Лекція № 3 тема: Науковий і технічний текст

План:

1. Композиція наукового письмового тексту

2. Анотація

3. Реферат

4. Рецензія та відгук

1. Композиція наукового письмового тексту

Композиція - це будова, співвідношення і взаємне розташування частин твору.

Композиційно будь-яке наукове твір, незалежно від галузі науки і жанру, містить дві взаємопов'язані частини - описову (оглядову) та основну.

В описовій (оглядової) частини відбивається хід наукового дослідження, при цьому у введенні дається обгрунтування актуальності наукового дослідження, формулюється предмет і обраний метод дослідження, викладається історія питання (якщо потрібно) та очікуваний результат.

В основній частині наукового твору висвітлюються методика і техніка дослідження, досягнутий результат.

Всі матеріали, які не є конче важливими для розуміння проблеми, виносяться в додаток.

Вибір композиції наукового твору, її деталізація залежать від виду розв'язуваної наукової задачі, обраного методу дослідження, області науки, жанру, традицій, індивідуального стилю автора і т. п.

Схема побудови вступної частини наукового твору (автореферату, дипломної роботи, проблемної статті і т. п.):

1. обгрунтування актуальності наукового дослідження (актуальність проблеми);

2. характеристика наявних на цю тему теоретичних і практичних робіт; історія питання дослідження;

3. виділення конкретного питання (предмета дослідження);

4. висування гіпотези;

5. обгрунтування використання обраної теорії (методу);

6. попереднє формулювання висновків.

Схема побудови заключній частині наукового твору:

• короткий виклад наукового дослідження;

• остаточне формулювання висновків;

• cписок авторських робіт.

2. Анотація

Анотація - це короткий, узагальнений опис (характеристика) тексту книги, статті.

Перед текстом анотації даються вихідні дані (автор, назва, місце і час видання) у читача формі. Ці дані можна включити і в першу частину анотації.

Анотація зазвичай складається з двох частин. У першій частині формулюється основна тема книги, статті; у другій частині перераховуються (називаються) основні положення.

Суб'єкт дії в анотації зазвичай не називається, тому що він зрозумілий, відомий з контексту; активніше вживаються пасивні конструкції (дієслівні і причетні).

Зразок анотації:

Фролов І.Г. Глобальні проблеми, людина і долі людства / / Філософія і політика в сучасному світі. - М.: Наука, 1989.-С. 44-60. Стаття присвячена впливу глобальних проблем на різні сторони життя людини і на вирішення питання про майбутнє цивілізації. У статті розглядаються шляхи і методи вирішення глобальних проблем мислителями різних напрямків.

Зразки клішірованних анотацій

• У книзі досліджується (що ?)...  Показаний (що ?)...  Велике місце в роботі займає розгляд (чого ?)...

• У монографії дається характеристика (чого ?)...  Дослідження ведеться через розгляд таких проблем, як ...

• У книзі аналізується (що ?)...  Головна увага звертається (на що ?)...

• Використовуючи (що?), Автор викладає (що ?)...  Відзначається, що ...  Підкреслюється, що ...

• У книзі дається (що ?)...  Розкриваються (що ?)...  Описуються (що ?)...  Особлива увага приділяється питанням (чого ?)...

• У роботі знайшли відображення розробка проблем (чого?), Питання (чого ?)...  Показується (творчий) характер (чого ?)...  Встановлюються критерії (чого ?)...

• У книзі докладно висвітлюються (що ?)...  Характеризується (що ?)...  Розглядається (що ?)...

• У статті на основі аналізу (чого?) Показаний (що ?)...  Констатується, що ...  Говориться про ...  На закінчення коротко розбирається (що ?)...