Вступ

Електроустановки різного класу напруги потенційно є джерелами небезпеки для людей в цілому і для обслуговуючого їх персоналу зокрема. Травматизм та смертність при їх експлуатації досить великі. Однак у силу об'єктивних причин їх застосування є невід'ємною частиною нашого життя. З метою скорочення нещасних випадків розроблено систему правил експлуатації електроустановок - ПУЕ. У цьому документі знайшли своє відображення, як загальні вимоги, так і спеціальні. Серед усіх їх увагу приділено і використанню захисного заземлення та занулення.

Захисне заземлення, (занулення), є основною мірою захисту металоконструкції. Основна мета цього заходу - захистити від можливого удару струмом користувача приладу при замиканні на корпус в тому випадку, наприклад ураження електричним струмом у разі замикання фазного проводу на, коли порушена ізоляція. Іншими словами, заземлення є дублером захисних функцій запобіжників. Заземлювати всі електроприлади, наявні в будинку, немає необхідності: у більшості з них є надійний пластмасовий корпус, який сам по собі захищає від ураження електричним струмом. Захисне занулення відрізняється від заземлення тим, що корпуси машин і апаратів з'єднуються не з «землею", а з заземленим нульовим проводом, що йде від трансформаторної підстанції по чьотирьох лінії електропередач. Для забезпечення повної безпеки людини опір заземлювачів (разом з контуром) не повинно перевищувати 4 ом. З цією метою два рази на рік (взимку і влітку) проводиться їх контрольна перевірка спеціальною лабораторією

 

Визначення.

Заземлювач - провідник або сукупність металево з'єднаних провідників, що знаходяться в зіткненні з землею або її еквівалентом.

Природний заземлювач - заземлювач, в якості якого використовують електропровідні частини будівельних і виробничих конструкцій і комунікацій.

Заземлюючий провідник - провідник, що з'єднує заземлюючі частини з заземлювачем.

Заземлювальний пристрій - сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.

Магістраль заземлення (занулення) - заземлюючий (нульовий захисний) провідник з двома або більше відгалуженнями.

Прямий удар блискавки (п.у.б.) - безпосередній контакт каналу блискавки з будівлею або спорудою, що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Вторинний прояв блискавки - наведення потенціалів на металевих елементах конструкції, обладнання, в незамкнутих металевих контурах, викликане близькими розрядами блискавки і створює небезпеку іскріння всередині об'єкта, що захищається.

Занесення високого потенціалу - перенесення в захищаєму будівлю або споруду по протяжним металевим комунікаціям (підземним і

наземним трубопроводах, кабелям і т.п.) електричних потенціалів, Виникаючих

при прямих і близьких ударах блискавки і створюють небезпеку іскріння всередині об'єкта, що захищається.

 Блискавковідвід (БВ) - пристрій, що сприймає удар блискавки і відводить її струм в землю. У загальному випадку блискавковідвід складається з: опори; блискавкоприймача, безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу, за яким струм блискавки передається в землю; заземлювача, що забезпечує розтікання струму блискавки в землі. У деяких випадках функції опори, блискавкоприймача і струмовідводу поєднуються, наприклад, при використанні в якості громовідводу металевих труб або ферм.

Зона захисту блискавковідводу (ЗЗБ) - простір, усередині якого будівля або споруда захищене від прямих ударів блискавки з надійністю не нижче певної величини. Найменшою і постійної надійністю володіє поверхня зони захисту; в глибині зони захисту надійність вище, ніж на її поверхні.

Зона захисту типу А має надійність 99,5% і вище, а типу Б - 95% і вище. Конструктивно громовідводи поділяються на

такі види: стрижневі - c вертикальним розташуванням блискавко-приймача; тросові (протяжні) - з горизонтальним розташуванням блискавкоприймача, закріпленого на двох заземлених опорах; сітки - багаторазові горизонтальні блискавкоприймачі, пересічені під прямим кутом і укладаються зверху на захищаєму будівлю.

Окремо стоячі називаються громовідводи, опори яких встановлені на землі на деякому віддаленні від об'єкта, що захищається.

Одиничним блискавковідводом називається одинична конструкція стрижневого або тросового блискавковідводу.

Подвійним (багаторазовим) блискавковідводом називається поєднання двох (або більше) стрижневих і тросових блискавковідводів, що утворюють загальну зону захисту.

Заземлювач блискавкозахисту - один або кілька провідників, що знаходяться в зіткненні з землею і призначених для відводу в землю струмів блискавки або обмеження перенапруг, що виникають на металевих корпусах, обладнанні, комунікаціями при близьких розрядах блискавки.

Природними заземлювачами служать заглиблені в землю металеві та залізобетонні конструкції будівель і споруд.

Штучні заземлювачі спеціально прокладаються в землі у вигляді контурів зі смугової або круглої сталі, або у вигляді зосереджених конструкцій, що складаються з вертикальних і горизонтальних провідників.

Загальні положення.

Захисне заземлення або занулення повинно забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

Захисне заземлення слід виконувати навмисним електричним з'єднанням металевих частин електроустановок із "землею" або її еквівалентом.

Занулення належить виконувати електричним з'єднанням металевих частин електроустановок із заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника.

Захисного заземлення або занулення підлягають металеві частини електроустановок, доступні для дотику людини і не мають інших видів захисту, що забезпечують електробезпеку.

Захисне заземлення або занулення електроустановок слід виконувати:

при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму, і 440 В, і вище постійного струму - у всіх випадках; при номінальній напрузі від 42 В до 380 В змінного струму і від 110 В до 440 В постійного струму, при роботах в умовах з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних за ГОСТ 12.1.013-78.

В якості заземлюючих пристроїв електроустановок в першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі.

При використанні залізобетонних фундаментів промислових будівель і споруд в якості природних заземлювачів і забезпеченні допустимих напруг дотику не вимагається спорудження штучних заземлювачів, прокладка вирівнюючих смуг зовні будинків та виконання магістральних провідників заземлення всередині будівлі. Металеві та залізобетонні конструкції при використанні їх, як заземлюючих пристроїв, повинні утворювати безперервний електричний ланцюг по металу, а в залізобетонних конструкціях повинні передбачатись закладні деталі для приєднання електричного та технологічного обладнання.

Допустимі напруги дотику і опору заземлюючих пристроїв повинні бути забезпечені в будь-який час року.

Заземлювальний пристрій, що використовується для заземлення електроустановок одного або різних призначень і напруг, має задовольняти всім вимогам, що пред'являються до заземлення цих електроустановок.

В якості заземлюючих і нульових захисних провідників слід використовувати спеціально призначені для цієї мети провідники, а також металеві будівельні, виробничі та електромонтажні конструкції. Як нульові захисники провідників в першу чергу повинні використовуватися нульові робочі провідники. Для переносних однофазних приймачів електричної енергії, світильників при введенні в них відкритих незахищених проводів, приймачів електричної енергії постійного струму зазначеної норми в якості заземлюючих і нульових захисних провідників слід використовувати тільки призначені для цієї мети провідники.

Матеріал, конструкція і розміри заземлювачів, заземлюючих і нульових захисних провідників повинні забезпечувати стійкість до механічних, хімічних і термічних впливів на весь період експлуатації.

Для вирівнювання потенціалів металеві будівельні та виробничі конструкції повинні бути приєднані до мережі заземлення або занулення. При цьому природні контакти в занулюваннях є достатніми.