- •Передмова
- •1.1.1. Завдання та наукові основи механічного обробітку ґрунту
- •1.1.2. Операції, способи, машини і знаряддя для обробітку ґрунту
- •1.1.3. Ґрунт як об’єкт обробітку
- •1.2.1. Теоретичні основи технологічного процесу оранки
- •1.2.2. Ножі та теорія різання ґрунту лезом
- •1.2.3. Плужні корпуси та взаємодія клину з ґрунтом
- •1.2.5. Визначення параметрів польової дошки
- •1.2.7. Особливості швидкісних робочих поверхонь плужних корпусів
- •1.2.8. Сили, що діють на плужний корпус
- •1.2.9. Тяговий опір плуга
- •1.2.10. Обґрунтування схеми розміщення робочих органів на рамі плуга
- •1.2.11. Умови рівноваги плуга
- •1.3. Теорія та розрахунок дискових ґрунтообробних машин і знарядь
- •1.3.1. Основні геометричні параметри дисків
- •1.3.2. Регульовані технологічні параметри та процес роботи дисків
- •1.3.3. Силова характеристика і тяговий опір дискових робочих органів
- •1.4. Теорія та розрахунок зубових борін
- •1.4.1. Робочі органи і процес роботи зубових борін
- •1.4.2. Розміщення зубів на рамі борони
- •1.4.3. Рівновага і тяговий опір зубової борони
- •1.5. Теорія та розрахунок культиваторів
- •1.5.1. Робочі органи культиваторів та їхні параметри
- •1.5.2. Дія полільних і універсальних лап на коріння бур’янів
- •1.5.3. Взаємне розміщення полільних і універсальних лап
- •1.5.4. Дія розпушувальних лап на ґрунт і їх взаємне розміщення
- •1.5.5. Система кріплення лап до рами та стійкість ходу по глибині
- •1.5.6. Визначення основних параметрів культиваторів
- •1.6.1. Робочі органи фрез, проріджувачів і штангових культиваторів
- •1.6.2. Процес роботи і траєкторія руху робочих органів фрези та проріджувача
- •1.6.3. Основні параметри роботи фрези
- •1.6.4. Витрати потужності для роботи фрези
- •1.6.5. Визначення основних параметрів фрези
- •1.7. Теорія та розрахунок котків
- •1.7.1. Процес дії котка на ґрунт
- •1.7.2. Визначення параметрів котка
- •1.7.3. Опір перекочуванню котка
- •Основи теорії та розрахунку машин для сівби і садіння
- •2.1. Основні властивості насіння
- •2.1.1. Технологічні властивості насіння
- •2.1.2. Закономірності руху насіння
- •2.2. Типи робочих органів сівалок
- •2.2.1. Основи розрахунку котушкових висівних апаратів
- •2.2.2. Основи теорії та розрахунку дискових висівних апаратів
- •2.2.3. Основи теорії та розрахунку пневматичних висівних апаратів
- •2.2.4. Основи теорії сошників
- •2.3. Типи робочих органів машин для садіння
- •2.3.1. Основи теорії картоплесадильних машин
- •2.3.2. Основи теорії машин для садіння розсади
- •Основи теорії та розрахунку машин для внесення добрив
- •3.1. Способи внесення добрив, види добрив та їхні технологічні властивості
- •3.2. Типи робочих органів машин для внесення мінеральних добрив
- •3.2.1. Основи теорії дискових дозувальних апаратів
- •3.2.2. Основи теорії відцентрових розсіювальних дисків
- •3.3. Типи робочих органів машин для внесення органічних добрив
- •3.3.1. Вибір і обґрунтування параметрів конвеєрного дозувального апарата
- •3.3.2. Вибір і обґрунтування параметрів розкидального апарата органічних добрив
- •Основи теорії та розрахунку машин для захисту рослин
- •4.1. Основи теорії розпилення рідин і порошків
- •4.1.1. Механічне розпилення рідин
- •4.1.2. Утворення електрично заряджених аерозолів
- •4.1.3. Розпилення порошків
- •4.1.4. Конденсаційне утворення аерозолів
- •4.1.5. Вплив розмірів краплин на ефективність обприскування і обґрунтування оптимальної дисперсності
- •4.2. Технологічний розрахунок робочих органів обприскувачів
- •4.2.1. Розрахунок параметрів баків і мішалок
- •4.2.2. Розрахунок параметрів насосів
- •4.2.3. Розрахунок параметрів розпилювальних пристроїв
- •4.3. Технологічний розрахунок робочих органів протруювачів
- •4.4. Технологічний розрахунок робочих органів обпилювачів
- •5.1. Подільники і стеблепідіймачі
- •5.1.1. Основи теорії, призначення, типи і застосування подільників
- •5.1.2. Основи теорії, призначення, типи і застосування стеблепідіймачів та гичкопідіймачів
- •5.2. Мотовила
- •5.2.1. Призначення, типи і застосування мотовил
- •5.2.2. Основи теорії та розрахунку мотовил
- •5.3. Різальні апарати
- •5.3.1. Призначення, типи і застосування різальних апаратів
- •5.3.2. Параметри, що впливають на різальну здатність ножа
- •5.3.4. Ротаційні різальні апарати з вертикальною віссю обертання. Типи. Основи теорії та розрахунку
- •5.3.6. Ротаційні різальні апарати з горизонтальною віссю обертання. Основи теорії та розрахунку
- •5.4. Вальцьові апарати
- •5.4.1. Типи і призначення вальцьових апаратів
- •5.4.2. Основи теорії та розрахунку вальцьових апаратів
- •5.5. Подрібнювальні апарати
- •5.5.1. Призначення, типи і застосування подрібнювальних апаратів
- •5.5.2. Основи теорії та розрахунку подрібнювачів кормозбиральних комбайнів
- •5.6. Транспортувальні пристрої жаток
- •5.6.1. Призначення, типи і застосування транспортувальних пристроїв жаток
- •5.6.2. Основи теорії та розрахунку транспортувальних пристроїв жаток
- •5.7. Обчісувальні пристрої
- •5.7.1. Призначення, типи і застосування обчісувальних пристроїв
- •5.7.2. Основи теорії та розрахунку обчісувальних пристроїв
- •5.8. Підбирачі
- •5.8.1. Призначення, типи і застосування підбирачів
- •5.8.2. Основи теорії та розрахунку підбирачів
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок зернозбиральних комбайнів
- •6.1. Молотильно-сепарувальні пристрої
- •6.2. Соломовідокремлювачі
- •6.2.1. Призначення і типи соломовідокремлювачів
- •6.2.2. Основи теорії та розрахунку соломовідокремлювачів
- •6.3. Очисники зерна
- •6.3.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи очисників зерна
- •6.4. Домолочувальні пристрої
- •6.4.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи домолочувальних пристроїв
- •6.5. Бункери для зерна
- •6.5.1. Елементи конструкції і параметри бункерів для зерна
- •6.5.2. Тривалість заповнення і розвантаження бункера
- •6.6. Продуктивність і пропускна здатність комбайна
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів для згрібання і пресування сіна
- •7.1. Типи робочих органів і процес згрібання сіна
- •7.2. Обґрунтування параметрів і режимів роботи поперечних граблів
- •7.4.1. Типи робочих органів пресів
- •7.4.2. Обґрунтування параметрів пресувальної камери
- •Основи теорії робочих процесів машин для збирання кукурудзи на зерно
- •8.2. Основні робочі органи кукурудзозбиральних машин
- •8.4. Пропускна здатність і швидкість обертання відокремлювальних вальців
- •8.5.1. Вибір розмірів і частоти обертання очисних вальців
- •Основи теорії та розрахунку машин для післязбиральної обробки зерна
- •9.1. Принципи очищення і сортування зерна
- •9.2. Способи очищення і сортування зерна
- •9.3. Фізико-механічні властивості зернових сумішей
- •9.3.1. Геометричні розміри насіння
- •9.3.2. Аеродинамічні властивості зернових сумішей
- •9.3.3. Інші властивості зернових сумішей
- •9.4. Робота плоских решіт
- •9.4.1. Умови переміщення матеріалу на решеті, що коливається
- •9.4.2. Умови проходження зерна крізь отвори решета
- •9.4.3. Повнота розділення зерна і режим роботи решіт
- •9.4.4. Кінематичний режим роботи решіт
- •9.4.5. Навантаження на решета та їх продуктивність
- •9.5. Робота циліндричного трієра
- •9.5.1. Теоретичні основи роботи трієра
- •9.5.2. Випадання зерна з комірки трієра і установлення приймального лотока
- •9.5.3. Режим роботи циліндричного трієра
- •9.5.4. Продуктивність трієра
- •9.6. Фрикційне очищення
- •9.7. Повітряні системи
- •9.7.1. Робочий процес у вертикальному каналі з нагнітанням повітря
- •9.7.2. Робочий процес похилого повітряного потоку
- •9.8. Теорія та розрахунок вентиляторів
- •9.8.1. Типи вентиляторів
- •9.8.2. Основне рівняння вентилятора
- •9.8.3. Вибір вентилятора
- •9.9. Основи теорії сушіння зерна
- •9.9.1. Властивості зерна як об’єкта сушіння
- •9.9.2. Загальна схема процесу сушіння
- •9.9.3. Режим роботи і продуктивність сушарок
- •Основи теорії та розрахунку бурякозбиральних машин
- •10.2. Основи розрахунку параметрів апаратів для зрізування гички та очищення головок коренеплодів
- •10.2.1. Апарати для зрізування гички
- •10.2.2. Очисники головок коренеплодів цукрових буряків на корені
- •10.3. Типи та основні параметри викопувальних робочих органів
- •10.3.1. Лемішні викопувальні робочі органи
- •10.3.2. Дискові викопувальні робочі органи
- •10.3.3. Роторні викопувальні робочі органи
- •10.4. Вибір, обґрунтування і розрахунок основних параметрів очищувальних робочих органів
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання картоплі
- •11.1. Машини і способи збирання картоплі
- •11.3. Типи та основні параметри підкопувальних робочих органів
- •11.4. Вибір та обґрунтування основних параметрів пруткового елеватора і грохота
- •11.5. Типи сортувальних робочих органів
- •11.6. Визначення основних параметрів сортувальної роликової поверхні
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання льону
- •12.1. Характеристика льону як об’єкта збирання
- •12.2. Машини і способи збирання льону
- •12.3.1. Типи бральних апаратів
- •12.3.2. Основи теорії бральних апаратів
- •12.4. Льонозбиральні комбайни
- •12.4.1. Типи і робочий процес льонозбиральних комбайнів
- •12.4.2. Вибір та обґрунтування основних параметрів обчісувальних апаратів
- •Список використаної літератури
Основи теорії та розрахунку косарок, косарок-плющилок …
швидкості vм машини, тобто |
|
uст cos α = vм, |
(5.1) |
де α — кут нахилу фронтальної кромки подільника до горизонту. Під час переміщення стебел по робочій кромці подільника вони
проковзують. Отже, швидкість ланцюга
u = |
vм |
, |
(5.2) |
|
K cos α |
||||
л |
|
|
де K = 0,90…0,95 — коефіцієнт ковзання.
Швидкість осьового переміщення стебел (вузла) по кромці шне- кового подільника визначають за залежністю
u |
= nt |
, |
(5.3) |
ш |
K |
|
|
де n — частота обертання шнека; t — крок витків шнека. Шнековий подільник працює за умови
nt |
= |
vм |
. |
(5.4) |
|
K |
cos α |
||||
|
|
|
Комбінований подільник (рис. 5.4, е) працює за принципом під- кидання стеблової маси у вертикальному напрямку. Під час підки- дання порушується зв’язок між стеблами, завдяки чому вони легко розділяються. Крім цього, на них перестає діяти сила тертя, а це сприяє підніманню їх угору по фронтальній кромці подільника. Гос- трий кут (20…30°) біля носка подільника (на першому каскаді) дає йому змогу проникати в стеблостій знизу і розділяти його. На верх- ньому каскаді, встановленому під кутом 45…60° до горизонту, по- рушуються міцніші зв’язки.
У такому подільнику передбачено регулювання кутів нахилу нижнього і верхнього каскадів, частоти і амплітуди коливання їх. Якщо стеблостій легко розділяється, привід каскадів подільника вимикають, і він виконує функцію пасивного подільника.
5.1.2.Основи теорії, призначення, типи і застосування стеблепідіймачів та гичкопідіймачів
Стеблепідіймачі встановлюють на різальних апаратах жаток для збирання полеглих зернових колосових, бобових, риса, соняшнику та інших культур. Вони піднімають рослинну масу над різальним апаратом і вводять її в зону дії мотовила. У бурякозбиральних ма- шинах використовують гичкопідіймачі, які піднімають полеглу гичку і утворюють пучок.
201
Розділ 5
За конструкцією стебле- і гичкопідіймачі поділяють на пасивні й активні.
Пасивні стеблепідіймачі бувають жорсткі, шарнірні та шар- нірно-телескопічні.
Жорсткий стеблепідіймач кріплять на палець 3 (рис. 5.5, а) різа- льного апарата без зазору. У разі зіткнення корпусу 1 з нерівностя- ми поля він відхиляється у вертикальній площині лише завдяки пружності самого корпусу, що призводить до втрат зерна незрізаним колосом.
Шарнірний стеблепідіймач (рис. 5.5, б) допускає менші втрати врожаю, оскільки він може незалежно від жатки копіювати рельєф поля, чому сприяє циліндрична пружина 5.
Шарнірно-телескопічний стеблепідіймач (рис. 5.5, в), як і шарнір- ний, може автономно копіювати рельєф поля. Він має рухомий шток 10, розміщений у корпусі 9, який шар- нірно приєднано до тримача 13. Носок 11 штока плоскою пружиною 12 при- тискується до землі.
Шарнірні ташар- нірно-телескопічні стеблепідіймачі ви- користовують на жатках для зби- рання зернових колосових і бобових культур. Вони за- довільно працюють на щільних ґрун-
Рис. 5.5. Схеми пасив- них стеблепідіймачів і гичкопідіймача:
а — жорсткого; б — шар- нірного; в — шарнірно- телескопічного; г — жорс- ткого гичкопідіймача; 1 і 9 — корпуси; 2 — ковпа- чок; 3 — палець різально- го апарата; 4 і 7 — болти; 5 і 12 — пружини; 6 — вісь; 8 — кронштейн; 10 — шток; 11 — носок; 13 — тримач; 14 — обтікач; 15 — держак
202
Основи теорії та розрахунку косарок, косарок-плющилок …
тах, але на ґрунтах пухких і високої вологості недостатньо копіюють нерівності поля.
Пасивний гичкопідіймач (рис. 5.5, г) має форму конічного обті- кача 14, жорстко закріпленого на держаку 15. Лобову частину обті- кача розміщено під кутом до горизонту, що сприяє кращому підні- манню гички і формуванню її в пучок.
Активний стеблепідіймач піднімає стебла пальцями з при- мусовим рухом. Його встановлюють на жатках для збирання полег- лих культур. Він виконаний у вигляді барабана 1 (рис. 5.6, а), який обертається навколо осі 3. Крізь шарнірні вічка барабана пропущені пальці 2, які можуть повертатися навколо осі 4, ексцентрично жорс- тко розміщеної відносно осі цього барабана. Під час обертання бара- бана пальці, почергово виходячи із барабана, піднімають стебла і після зрізування, ховаючись у середину барабана, передають їх на транспортувальні пристрої.
Активний гичкопідіймач (рис. 5.6, б) має вигляд гнучких ло-
патей 5, які обертаються навколо осі 6. Вони розміщені під кутом до горизонтальної площини і лінії рядка. Обертаючись, лопаті діють
на гичку як уздовж, так і |
|
|
впоперек рядка, |
завдяки |
|
чому піднімають її і підво- |
|
|
дять до іншого робочого ор- |
|
|
гана. |
|
|
Переваги активних стеб- |
|
|
ле- і гичкопідіймачів порів- |
|
|
няно з пасивними поляга- |
|
|
ють у тому, що вони краще |
|
|
копіюють нерівності поля і |
|
|
не тільки піднімають по- |
|
|
леглі стебла, а й спрямову- |
Рис. 5.6. Схеми активних стеблепідіймача |
|
ють їх на транспортувальні |
(а) і гичкопідіймача (б): |
|
пристрої. |
|
1 — барабан; 2 — палець; 3 — вісь барабана; |
Недоліками барабанних |
4 — вісь пальців; 5 — лопать; 6 — вісь лопате- |
|
стеблепідіймачів з |
пальця- |
вого барабана |
ми, що ховаються, |
є обчісу- |
|
вання бобів, обмолот зерна та незабезпечення піднімання всіх по- леглих стебел.
Аналіз конструкцій машин засвідчує, що на збиральних машинах найширше застосовують пасивні стебле- і гичкопідіймачі.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень можна дійти таких висновків.
Стебла мають переміщуватися по робочій поверхні стеблепідій- мачів із ковзанням. Такий процес може відбуватися за умови
203