ВСТУП

Податок на прибуток підприємств - це прямий загальнодержавний податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів та інших видів фінансових ресурсів, який спрямовується до державного бюджету. Податок на додану вартість – є одним з різновидів універсальних акцизів, який нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

У курсовій роботі розглянуто податковий облік податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Метою даної роботи є дослідження діючої практики ведення податкового обліку податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість , а також вирішення розрахункового завдання.

Відповідно до поставленої мети необхідно визначити наступні завдання:

- розглянути теоретичні засади ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;

- розрахувати результати діяльності підприємства наведеного у завданні;

- на основі наведених розрахунків заповнити податкову звітність.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. У першому розділі розкрито сутність податкової звітності, а також теоретичні аспекти ведення та подачі звітності у розрізі податків і зборів. У другому розділі проведена розрахункова робота на основі наданих господарських операцій підприємства «Альфа».

Під час виконання курсової роботи використовувала законодавчі та нормативні документи з питань ведення податкового обліку податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та інших податків та зборів, підручники, посібники та матеріали періодичних видань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

• Сутність податкової звітності

Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов’язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у відповідній формі податкової звітності.

Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент [6].

На платника податку покладається обов’язок з податкової звітності у разі, якщо відповідним податковим законом на нього покладено обов’язок зі сплати податку. Платник податків може не надавати податковому органу податкову звітність, якщо:

1) звітність про виконання податкового обов’язку надає податковий агент;

2) платник податків входить до складу консолідованої групи платників по податках, звітність за якими надається головним підприємством.

Податкова звітність реалізується шляхом подання платником податку податкової документації, тобто документів, що містять відомості про обчислення і сплату податку. При цьому слід розрізняти податкову і фінансову звітність. Під фінансовою звітністю розуміють бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності господарюючого суб’єкта за звітний період. Податкова звітність — це вужче поняття, яке містить винятково питання з оподаткування. У податковій документації фіксується саме процес нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Особливістю податкової документації є те, що в її складі немає спеціалізованих «податкових» первинних документів, оскільки підставою для ведення податкового обліку є, як правило, первинні бухгалтерсько-облікові документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Виходячи з цього, інші відомості не можуть бути предметом податкової документації і податкові органи не мають права вимагати від платника податків подання відомостей, не передбачених законодавством про оподаткування, або подання податкової документації до настання термінів звітності.

Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлюються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчення звітного податкового періоду. Якщо останній день подання податкової звітності є вихідним або святковим, то днем подання звітності вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за правилами і на підставах, передбачених податковим законодавством.

1.2. Порядок та терміни подання податкової звітності у розрізі податків і зборів.

Найпоширенішою формою реалізації податкової звітності є надання відомостей з метою оподаткування письмово на бланках, які видають безкоштовно податкові органи. У спеціально передбачених законодавством випадках таку інформацію можна подавати в електронному вигляді, що допускає комп'ютерну обробку.

На практиці найчастіше податкова звітність полягає у поданні податкової декларації. Податковою декларацією є документ, який подає платник податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку чи збору. Виходячи з цього, будь-який документ, що подається до податкового органу і призначений для нарахування та сплати обов'язкових платежів у певні фонди, є декларацією незалежно від того, яку назву має такий документ: розрахунок, довідка, звіт тощо.

Традиційно податкова декларація як форма податкової звітності відповідає такому порядку, за якого обов'язок з його сплати покладається безпосередньо на платника. Податкову декларацію подають до податкового органу за місцем обліку платника у двох примірниках, один з яких повертається платнику з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Форму податкової декларації встановлює керівний орган контролюючого органу за узгодженням з комітетом ВРУ. Затверджені форми податкових декларацій мають нормативно-правовий характер, що означає обов'язковість їх дотримання як для платника, так і для податкових органів.

Таблиця 1.1

Строки подання звітності з податків та зборів

Назва податку (збору)	Період звітування	Строк для подання звітності, кількість днів після звітного періоду	Строк сплати податку, кількість днів після закінчення граничного строку подання звітності
1	2	3	4
Податок на прибуток	Квартал	40	10

Продовж. табл. 1.1

1	2	3	4
Податок на доходи фізичних осіб	Квартал	40	Сплата разом з отриманням коштів або у строки для місячного періоду
Податок на додану вартість	Місяць (квартал)	20 (40)	10 (10)
Акцизний податок	Місяць	20	10
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу	Рік	10 днів після першої реєстрації ТЗ	Перед проведенням першої реєстрації ТЗ
Екологічний податок	Квартал	40	10
Плата за користування надрами	Квартал	40	10
Туристичний збір	Квартал	40	10
Збір за місця для паркування транспортних засобів	Квартал	40	10
Плата за землю	Рік	Не пізніше 20.02	Щомісячно 30 після закінчення звітного місяця
Плата за землю (якщо не подано річну декларацію)	Місяць	20	30
Збір за спеціальне використання води	Квартал	40	10
Єдиний податок для юридичних осіб	Квартал	40	10
Єдиний податок для фізичних осіб	Квартал — для 2 – 6 груп, рік — для 1 групи	60 — для 1 групи 40 — для 2 – 6 груп	20 числа поточного місяця за поточний місяць — для 1 та 2 груп; 10 — для 3 – 6 груп
Фіксований сільськогосподарський податок	рік/місяць	Не пізніше 20.02	Щомісячно 30 після закінчення звітного місяця
Збір за користування радіочастотним ресурсом	Місяць	20	10
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (подання)	Місяць	20	10
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (подання)	Місяць	20	10

Продовж. табл. 1.1

1	2	3	4
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	Місяць	20	Не пізніше 20 числа або одночасно з отриманням коштів

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу чи календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Граничні терміни подання податкової декларації можуть бути продовжені за рішенням керівника податкового органу (чи його заступника) за письмовим запитом платника податків лише у випадкахпередбачених законодавством.

Продовження граничних строків подання податкових декларацій здійснюється у разі, якщо фізична особа - платник податків чи посадові особи юридичної особи - платника податків не мали можливості у встановлений термін виконати податкові обов'язки і скористатися податковими правами (при чому власник такої юридичної особи має бути позбавлений можливості призначити інших посадових осіб для виконання цього обов'язку). Для продовження таких строків платник подає письмову заяву в довільній формі протягом 30 днів, наступних за днем закінчення вищевказаних обставин.

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА