Розділ 6

Наявність у соломовідокремлювачі кожуха, що обертається (10…20 хв–1), унеможливлює забивання його отворів рослинними рештками, що сприяє збільшенню відокремлення зерна із вороху, а в цілому — зменшенню втрат зерна за молотаркою.

Якість роботи соломовідокремлювача будь-якого типу характери- зується коефіцієнтами Sc сепарації й інтенсивності сепарації µc зер-

на і грубого вороху.

Коефіцієнт сепарації залежить від типу, параметрів і режиму роботи соломовідокремлювача, а також від властивостей вороху. Йо- го визначають за залежністю

де тв — маса зерна, що відокремилась із соломовідокремлювача; тн — маса зерна, що надійшла на соломовідокремлювач.

Для комбайна СК-5М з площею робочої поверхні соломотряса fc = 4,7 м2 при подачі q = 5,0…5,5 кг/с коефіцієнт Sc = 0,85…0,90.

Площа fc комбайна РСМ-10 у 1,4 раза більша, ніж СК-5М. Завдяки цьому Sc = 0,90…0,95 при q = 7,5…8,0 кг/с.

Інтенсивність сепарації характеризується коефіцієнтом

який показує, яка частка вимолоченого зерна виділяється з 1 м2 площі fc робочої поверхні соломотряса.

Середні значення коефіцієнта інтенсивності сепарації: y для клавішного соломотряса

де α — кут обхвату ротора кожухом, на якому розміщена решітчаста поверхня.

6.3. Очисники зерна

Очисник — відповідальний робочий орган молотарки зернозби- рального комбайна. Від якості його роботи залежить не тільки чис- тота зерна в бункері, а й втрати зерна за молотаркою.

296

Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок …

6.3.1.Призначення, типи, параметри і режим роботи очисників зерна

Ворох, що надходить із МСП і соломовідокремлювача, різний за своїм складом. Він містить 55…80 % зерна і 45…20 % полови, збоїн недомолочених колосків, неорганічних та інших домішок. Такий ворох називають дрібним.

Очисник призначений для відокремлення із дрібного вороху зер- на при допустимих втратах вимолоченого зерна в полові не більше ніж 0,3 %. При цьому чистота зерна в бункері має бути: для хлібних злаків не нижче ніж 97 %, круп’яних, бобових культур і насіння трав — 9 5%.

Очисник будь-якої молотарки має, як правило, складові елемен- ти, які показано на рис. 6.16.

Рис. 6.16. Схема повітрорешітного очисника молотарки:

1 — стрясна дошка; 2 — механізм приводу; 3 — пальцьова решітка; 4 і 5 — решета; 6 — подовжувач верхнього решета; 7 — рухомий щиток; 8 і 9 — колосовий

і зерновий шнеки; 10 — вентилятор

Стрясна дошка 1 приводиться в коливальний рух з частотою n = = 4,2…4,5 с–1 механізмами ABCDEF. Точки дошки рухаються по криволінійних траєкторіях (горизонтальна амплітуда Аг = 52…57 мм

і вертикальна Ав = 23…30 мм). Робоча поверхня дошки ступінчаста.

Це дає можливість вороху переміщуватися в напрямку до решіт і розшаровуватися на два потоки: внизу потоку скупчується основна маса зерна, а вверху — збоїни і полова.

Характер руху вороху на стрясній дошці змінюється від крену молотарки, що підвищує втрати зерна в полові під час роботи на схилах. На вологих і забур’янених хлібах робоча поверхня дошки залипає. Таких недоліків не мають шнекові конвеєри. Проте вони не розшаровують ворох на два потоки, а подають його на решета змішаним потоком.

Решета 4 і 5 та вентилятор 10 розділяють ворох за розмірами і парусністю. В очисниках комбайнів для збирання колосових куль- тур застосовують жалюзійні решета з регульованим кутом нахилу

297

Розділ 6

жалюзі. В кінці верхнього решета, як правило, встановлюють по- довжувач, поверхня якого також жалюзійна і регульована. Подов- жувач уловлює недомолочені колоски і зерно, не відокремлені верх- нім решетом.

Застосування жалюзійних решіт зумовлюється необхідністю транспортування вороху і розшарування його на два потоки, як і стрясна дошка, а також їх високою продуктивністю.

Продуктивність решета залежить від виду культури, що очи- щається, площі F решета та питомого навантаження на решето qF , тобто

де η — коефіцієнт, який залежить від виду культури, що очищаєть- ся ( η =1 для пшениці; η = 0,75 для жита, ячменю, гороху; η = 0,55

для вівса, рису, гречки; η = 0,2 для конюшини, люцерни); qF ≈ 1,5…2,5 кг/(м2·с) — для жалюзійних решіт; qF ≈ 0,5…0,6 кг/(м2·с) —

для сортувальних решіт.

Площу решета F очисника визначають залежно від подачі во- роху на очисник qв і питомого навантаження на решето qF , тобто

Подача вороху на очисник

qв = q(1 – λk0),

де q — подача хлібної маси до молотарки; λ — коефіцієнт соломис- тості (відношення маси соломи до всієї хлібної маси); k0 = 0,6…0,9 —

коефіцієнт, що характеризує роботу МСП і соломовідокремлювача. Ширину решета Bp вибирають відповідно до ширини соломо-

тряса:

Bp = (0,9...0,95)Bc.

Комбайн КЗС-9-1 «Славутич» має площу решіт 4,4 м2, «Лан» — 5,1 м2, а загалом площа решіт комбайнів, у тому числі селекційних, становить 1,75…7,5 м2.

Для збирання кукурудзи зі збиранням зернострижневої суміші замість жалюзійного решета встановлюють спеціальне хвилясте решето. Для збирання насіння трав замість нижнього жалюзійного решета монтують пробивне решето з діаметрами отворів 2,5…3,0 мм.

Параметри приводу решіт. Верхнє решето приводиться в рух механізмом DCGH (див. рис. 6.16) з амплітудою переднього кінця

Аг = 52…57 мм і Ав = 23…26 мм, а заднього Аг = 55…59 мм і Ав = = 24…32 мм.

298

Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок …

Нижнє решето приводиться в рух механізмом DKIM опозитивно нижньому (амплітуди Аг = 30…40 мм і Ав = 7…20 мм).

Кут нахилу решіт до горизонту становить 0…2°, кут нахилу по- довжувача до горизонту — 12…15°.

Відстань між жалюзі подовжувача беруть 12…15 мм, верхнього решета — 10…11, нижнього — 6…8 мм.

Кінематичний режим роботи решіт очисника K = ω2r / g =

= 2,2…3,0.

Вентилятор нагнітає повітряний потік на решета очисника. Найширше застосовують відцентрові вентилятори, а також осьові й діаметральні.

Для пшеничного дрібного вороху швидкість повітряного потоку над задніми і середніми частинами решіт має бути 3,8 м/с, а над пе-

них вентиляторів (рис. 6.17). Такі вентилятори, крім рівномірності, мають ще й вищу продуктивність.

Напрями вдосконалення очисників. З метою підвищення пропускної здатності очисників застосовують більш удосконалені очисники (рис. 6.18).

Так, дрібний ворох попередньо збагачується зерном завдяки спрямуванню повітряного потоку на передочисник, який є додатко- вою стрясною дошкою 2 (рис. 6.18, а), встановленою між основною стрясною дошкою 1 і верхнім решетом 3, або додатковим решетом і додатковою стрясною дошкою (рис. 6.18, б).

Фірма Джон Дір пропонує подавати ворох на додаткове решето шнеками (рис. 6.18, в). Фірма MDB розв’язує проблему підвищення пропускної здатності очисника встановленням третього решета (рис. 6.18, г), а фірма Дойтц Фар — вмонтуванням у стрясну дошку реше-

299