41. Залежність між безробіттям та інфляцією: крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах, висновки для економічної політики

Стагфляція виник.тоді, коли одночасно зрост.ціни і скороч.вир-во. Отже, між інфляцією та безробіттям існує залежність. Зазначений зв’язок між безробіттям (U) та інфляцією (і) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпса:

Крива Філіпса свідчить, що за зменшення безробіття від U1 до U3 інфляція зростає від і1 до і3. Спираючись на криву, можна зробити такі висновки: 1) велике безробіття не може існувати одночасно з високою інфляцією: можливе лише велике безробіття і низька інфляція або навпаки; 2) стимулювальна політика може забезпечити зменшення безробіття лише ціною підвищення інфляції; 3) вибір співвідношення між безробіттям та інфляцією залежить від пріоритетів уряду, тобто від того, вирішенню якої проблеми він віддає перевагу. Проте наведений варіант кривої Філіпса адекватно описує залежність між безробіттям та інфляцією лише в короткостроков.періоді. Вдовгострок.періоді між безробіттям та інфляцією спостерігається інший зв’язок

Коротко строк.крива Філіпса 1 характ.такий стан в економіці, коли інфляція дорів.і1, а безробіття Un, тобто природній нормі. Тепер припустимо, що уряд хоче зменшити безробіття. З цією метою стимулюється збільшення сукуп.попиту. В корострок.періоді це, з обного боку, зменшить безробіття, а з іншого, внаслідок збільшення сукуп.попиту зросте інфляція попиту до і2, що перемістить економіку в точку Т2. реагуючи на зростання інфляції, робітники з часом примусять підприємців адекватно підвищити зарплату. Це, з одного боку, зменшить прибутковість вир-ва, скоротить його обсяги і збільшить безробіття до Un, що перемістить економіку в точку Т3. З іншого боку,. Виникне інфляція витрат, яка зросте до і3. Внаслідок цього “крива” Філіпса переміститься в положення 2. Якщо зарплата знову зросте у відповідь на новий виток інфляції, то цей процес повториться на умовах зростання інфляції до і5 і повернення безробіття до природ.норми. З’єднавши точки Т1 і Т5, отримаємо вертикальну лінію,. Яка є кривою Філіпса у довгостроков. періоді. Отже, у довгостро-ковому періоді проблему зайнятості можна вирішити за допомогою неінфляційних методів за рахунок нагромадження капіталу.

42. Нерівність в доходах та соціальний захист населення: крива Лоренця, система соціального захисту населення

Стратегічною метою функціонування економіки є створення умов для зростання життєвого рівня населення. Але в умовах ринку досягнення цієї мети супроводжується виникненням надмірної нерівності в доходах. Для визначення ступеня нерівності в доходах використовується крива Лоренца:

% доходу

Бісектриса ОД відображає абсолютну рівність у доходах, наприклад, 5% сімей отримує 5% доходу і т.д. Насправді певному відсотку сімей відповідає інший відсоток доходу. Цю ситуацію відображає крива Лоренца, тобто опукла крива ОД, яка відхиляється від бісектриси і свідчить про існування певної нерівності в доходах.

На коливання рівня доходів впливає багато чинників: індиві­дуальні здібності до праці, відмінності в освіті та рівні професій­ної підготовки, спадщина від попередніх поколінь тощо. Диферен­ціація доходів, з одного боку, — важливий чинник стимулювання людей до праці; з іншого — породжує проблему бідності, яка унеможливлює нормальний розвиток людини. Це вимагає від держави здійснення політики соціального захисту населення.

Соціальний захист населення включає заходи, які захищають громадянина певної країни від економічної та соціальної дегра­дації внаслідок безробіття та у разі втрати доходів, викликаних хворобою, народженням дитини, виробничою травмою, інвалід­ністю, похилим віком тощо.

Сучасна система соціального захисту включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, державна соціальна допомога та державне соціальне страхування. Система гарантій передбачає надання всім громадянам благ високої соці­альної значущості на безкоштовній основі (освіта, лікування то­що) та певних пільг окремим категоріям населення. Соціальна допомога здійснюється щодо малозабезпечених верств населен­ня, доходи яких нижчі за прожитковий мінімум. Соціальне стра­хування має за мету компенсувати втрати доходу, викликані ви­ходом на пенсію, тимчасовим безробіттям тощо.