1, 2, 3, 4 - Громовідводи

Рис. 32 Зона захисту чотирьох стрижневих довільно розташованих блискавковідводів однакової висоти і горизонтальному перетині на рівні hx:

/, 2, 3, 4 - громовідводи

Тросові громовідводи.

Форма зони захисту одиночного тросового блискавковідводу висотою до 30 м показана на рис. 33, а. Форма зони захисту одиночного тросового блискавковідводу висотою більше 30 м представлена ​​на рис. 33,6. Побудова зони захисту одиночного тросового блискавковідводу здійснюється за формулою

(7)

Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу висотою від 30 до 250 м усікаються у вершини на А / м. При висоті від 30 до 100 м Д / г = 0,29 (/ г-30) k2. При висоті від 100 до 250 м Ah = 0,2 hk2.

Рис. 33. Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу:

а - заввишки до 30 м; б - більше 30 м; А - горизонтальний переріз зони захисту на рівні h; Т - трос

Рис. 34. Зона захисту двох тросових блискавковідводів (/, 2) висотою до 30 м (а), більше 30 м (б):

1 - горизонтальний переріз на рівні hx; / 1 - вертикальний перетин зони захисту

Значення коефіцієнтів k {і kz беруться залежно від допустимої ймовірності прориву блискавки в зону захисту. Імовірність прориву блискавки в зону захисту дорівнює відношенню числа розрядів блискавки в захищається споруда до загального числа розрядів блискавки в блискавковідвід і захищається споруда. Якщо допускається ймовірність прориву блискавки в зону захисту 0,01, то коефіцієнт & i = l, 2; / г2 = 1, а при допустимої ймовірності 0,001 - ^ = 0,6; / г2 = 1,3, тобто захисні зони тросових блискавковідводів дещо менше захисних зон стрижневих блискавковідводів.

Форма зони захисту двох паралельних тросових блискавковідводів висотою до 30 м показана на рис. 34, а. Зовнішні межі зони захисту кожного троса визначаються так само, як і для одиночного тросового блискавковідводу, за формулою (7).

Межею зони захисту між двома тросами є дуга кола, яка проходить через троси 1, 2 і середню точку між тросами 0, що знаходиться на висоті h0 над землею. Висота ho, м, підраховується за формулою

(8)

де а - відстань між тросами, м.

Зона захисту двох тросових блискавковідводів висотою більше 30 м представлена ​​на рис. 34,6. Метод побудови зони захисту для цього випадку такий же, як і для тросових блискавковідводів висотою до 30 м, але на відстані Ah від вершини зона буде скорочуватися так само, як у одиничних тросових блискавковідводів.

Коефіцієнт р у формулі (8) при розрахунку зони захисту блискавковідводів висотою до 30 м береться рівним одиниці. Для блискавковідводів висотою від 30 до 250 м коефіцієнт р = 5,5.

Коефіцієнт ks вибирається залежно від допустимої ймовірності прориву блискавки в зону захисту. Для зони з імовірністю прориву не більше 0,01 ks = b. Для зони з імовірністю прориву не більше 0,001 / г3 = 3.

При розгляді умов захисту зовнішніх проводів (або будь-якого проводу при одному тросі) зазвичай користуються поняття не зони захисту, а кута захисту а, утвореного прямовисною лінією від троса до землі АБ і лінією, що з'єднує трос з проводом АВ (рис. 35). Чим менше кут захисту а, тим надійніше захищається провід від ураження блискавкою. Зі збільшенням кута захисту а і підвищенням висоти опор Л імовірність прориву блискавки зростає.

Зв'язок захисного кута а з радіусом захисту гх і активної висотою / га встановлюється співвідношенням tg a = rxjhx.

Рис. 35. Захисний кут а і захисна зона тросових блискавковідводів висотою до 30 м

Оцінка умов захисту дроти, розташованого між двома тросовими громовідводи, проводиться за співвідношенням

Якщо ha одно або більше a/k3p, то провід, що знаходиться в зоні захисту двох тросів, надійно захищений.

Кількість проривів блискавки р на рік на захищається споруда в зоні захисту визначається за формулою

де бета - ймовірність проривів блискавки в зону захисту (0,01 або 0,001); N - сумарна кількість ударів блискавки в блискавковідвід і захищається споруда на рік.

Сумарне число ударів на рік, наприклад, в стрижневий блискавковідвід висотою h, м, можна підрахувати за формулою:

де п = 0,06 - середня кількість ударів блискавки в ділянка земної поверхні площею 1 км2 за одну годину грози в місці розташування захищається споруди, ударів / (км2-год); Т - середня інтенсивність грозової діяльності для даної місцевості (число грозових годин на році), год / рік; R - 3,5 h-еквівалентний радіус кола, що описує площа, з якої блискавковідвід «збирає» блискавки, м (див. рис. 22).

Сумарне число ударів блискавки в рік до групи стрижневих блискавковідводів підраховується за формулою

де S - площа, обмежена дугами кіл, описаних радіусом R навколо кожного стрижневого блискавковідводу, м2.

Сумарне число ударів блискавки в рік у тросовий блискавковідвід висотою h, м, і довжиною м, знаходять за формулою

де R = 3,5 h, м.

Надійність захисту від прямих ударів блискавки може бути оцінена кількістю років її роботи без поразки захищається прямими ударами блискавки