізувати свої старі розробки, які раніше були визнані економічно неефективними.

183

Другий напрям, що заслуговує на серйозну увагу, полягає в збиранні нової для МВРУ інформації та поданні службою конкурентної розвідки переконливих доказів її цінності. Так, оперативно отримані дані про новітні технології, якщо фірмі вдасться їх освоїти раніше конкурентів, можуть відкрити фірмі шлях до лідерства у сфері своєї діяльності. І, навпаки, відставання у цьому питанні може створити серйозну загрозу конкурентноздатності продукції фірми.

Третій напрям дій КР орієнтований на підвищення ефективності інформаційної роботи за рахунок скорочення витрат на збирання й оброблення марних даних. Наприклад, непотрібних рекламних матеріалів, які надходять на фірму, непрофільних видань, на які вже оформлена підписка, майбутніх результатів невірно сформульованого моніторингу, застарілих звітів, проектів тощо. Інформаційні ресурси, що звільняються за рахунок цього, можуть бути спрямовані на рішення дійсно актуальних аналітичних завдань.

Отже, вивчення інформаційного поля МВРУ допомагає службі КР зрозуміти, якого типу інформація потрібна особам, які приймають рішення. Це дає можливість розробити програму аналітичної роботи, тобто чітко визначити, якого роду вихідні дані необхідно зібрати і які саме аналітичні методи доцільно застосувати для їхнього перетворення у форму, найбільш зручну для МВРУ.

2. Збирання даних.

Збирання даних – це важливий етап інформаційно-аналітичного забезпечення. Від того, яку інформацію і в якій кількості буде покладено на стіл аналітику, багато в чому залежить доля будь-якого підприємства, банку, закладу тощо. Отримання інформації за своєю суттю – організаційно-розумовий процес, шлях від отримання розрізнених відомостей про ринок, клієнтів, технології і конкурентів до систематизованих даних, до аналітичних документів, на основі яких приймаються управлінські рішення. Збиранням даних повинні займатися в принципі всі співробітники фірми, компанії тощо.

Залежно від важливості та специфіки аналітичних завдань, які вирішуються, а також від наявних в розпорядженні КР ресурсів, збирання даних може здійснюватися в безперервному режимі (режимі моніторингу), у пакетному й фокусному режимах.

Найбільше даних можна отримати в режимі моніторингу. Водночас проведення моніторингу пов’язане з найбільшими витратами. Тому цей режим ефективний для збирання даних тільки про найважливіші, постійно діючі фактори зовнішнього середовища (політичні, економічні тощо, дії найважливіших конкурентів) або в умовах кризової ситуації,

184

коли потрібно відслідковувати всі більш-менш значущі події. Фокусний режим відповідає проведенню збирання даних окремо по кожному аналітичному завданню. Якщо паралельно відпрацьовується кілька завдань, вирішення яких вимагає звернення до тих самих інформаційних джерел, доцільно здійснювати збирання даних одночасно по всіх цих завданнях, тобто працювати в пакетному режимі.

Якщо МВРУ чітко уявляють, яка саме інформація їм потрібна, тобто саме вони є ініціаторами її пошуку, пошукові завдання, як правило, виявляються досить чіткими й стабільними. У такому разі є можливість використати стандартні процедури збирання даних, із застосуванням всіх наявних у служби КР каналів одержання інформації. Якщо фактор часу не є критичним, можна використати такі процедури збирання даних, як опитування, інтерв’ю, розсилання письмових запитів. Найкращим методом збирання більших обсягів даних у найкоротший термін, природно, є

звернення до електронних баз даних.

Невичерпні можливості для асоціативного пошуку відкривають електронні бази даних (БД) універсального профілю. На цей момент можуть бути доступні такі інформаційні масиви різного обсягу й походження:

–Європейський бізнес-реєстр (ЄБР) електронна мережа бізнесреєстрів, які ведуть органи реєстрації в більшості європейських країн. ЄБР дає можливість будь-кому отримати офіційну інформацію про компанії з країн, підключених до мережі – за помірну ціну. На початок 2007 року крім України до складу ЄБР входили Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Норвегія, Іспанія, Швеція і Нідерланди. Обсяг інформації про певну бізнес-структуру в ЄБР залежить від специфіки національного реєстру країни-учасниці ЄБР. Європейський бізнес-реєстр містить базову, дуже важливу для потенційних партнерів інформацію про компанію, наприклад, назву, номер реєстрації, адресу, країну реєстрації, дату реєстрації, орган реєстрації, юридичну форму, вид діяльності, розподіл капіталу, дату останнього звіту за рік. Деякі національні реєстри містять інформацію про склад ради директорів, власників. Офіційний сайт Європейського реєстру бізнесу – www.ebr.org.;

–Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України ЄДРПОУ, який забезпечує єдиний державний облік та ідентифікацію всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України й створені за

185

участю юридичних осіб України. Отримання інформації про реєстрацію зазначених суб’єктів, регулюється Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2006 р. № 39 «Про Тимчасовий порядок формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру». За підтвердженням легітимності підприємства, отриманням відомостей про ідентифікаційний код, найменування, територіальну належність, місцезнаходження, телефони керівника підприємства слід звертатися до органів Держкомстату України чи органів державної реєстрації, зазначивши дані, які відомі про підприємство.

–баланси підприємств містять офіційні відомості банківської звітності, зрозуміло, що можуть бути одержані не частіше одного разу на квартал;

–річний баланс з відповідними додатками. Вказані документи не є комерційною таємницею й повинні бути надані партнером без будь-яких умов. У випадку відмови партнера, ознайомитися з цими документами можна за мотивованим офіційним запитом у податковій інспекції за місцем реєстрації партнера;

–відомості про зовнішньоекономічну діяльність юридичних і фізичних осіб на всій території України, ці відомості можуть регулярно оновлюватися;

–відомості про пасажирські перевезення залізничним і повітряним транспортом, ці відомості можуть регулярно оновлюватися;

–масив даних про банківську діяльність на території України – всі безготівкові банківські операції;

–відомості про абонентів телефонної мережі;

–відомості про абонентів мобільних телефонів – в деяких випадках включаючи фактичні адреси і місця роботи; потенційно можливе оновлення за певними операторами;

–відомості про власників автотранспорту;

–відомості про охоронні підприємства та охоронців;

–відомості про кримінальні прояви, злочинців, які розшукуються, адміністративні правопорушення;

–відомості персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, де вказується місце роботи і рівень прибутку фізичних осіб;

–відомості про власників нерухомості й об’єкти нерухомості.

Також існують масиви даних відносно невеликого обсягу – юридичних осіб по ДПА України, Торгово-промисловій палаті, БТІ, масив Фонду обов’язкового медичного страхування, по діяльності господарського суду, масив даних по об’єктах оренди тощо, а також

186

комерційні масиви даних різного спрямування, створені приватними підприємствами.

У розпорядженні різних державних органів існують актуальні на цей момент масиви даних щодо громадян, видачі паспортів України і загальногромадянських закордонних паспортів, юридичних осіб, їх засновників і керівників, основних засобів і стану фінансової дисципліни.

В аналітичній роботі бажано максимально використовувати всі наявні масиви даних, зокрема й застарілі, оскільки досить часто лише за їх допомогою вдається відслідкувати зміну власників тієї чи іншої юридичної особи, переселення фізичної особи з однієї адреси на іншу і перехід з одної роботи на другу, деякі інші суттєві моменти. Крім того, оскільки існує практика знищення відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності з обліків відповідних органів, саме застарілі версії їх масивів даних набувають певної цінності для встановлення фактів такого роду.

Недоліком перерахованих масивів даних (і масивів даних загалом) є їх статичність, оскільки вони містять відомості строго на певний момент і оновлюються навіть за наявності такої можливості не досить швидко. З огляду на це виникає необхідність перевірки здобутих даних. Якщо ж потрібно отримати максимально актуальну на цей момент інформацію з певного питання, звернення до сторонніх осіб або організацій, які володіють такою інформацією, є беззаперечним.

До переліку питань, які можуть бути поставлені перед аналітичним підрозділом конкурентної розвідки в процесі оброблення відомостей, отриманих про конкретні об’єкти, можуть бути віднесені.

Фізичні особи:

Біографічна довідка про особу, що цікавить підрозділ конкурентної розвідки, може включати наступні пункти.

Загальні відомості:

Прізвище та ім’я, по-батькові

Дата народження

Місце народження

Національність

Громадянство

Освіта

Школа

Вища школа

Знання іноземних мов

Основне місце роботи, посада

Службова адреса, телефон

187

Інші види діяльності

Основні етапи біографії

Походження, сімейний стан:

Батько

Мати

Брати і сестри

Близькі родичі

Національність

Сімейний стан

Чоловік (а)

Діти

Постійні контакти, відносини, зв'язки:

Держапарат

Ділові кола

Політичні партії і рухи

Особисті

Радники, помічники

Участь в суспільних організаціях

Політичні погляди, позиція

Сторонні оцінки, характеристики

Додаткова інформація Особисті якості, характеристики:

Хобі, захоплення, смаки, стиль, імідж

Відношення до релігії

Сторонні оцінки, характеристики

Юридичні особи:

–підтвердження факту державної реєстрації об’єкта;

–підтвердження або спростування факту його господарської діяльності;

–виявлення адрес як юридичних, так і фактичних, які мають відношення до об’єкта;

–отримання контактної інформації – номерів телефонів, які мають відношення до об’єкта, і пов’язаних з ними особами;

–виявлення як діючих, так і колишніх керівників об’єкта;

–отримання відомостей про власників і співвласників об’єкта – формальних і фактичних, а також про перехід права власності на об’єкт;

–отримання відомостей про реорганізації об’єкта, зміну назв і правонаступності;

188

–виявлення інших юридичних осіб, які можуть бути пов’язані з об’єктом через загальне керівництво, власника або спільність комерційних інтересів;

–отримання певних форм звітності – бухгалтерські баланси, квартальні й річні звіти, звіти про емісії тощо;

–формальна оцінка фінансового стану об’єкта на підставі балансових показників – обсягів основних засобів, кредиторської та дебіторської заборгованостей, виручки й чистого прибутку (видатків), а також оцінка фіскальної дисципліни на об’єкті;

–загальна оцінка на основі наявних відомостей виробничих потужностей і фінансових можливостей (перспектив) об’єкта;

–отримання відомостей про структуру основних засобів об’єкта – наявність у власності об’єктів нерухомості, земельних ділянок, автотранспорту і промислового обладнання;

–отримання відомостей про кримінальні прояви стосовно об’єкта або його участі в злочинній діяльності, інших компрометуючих відомостей, а також про участь об’єкта в судових справах;

–збирання відомостей про ділову репутацію об’єкта – узагальнення відгуків контрагентів, публікацій у пресі, інформації з інших джерел.

Адреси:

–виявлення фізичних і юридичних осіб, які мають відношення до зазначеної адреси;

–виявлення власника об’єкта нерухомості за конкретною адресою або власника земельної ділянки;

–отримання відомостей щодо телефонних номерів, які рахуються за вказаною адресою;

–узагальнення відомостей про конфліктні ситуації або кримінальні прояви, які мають прив’язку до конкретної адреси.

Автотранспорт:

–виявлення формальної приналежності автотранспорту та його попередніх власників;

–виявлення осіб, які реально користуються (користувалися) автотранспортом;

–отримання відомостей про ДТП, учасником якого був транспортний

засіб;

–отримання відомостей, чи не стоїть цей транспортний засіб на обліку як викрадений;

–формальна перевірка достовірності документів на транспортний засіб, а також номерів агрегатів.

Конкретні ситуації:

189

–виявлення фізичних та юридичних осіб, які мають відношення до ситуації;

–дослідження причин виникнення ситуації – як тих, що відкрито декларують її учасники, так і реальних;

–виявлення потенційно зацікавлених у тому чи іншому розвитку ситуації сторін;

–оцінка загальних перспектив розвитку ситуації та залучення до неї нових учасників;

–узагальнення публікацій у пресі, що висвітлюють ситуацію, виявлення їхніх потенційних замовників.

Крім того перед аналітиком у деяких випадках можуть бути поставлені й інші завдання, які виходять за рамки перерахованих. Загалом, за умови успішного вирішення перерахованих питань, професійна організація інформаційно-аналітичного забезпечення допомагає суттєво мінімізувати в підприємницькій діяльності витрати, яких неможливо уникнути, та прямі втрати при формуванні політики взаємовідносин з контрагентами, конкурентами, муніципальними і державними органами, а також може бути корисною як при стратегічному плануванні розвитку бізнесу, так і під час розгляду деяких виробничих та кадрових питань. Як правило, доцільно використовувати можливості інформаційно-аналітичного забезпечення не після, а до виникнення відповідної проблеми.

Третім етапом інформаційно-аналітичної роботи є аналіз і синтез. Оскільки загальноприйняте поняття аналітичної діяльності з точки

зору забезпечення безпеки діяльності підприємства ще не існує і постійно з’являються нові аналітичні напрями, пов’язані з технічним прогресом, вважається за доцільне навести визначення, запропоновані відомими фахівцями.

Так, А.Малюк описує аналітичну діяльність наступним чином:

–аналітична діяльність – це комплексне дослідження різної цільової спрямованості, яке має на меті виявлення, структуризацію й дослідження загрозливих об’єктивних і суб’єктивних, потенційних і реальних ситуацій, які можуть створити ризик для економічної безпеки фірми, її діяльності, персоналу, призвести до матеріальних, фінансових або інших збитків, падіння престижу фірми або її продукції [9, с. 21].

Л.Полякова дає більш широке поняття, зокрема: «Аналітичний процес (аналітика) – це процес аналізу наявної інформації і вивід нового знання, робота інтелекту» [10, с. 34].

Слід зазначити, що підготовлений аналітиком документ (за всієї його об’єктивності) може бути прийнятий або не прийнятий підприємцем, який

190

має свою точку зору (за наявності більш глибокої інформації, яка з якихось причин не є доступна аналітику) на наявну проблему. У цих протиріччях між аналітиком і підприємцем (якщо вони мають робочий і об’єктивний характер) зазвичай народжується підприємницька істина.

Отже, аналітичний матеріал лише тоді стає аналітичним документом, якщо його використовує підприємець у своїй діяльності, оскільки наявні в ньому висновки відповідають суб’єктивній зрозумілій останньому об’єктивній реальності, що склалася на ринку на цей момент.

Проте навіть після того, як підсумковий документ був покладений на стіл керівнику, справжній аналітик продовжує роботу. Він повинен слідкувати за тим, які ухвалені рішення відображаються на обстановці навколо компанії, і оцінити, наскільки розбіжні реальний розвиток ситуації

зпрогнозованим сценарієм, щоб за необхідності провести певну корекцію.

Арсенал аналітичних методів, що застосовується в процесі інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки діяльності підприємства, дуже широкий, тому нижче подаються найбільш поширені

зних.

Систематизація вихідних даних.

Систематизація може проводитися за тимчасовою ознакою, за досліджуваними об’єктами (наприклад, за фірмами-конкурентами або товарними категоріями), за типом діяльності (наприклад, можна групувати іноземні фірми за ознакою наявності їхніх філій або дочірніх фірм у тому чи іншому регіоні) тощо. Навіть таке просте впорядкування даних може істотно полегшити розуміння досліджуваної проблеми.

Поєднуючи дані про кожну фірму-конкурента, отримані з безлічі джерел, в інтегральні багатоаспектні досьє фірми, аналітик КР може не тільки виявити їхні стратегічні устремління й застосовувані ними конкурентні стратегії, але й проникнути на більш глибокий і стабільний рівень конкурентних переваг, тобто унікальних матеріальних і, головним чином, інтелектуальних ресурсів, якими володіє та або інша фірма. Ефективним інструментом для вирішення цього завдання є комплексний аналіз інтелектуального потенціалу фірми із застосуванням патентних джерел, наукових публікацій, матеріалів науково-технічних звітів тощо [11, с. 54].

Аналіз – (від др.-грец. розкладання, розчленування) операція уявного або реального розчленування цілого (речі, властивості, процесу або відношення між предметами) на складові частини, що виконується в процесі пізнання або наочно-практичної діяльності людини.