11. Інфляція: кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки

Інфляція відноситься до основних індикаторів, що характеризують макроекономчну нестабільність. Інфляція – приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно дов ипуску товарів та послуг. Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменшення індексу цін – на дефляцію. Показником інфляції є темп інфляції.

Для обчислення темпу інфляції використовують два методи. Якщо потрібно визначити темп інфляції в періоді t порівняно з базовим періодом, то він обчислюється як різниця між індексом цін в періоді t (Р) та індекосм цін в базовому періоді, який береться за 100%: і = Р – 100. Якщо треба визначити темп інфляції відносно попереднього періоду, який не є базовим, то він обчислюється з урахуванням індексу цін базового періоду (Р_-1) за формулою:

Інфляцію можна класифікувати за різними ознаками: залежно від темпів інфляції – помірна (до 10%), висока (галопуюча, 10-100%) та гіперінфляція - до 1000%. Залежно від причин виникнення – інфляція попиту та інфляція витрат, залежно від передбачення – очікувана та неочікувана.

Наслідки інфляції:

1. Знижуються реальні дооходи населення.

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між кредиторами та дебіторами.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм.

5. Прискорюється матеріалізація грошей.

6. Знижується мотивація до праці.

7. Інф. підриває управлінський механізм економіки.

12. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку: взаємодія між домогосподарствами і підприємствами, роль фінансових посередників

Чистий ринок – ринок, без участі держави. В цих умовах взаємодіють лише домогосподарства і підприємства. На ринку ресурсів домогосподарства є продавцями, а підприємства - покупцяим. На ринку продуктів все навпаки: підприємства є продавцями споживчих товарів та послуг, а домогосподарства – їх покупцями. Під час продажу своїх товарів суб’єкти ринкових відносин отримують доходи, при купівлі їх – несуть відповідні видатки. Але слід брати до уваги, що товарний ринок не охоплює всіх ринкових відносин між домогосподарствами та підприємтсвами. Їхні відносини опосередековуються фінансовим ринком, за допомогою якого підприємства позичають у домогосподарств фінансові ресурси, необхідні для інвестування.

13. Сукупний попит: сутність, цінові та нецінові чинники, графічна інтерпретація їх впливу на сукупний попит.

Сукупний попит – реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю валових інвестицій, державних закупок та чистого експорту.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв’язку з цим на графіку крива сукупного попиту набуває вигляду негативно похилої лінії.

Цінові чинники сукупного попиту: ефект відсоткової ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту (рух по кривій вздовж, крива не рухається).

Ефект відсоткової ставки: при зростанні цін покупцям потрібно більше грошей. Зростає попит на гроші, при незмінній грошовій масі це викликає підвищення їх ціни. тобто відсоткової ставки. Сукупний попит зменшується на ті товари, для купівлі яких треба брати гроші у кредит.

Ефект багатства – при зростанні цін купівельна спроможність фінансових активів з фіксованих доходлм падає. В такому випадку, власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит.

Ефект чистого експорту. Ціни на відчизняні товари зростають (зменшуються) в порівнянні з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту та іноземці будуть купувати менше відчизняних товарів, що приведе до зменшення експорту. Внаслідок цього скоротиться чистий експорт у складі сукупного попиту.

Нецінові фактори (зміщення кривої вправо чи вліво):

Очікування (поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшеннюпопиту на інвестиційні товари, крива вправо).

Зміни в економічній політиці держави (податки на прибуток, монетарна політика Нацбанку).

Зміни в світовій економіці (зміни в міжнародній торгівлі).