Методичні рекомендації

Розрахунок розміру ВВП можна здійснювати 3 способами:

1. По витратам

ВВПвит = C+ I_вал +δ+X_n, где

С – споживання (кінцеве + виробниче);

Iвал – валові інвестиції; I_вал = I_{вал. чисті} + А;

А – амортизація, — кошти, котрі спрямовуються на відновлення зношеного в процесі виробництва обладнання;

За умови:

I_вал=А - незмінна динаміка;

I_вал <А - падаюча економіка;

I_вал >А – зростаюча економіка (позитивна динаміка);

δ – Державні витрати (всі кошти, які держава використовує для виконання своїх інституціональних обовязків);

Х_n – чистий експорт (сальдо зовнішньоторгового балансу)

2. По доходу

ВВП_дох = Винагорода за труд + Рента + % банка+непрямі податкм+нероспод. прибуток

Непрямі податки, подитки котрі сплачуються із всієї суми товарообігу (податок на додану вартість, акцизи, збори і митні податки).

Прямі — це податки, котрі сплачуються із одержаного доходу або прибутку.

3. По доданій вартості.

Додана вартість розраховується як різниця між ринковою вартістю товарів та послуг і вартістю придбанних на стороні сировини, матеріалів, комплектуючих. Такий розрахунок використовується з метою запобігання подвійного розрахунку.

ВВП_{по дод. вар.} = ∑ ринкова вартість продукції — ∑придбані сирована і матеріали

Чистий Внутрішній Продукт — являє собою створенний ВВП за різницею частини продукту, котра йде на відновлення зношеного в процесі виробництва обладнання:

(ЧВП = ВВП — А);

Національний Дохід — являє собою обєм створеної вартості товарів та послуг:

(НД = ЧВП — Непрямі податки на бізнес);

Особистий Дохід:

(ОД = НД — відрахування на соціальне страхування — податок на прибуток — нерозподілений прибуток корпорацій — чистий % + трансферти + % від внесків (депозитів));

(Особистий дохід в распорядженні = ОД — подохідний податок).

ВВП, розрахований в поточних цінах називається номінальним розміром размером ВВП:

ВВП_ном= ∑ p_{i *} q_i, где p – ціна; q – обєм виробленого продукту.

, где I_цін (индекс цін) – (співвідношення вартості споживчого кошика в поточному році до вартості споживчого кошика базисного року) * 100%.

ВНП_реал=∑ p_{0 *} q_1.

Якщо величина I_цін<1, то здійснюють корекцію ВНП_ном в сторону збільшення, — і це явище називається інфлятором.

Якщо размір I_цін>1, то здійснюють дефлювання, і ВНП_ном корректується в сторону зниження.

Для здійснення цих корекцій використовують цінові індекси:

Ласпейреса(агрегатний ) — характеризує зміну ціни за два періоди, котрі порівнюють, за умови незмінної структури виробленого ВВП базисного періоду:

.

Пааше(зміна цін при новій структурі), — запобігає усуненню недоліків индексу Ласпейреса. Його прийнято називати дефлятором ВНП. Демонструє відношення ВНП_{ном до} ВНП_реал:

=.

Фішера — середньогеометричне значення індексів цін Ласпейреса і Пааше.

.

.;

де У- фактичний обсяг виробництва;

У*- потенційний ВВП

Закон Оукена математично можна виразити залежністю:

;

де- B – коефіцієнт Оукена =2,5

u – фактичний рівень безробіття;

u*- природний рівень безробіття.

Макроекономічна рівновага

На кейнсіанському відрізку кривої СП, зростаючий СП задовольняється за рахунок зростання обєму національного виробництва при незмінному рівню цін.

На проміжному відрізку задоволення зростаючого попиту (AD₁-AD₂) здійснюється як за рахунок зміни рівня цін в економіці, так і за рахунок зростання обєму національного виробництва.

На класичному відрізку кривої СП задоволення зростаючого СП здійснюється за рахунок підвищення рівняцін (P₁-P₂) при незмінному рівні виробництва.

Кількість грошей необхідних для товарообігу в економіці

;

де М- кількість грошей необхідних для товарообігу в економіці;

Q – обєм національного виробництва;

P – рівень цін в економіці;

N – швидкість обігу грошей.

Правило 70-ти — дозволяє розрахувати кількість років, необхідних для подвоєння цін.

Колькість років, необхідних для подвоєння = 70 / щорічний темп інфляції.

Індекс цін розраховується згідно формули

;

Згідно ефекту Фішера реальну ставку відсотка можна розрахувати за формулою

r = I – П;

де r – реальна ставка відсотка;

I – номінальна процентна ставка;

П – темпи інфляції.

I = C + S;

де I – дохід споживача;

C – споживання;

S - заощадження

1. Середня схильність до споживання — демонструє, яку частину доходу населення споживає в поточному періоді

2. Середня схильність до збереження (APC+APS=1)

3. Гранична схильність до споживання демонструє, яку частину приросту доходу населення витрате на приріст споживання.

4. Гранична схильність до збереження (MPC+MPS=1)

;

Экономічне зростання на практиці вимірюється річними темпами зростання:

Список Рекомендованої літератури

основна

1. Агапова Т.А. Макроэкономика: Учеб. пособ. /.А.В.Сидорович и др. - М.: МГУ,“ДИС”.- 2007. - 416 с.

2. Базилевич В.Макроекономіка: навч. посіб./ В. Базилевич і ін.. – К.: Знання, 2004. – 828 с.

3. Долан Э. Макроэкономика/ Є.Долан.–СПб: Экономич. школа, 2004.– 405 с.

4. Дорнбуш Р.Макроекономіка6 навч. посіб./ Р.Дорнбуш . К.: Основи, 2006. – 809 с.

5. Кулішов В.В. Макроекономіка (основи теорії і практики)навч. посіб. Для вищих нав. закл./В.В. Кулішов. Львів: Магнолія плюс, 2004. – 252 с.

6.Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: навч.посіб/.І.А.Кучерявенко. - К.: Вікар, 2003. – 239с.

допоміжна

1. Макроэкономика /Гальперин В.М. и др.–СПб: Экономич. школа, 2004. – 398 с.

2. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. С англ.. 11 изд. Т.1. – М.: Республика, 1992. – 399с.

3. Манків Г. Макроекономіка:навч. посіб./ Г. Манків. – К.: Основи, 2000. –588с.

4. Мікроекономіка і макроекономіка /С.К.Будаговська та ін.. – К.: Основи, . 2008. – 518 с.

5. Михайлушкин А.И. Экономика: Практикум: Учебное пособие / А.И.Михайлушкин, П.Д.Шимко. – М.: Высшая школа, 2001. – 311 с.

6. Панчишин С. Макроекономіка:навч. посіб./С.Панчишин. – К.: Либідь, 2001. –614 с.

7. Радіонова І.Ф. Макроекономіка (теорія і політика)/ І.Ф. Радіонова. К.: Таксон, 2004. – 346 с.

8. Савченко А.Г. Макроекономічна політика:навч. посіб./А.Г. Савченко. – К.: КНЕУ, 2001.–166 с.

9. Савченко А.Г. Макроекономіка: навч. посіб/А.Г. Савченко. – К.: КНЕУ, 2005. 442 с.

10. Сакс Д.Макроэкономика. Глобальный подход/ Д. Сакс. – М.: Дело, 1996. – 847 с.

11. Самуелсон П.Макроекономіка/ П.Самуелсон. – К.: Основи, 1995. – 574 с.

12. Соболев В.М. Макроэкономика: Учебное пособие. – Харьков: НВФ “Студцентр”, 1997. – 224с.

13. Эклунд К.Эффективная экономика – щведская модель: пер. со швед./ Научн.ред. А.М.Волков. –М.:Экономика, 1991. – 349с.

14. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег./ ДЖ Кейнс – М.: Гелиос, 1999. – 352 с.

15. Мішкін С.Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків/ С.Ф. Мішкін. – К.: Основи, 2008. – 964 с.

16. Моторин Р.М.Система національних рахунків: навч. посіб./Р.М. Моторин. – К.: КНЕУ, 2005. – 336 с.

17. Найденов В.С.Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики/ В.С. Найденов. – К.: ОАО БЦКФ, 2003. – 349 с.

18. Кваснюк Є.Б.Роль держави у довгостроковому економічному зростанні: навч. посіб / Б.Є.Кваснюк. – Київ; Харків, 2003. – 423 с.