55. Економічна інтеграція у пострадянському просторі.

Етапи становлення СНД можна охарактеризувати через наступні основні моменти:

• угоди про зони вільної торгівлі;

• договір про проведення погодженої антимонопольної політики;

• угода про сприяння в створенні і розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об’єднань;

• угода про співробітництво в області інвестиційної діяльності і ряді інших сфер.

Отже, співробітництво держав пострадянського простору, метою якого є інтеграція, дістає подальше інституційно-організаційного оформлення, не набуваючи водночас реального змісту. Найпоширенішим форматом для оформлення цієї співпраці є зона вільної торгівлі, угоди про створення якої були підписані на різному рівні між державами СНД, але так і не були створені. Зважаючи на етапи інтеграції, які виокремлюють фахівці, ця форма кооперації є першим етапом, тому говорити про реалізацію усіх подальших інтеграційних стадій неактуально. Політичний чинник надто впливає на всі сфери відносин нових незалежних держав, зокрема й економічну, що призводить до стагнації та неефективності інтеграційних проектів.

Статут СНД у розділі, присвяченому співробітництву в економічній, соціальній і правовій областях містить загальні напрями, що слідують, погодженню економічної політики:

• формування загального економічногопростору на базі ринкових відносин і вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили;

• координація соціальної політики, розробка спільних соціальних програм і заходів для зниження соціальної напруженості в зв’язку з проведенням економічних реформ;

• розвиток систем транспорту і зв’язку, а також енергетичних систем;

• координація кредитно-фінансової політики;

• заохочення і взаємний захист інвестицій;

• сприяння стандартизації і сертифікації промислової продукції і товарів.

СНГ грунтується на заходах суверенної рівності всіх його членів, тому, - всі держави-члени є самостійними суб’єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не має наднаціональними повноваженнями. Основними цілями організації є:

• співробітництво у політичній, економічній, гуманітарній, культурній та інших областях;

• всебічний розвиток держав-членів в рамках загального економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;

• забезпечення прав і свобод людини;

• співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного розброєння;

• взаємна правова допомога;

• мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.

На майбутнє країнам СНД потрібний реальний механізм інтеграційної взаємодії, що перетворив би переважні у взаєминах декларації про наміри у реальні досягнення.

56. Інтернаціоналізація господарського життя як об’єктивний економічний процес.

Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес винекнення й розвитку зв’язків між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сторони суспільного відтворення.

Інтернаціоналізації господарського життя триває й сьогодні. Її вплив на світогосподарські процеси носить комплексний характер і охоплює практично всі підсистеми світового господарства й усі країни. В сучасній економічній літературі ця категорія асоціюється з терміном глобалізація. Глобалізація – вища і сучасна стадія інтернаціоналізації.

Процес інтернаціоналізації в сучасних умовах став неодмінним атрибутом як власне виробництва, так й обміну, розподілу, споживання. Саме широкомантажне поширення, його на економіку в цілому, на всі її сфери й рівні, обумовлює якісно повний рівень інтернаціоналізації – глобалізацію економічного розвитку. В міжнародні потоки товарів, послуг, капіталів і робочої сили вливаються все нові й нові країни; подальший економічний розвиток все більшої їх кількості пов’язується з інтенсивністю, динамічністю, напрямками цих потоків, що означає розвиьток інтернаціоналізації вшир,сприяючи ставленню глобальної економічної системи.

Таким чином, глобалізація – об’єктивний процес, що протікає в часі й просторі, що базується на економічній домінанті розвитку людської цивілізації. Її озгорнуте визначення передбачає комплексну характеристику сутнісних зв’язків і відносин із врахуванням законів розвитку й функціонування глобальних процесів.