Тема 2: Бухгалтерський баланс.

1. Суть і зміст бухгалтерського балансу

Баланс — одна із форм фінансової звітності, метою складання якої є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформа­ції про фінансовий стан підприємства на певну дату. Це статистична таблиця — єдина з усіх форм фінансової звітності, яку складають на певну дату, а не за період.

У міжнародній практиці датою балансу є дата закінчення фінан­сового року, який може не збігатися з календарним. В Україні тра­диційно бухгалтерську звітність підприємства складали на початок нового календарного року.

Як і інші форми фінансової звітності, баланс включає заголовок, розділи та статті.

Баланс надає інформацію про наявні у підприємства ресурси та прийняті ним зобов'язання.

Ресурси (активи) забезпечуються зобов'язаннями та ка­піталом власників: Активи = Зобов'язання + Власний капітал,

звідки: Власний капітал = Активи — Зобов'язання

Фінансовий стан підприємства характеризується структурою та якістю його активів, власного капіталу та зобов'язань, а також здат­ністю відповідати за своїми зобов'язаннями,тобто платоспроможністю на дату балансу.

Баланс
Актив	Пасив
1.Необоротні активи	1. Власний капітал
2. Оборотні активи	2. Забеспечення наступних витрат і платежів
3. Витрати майбутніх періодів	3. Довгострокові зобов’язання
4. Необоротні активи та групи вибуття	4. Поточні зобов’язання
	5. Доходи майбутніх періодів

2. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями.

Бухгалтерський баланс відображає стан засобів та їх джерел у грошовому вимірнику на певну дату. Проте в результаті госпо­дарських операцій відбуваються зміни в балансі. Господарська операція — виробнича або фінансова дія, явище. Господарські операції відбуваються безперервно, і кожна з них викликає зміни в балансі. Можуть бути такі зміни:

1) змінюється структура акти­ву балансу без зміни його валюти;

2) змінюється структура паси­ву балансу без зміни його валюти;

3) змінюється структура акти­ву і пасиву балансу, що викликає збільшення його валюти;

4) змінюється структура активу і пасиву балансу, що викликає зменшення його валюти.

Тема 3:Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис.

1. Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і побудовою.

Бухгалтерський рахунок - спосіб групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю та зміною засобів і їх джерел у процесі господарської діяльності.

За формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, лівий бік якої називається “дебет”, правий — “кредит”.

По відношенню до балансу рахунки бувають активними або пасивними.

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і побудовою поділяються на:

1. Основні (матеріальні, грошові, рахунки нематеріальних активів, рахунки власного капіталу та розрахункові)

2. Регулюючі (доповнюючи, контрарні)

3. Операційні (збірно-розподільні, калькуляційні, контрольно-накопичувальні, доходів, Витрат діяльності)

4. Фінансово-результатні

5. Бюджетно-розподільні.

Основні рахунки відображають дані про наявність і рух головних ресурсів підприємства та джерел їх утворення і стан розрахунків з іншими підприємствами чи установами. Уже сама назва свідчить про пріоритетність цієї групи. Стосовно балансу ці рахунки можуть бути активними, пасивними та активно-пасивними. Залишки на цих рахунках відображаються в балансі і становлять його основу.

2. Подвійний запис, сутність і значення

Кожна господарська операція стосується не менше як двох рахунків балансу.

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом.

За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що д ебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою.

3. Взаємозв’язок між балансом і рахунками.

Між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок, оскільки вони відображають одні і ті ж господарські засоби та їх джерела. Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування у вартісному вимірнику на звітну дату. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначені рахунки.

Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках (що служать для обліку господарських засобів) - по дебету, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) - по кредиту.

Подвійний запис господарських операцій на рахунках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків. За цими залишками на рахунках складають баланс на наступну звітну дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця).