2. Розрахункова частина

   1. Задача №1

Втрату маси зерна при зміні його вологості в процесі післязбиральної обробки Х визначають за формулою: (2.1)

, % (2.1)

де W₁ , W₂ – вологість відповідно до і після обробки, %

, %

Втрату маси зерна внаслідок видалення смітної та зернової домішок Х₁ визначають за формулою: (2.2)

, % (2.2)

де а₁, а₂ – вміст смітної домішки в зерні відповідно до і після очищення, %

, %

Планова потреба у складській площі для насіння різних культур визначається наступним чином: (2.3)

, м ² (2.3)

де m_n– маса партії, кг;

H_M – маса 1 м³ культури, кг/ м³ ;

h_н– висота насипу, м.

, м ²

2. Задача №2

Втрату маси зерна при зміні його вологості в процесі післязбиральної обробки Х визначають за формулою (2.1):

, %

Втрату маси зерна внаслідок видалення смітної та зернової домішок Х₁ визначають за формулою (2.2):

, %

Об’єм бункера визначається виходячи з його геометричних розмірів та площі поперечного перерізу за формулою: (2.4)

, м³ (2.4.)

де l – довжина бункера, м;

в – ширина бункера, м;

h_б – висота бункера, м.

, м³

Об’єм партії зерна визначається за формулою: (2.5)

, м³ (2.5)

де m_n– маса партії, кг;

H_M – маса 1 м³ культури, кг/ м³ .

, м³

Кількість бункерів, необхідна для зберігання партії зерна визначається за формулою: (2.6)

, шт. (2.6)

де V_з – об’єм партії зерна, м³;

V_б – об’єм бункера, м³.

, шт.

3. Задача №3

Втрату маси зерна при зміні його вологості в процесі післязбиральної обробки Х визначають за формулою (2.1):

, %

Втрату маси зерна внаслідок видалення смітної та зернової домішок Х₁ визначають за формулою (2.2):

, %

Стандартний крафт-мішок має такі геометричні розміри: 70×35×30 см. Знаходимо об’єм одного мішка, перемноживши його геометричні розміри, та переводимо його у м³:

, м³

Об’єм партії зерна визначаємо за формулою :(2.5)

, м³

Кількість мішків, що необхідні для зберігання даної партії кукурудзи визначаємо за формулою: (2.7)

,шт. (2.7)

, шт.

Укладання:

а) двійником – можливе. 1 двійник, h_дв= 6 мішків.

б) трійником – можливе. 1 трійник, h_тр= 4 мішка.

в) п’ятериком – неможливе.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Під час виконання розрахунково-гафічної роботи була розглянута: технологічна оцінка зерна гречки, технологічні властивості та вимоги, показників якості зерна, стандарти кондиції зерна та насіння гречки.

Гречка - одна з найважливіших круп'яних культур. Вона - цінний дієтичний білковий продукт з високим вмістом амінокислот, багатий залізом, фосфором і міддю, що сприяє відновленню гемоглобіну в крові. Гречка містить вітаміни В1, В2, РР, Р, а також вітамін рутин, що знижує шкідливий вплив радіації на організм. Гречана крупа містить 2% клітковини, тому що ядро не шліфують, 3% жиру, 10% білка, 74% крохмалю (крохмальні гранули дрібні, округлі або багатогранні), а також солі заліза, калію і фосфору. До її складу входять органічні кислоти - лимонна, малеїнова, щавлева, які сприяють кращій перетравності їжі організмом і засвоєнню їм поживних речовин.

Гречка усіх класів повинна бути, не зіпріла та без теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну, нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого та інших сторонніх запахів); нормальний колір; не допускають зараження гречки шкідниками зерна, крім зараженості кліщем I ступеня.

В даній розрахунковій роботі визначили, втрату маси зерна жита при змінній його вологості в процесі післязбиральної обробки – 5,96%. Втрату маси зерна жита внаслідок видалення смітної та зернової домішок – 2,03%. Планова потреба у складській площі для насіння жита – 33,4 м ².

Втрата маси зерна вівса при зміні його вологості в процесі післязбиральної обробки – 2,1%. Втрату маси зерна внаслідок видалення смітної та зернової домішок – 2,1%. Об’єм бункера для зерна вівса – 64 м^3. Щоб розмістити зерно у насіннєсховище потрібно приблизно 2 бункера.

Втрата у масі зерна кукурудзи внаслідок технологічних операцій з очистки зерна, видалення смітної та зернової домішок – 2,57%. Для зберігання зерна кукурудзи потрібно 12 мішків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барило В.А., Карпенко А.А., Винник П.Н. Высокие урожаи // Технические культуры. - 1989. - №6. – С. 7-8.

2. Вольф В.Г. Соняшник. К.: ‘Урожай”. – 1972. – 227 с.

3. Литвин С.Г. Олійні культури на Україні. К.:”Радянська Україна”. – 1962. – 52 с.

4. Кислинский А.Г., Кириченко В.В. Ежегодно – высокий урожай// Технические культуры. - 1989. - №4. – С. 5-6.

5. Кифоренко В.І. Інтенсивна технологія виробництва насіння соняшнику. Київ. – 1987. – 47 с.

6. МР 4.4.4-108–2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за

показниками безпеки, затверджені Міністерством охорони здоров’я 02.07.2004 № 329.

7. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000–2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 20.09.2001 № 137.

8.  Оверченко Б. Резерви соняшникового поля// Пропозиція. – 2002. - №4. – С. 43-44.

9. Поплаухин В.П. Элементы технологии возделывания подсолнечника и клещевины// Бюлл. науч.-техн. инф. по масл. культурам. – Краснодар. – 1978. – Вып. 4. - С.24-31.

10. МУ 5779–91 Цезій-137. Определение в пищевых продуктах (Цезій-137. Визначання в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91 № 5779.

ДОДАТКИ