3. Стандарти кондиції зерна та насіння гречки

Кожен стандарт починається з визначення, в якому чітко вказано направлення використання зерна, що виключає можливі помилки його використання. Стандарти на зерно складаються з п’яти розділів.Розділ 1. Типи і підтипи. Містить розподіл зерна на окремі якісні групи (типи, підтипи) зі сходними ботанічною, технологічною, харчовою і фуражною гідністю.

В основу розподілу на типи і підтипи покладені стійки морфологічні і фізіологічні ознаки, біологічні особливості чи райони вирощування. Використовувати ці ознаки можна, так як встановлені кореляційні зв’язки між ними і технологічними властивостями, а також харчовою гідністю зерна. В кожному типі визначеної культури стандартами нормований вміст домішок зерен інших типів на рівні 5%, 10%, і 15%. Якщо вміст цих домішок перевищує встановлену норму, то зерно даної культури визначають як суміш типів з вказанням вмісту (у %) основного зерна та інших типів.

До зернової домішки гречки відносять: щупле зерно, бите, недозріле, проросле, обрушене, поїдене, давлене.

До органічної домішки. Домішки рослинного походження (частинки стеблин, листків, китиць, оболонок); рештки шкідників зерна; насіння дикорослих неотруйних рослин; плоскі зерна гречки; недорозвинені, бліді зерна гречки з мінімальним вмістом ядра — рудяк

Розділ 2. Технічні вимоги. Містить перелік вимог, які висуваються до показників якості зерна. Більшість показників виражається кількісно. Це дозволяє встановлювати відповідність вимогам стандарту даної партії зерна.

В розділі регламентуються вимоги до якості зерна для заготівлі (при закупівлі державою через державну заготівельну систему) і постачання (направленого державною заготівельною системою для продовольчих, кормових і технічних цілей). При заготівлі і постачанні зерна приводяться базисні і обмежувальні норми за основними показниками якості, які відображають його стан і можливості використання.

Базисні норми – це основні норми якості зерна, на базі яких проводять розрахунки. Якщо зерно за всіма показниками якості відповідає вимогам цих норм, то його оплачують за ціною, встановленою для даного регіону за всю фізичну масу партії, яку повністю зараховують у виконання плану продажу зерна державі, передбаченого договірними обов’язками.

При відхиленні якості зерна від базисних норм в кращу сторону роблять надбавки до закупівельної ціни, а за деякими показниками і до фізичної маси, а при відхиленні в гіршу, навпаки, скидки з ціни або маси.

Обмежувальні норми – гранично допустима норма якості зерна. При невідповідності якості зерна вимогам обмежувальних норм заготівельна

організація не повинна закуповувати зерно, якщо не може його довести до

норм, які забезпечують збереженість. При постачанні зерна приводяться промислові кондиції – це норми якості, які дають уявлення про вимоги, які висуваються до сировини різних галузей промисловості.

У другому розділі викладені вимоги до показників безпеки, а також дається повний опис складу сміттєвої, зернової сумішей і основного зерна.

В стандартах на посівні і сортові властивості насіння наведені посівні кондиції. Кращім вважається насіння, яке відповідає вимогам першого класу.

Розділ 3. Приймання. Містить правила приймання зерна тієї чи іншої культури.

3.1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.

3.2. У кожній партії гречки визначають стан зерна, запах, колір, вологість, вміст ядра, зернову і смітну домішки, кислотність, зараженість шкідниками.

3.3. У документах про якість на партію гречки, вирощеної без застосування пестицидів і призначеної для виробництва продуктів дитячого харчування, про це вказують додатково.

3.4. Гречку, в якій домішка інших зернових і насіння зернобобових культур становить понад 10% від маси зерна, приймають як суміш гречки з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.

3.5. Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у гречці, використовуваної для продовольчих потреб і для експортування вико­нують згідно з методичними вказівками «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів по показниках безпеки».

За наявності не більше 0,2 % зіпсованих зерен у гречці, призначеної для виробництва продуктів дитячого харчування, аналізують на вміст мікотоксинів; у документі про якість вказують їх рівень.

3.6. Кожну партію гречки супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних еле­ментів, мікотоксинів та радіонуклідів

Розділ 4. Методи визначення якості. Містить посилання на стандарти, якими слід користуватися для визначення тих чи інших показників якості.

Розділ 5. Транспортування і зберігання. Викладає принципи розміщення і зберігання зерна. Зерно всіх культур розміщують, транспортують і зберігають в чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками хлібних запасів транспортних засобах і зерносховищах у відповідності з правилами транспортування, санітарними правилами і умовами зберігання, які затверджені у встановленому порядку. Приведені стани за вологістю і засміченістю, які враховують при розміщенні, транспортуванні і зберіганні зерна.

5.1. Гречку перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

5.2. Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно гречки треба захищати від атмосферних опадів.

5.3. Гречку розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому порядку в Україні.

5.4. Гречку першого класу, вирощену без застосування пестицидів і призначену для виробництва продуктів дитячого харчування, транспортують і розміщують окремо від гречки, вирощеної із застосуванням пестицидів.

Залежно від показників якості гречку розподіляють на три класи (таблиця1.3)

Таблиця 1.3

Вимоги до якості кожного класу гречки за ДСТУ 4524:2006.

Показник	Характеристика і норма для гречки за класами
	1 клас	2 клас	3 клас
Вологість, %, не більше	14,5	14,5	14,5
Вміст ядра, %, не менше	73,0	71,0	69,0
Зернова домішка, %, не більше	2,0	3,0	5,0
Зокрема: обрушені зерна пророслі зерна	1,5	2,0	5,0
	1,0	1,0	3,0
Смітна домішка, %, не більше	2,0	2,5	3,0
Зокрема: мінеральна домішка	0,2	0,2	0,2
зокрема галька	Не дозволено	0,1	0,1
шкідлива домішка	Не дозволено	0,2	0,2
зіпсовані зерна	0,2	0,3	0,5
важко відокремлювана домішка	1,0	1,0	2,0
Зараженість шкідниками	Не дозволено	Не дозволено, крім зараженості кліщем 1 ступення
Кислотність, градусів, не більше	4,0	Не регламентується

Гречку використовують для кормових цілей, отримують сіно і силос, солома багата К⁺ і йде для отримання поташу.

За хімічним складом зерно гречки близьке до зерна злаків. Білки клейковини не утворюють, ліпіди на 80% складаються з холестерину в організмі людини.

Заготівельну гречку поділяють на 3 класи (таблиця 1.4).

Таблиця 15.

Обмежувальні норми для гречки, яка постачається

на переробку на крупу

Найменування показнику	Обмежувальні норми для класу
	1-го	2-го	3-го
Вміст ядра, %, не менше	73,0	71,0	70,0
Вологість, %, не більше	14,5	14,5	14,6
Сміттєвий домішок, %, не більше	2,0	2,0	3,0
Шкідливий домішок, %, не більше	Н/д	0,2	0,2
Зерновий домішок, %, не більше	2,0	3,0	5,0
Зараженість шкідниками	н/д	не допускається, окрім зараженості кліщем І ступеня	—

Гречка, яку вирощували без застосування пестицидів і призначену для виготовлення дитячого харчування, повинна відповідати вимогам 1-го класу, не мати пророслих зерен і мати кислотність не більше 4%.

Для заготівельної гречки встановлено норму за вмістом важковідокремлеючого насіння – не більше 1,0% для 1-го і 2-го класів і не більш 2,0% для 3-го класу, а також куколю – не більше 1,0% для всіх класів.

ЗАВДАННЯ

Задача №1. Визначити втрати у масі зерна жита внаслідок технологічних операцій з очистки зерна та його сушіння та розрахувати потребу у складському приміщенні для заданої партії. Вміст смітної домішки та вологості становлять відповідно 4,12 % та 19,6%. Вихідна маса партії зерна становить 80000 кг. Натурна маса зерна – 560 г/л. Висота насипу 3,5 м. Необхідно розрахувати втрати у масі партії зерна при зміні його вологості та внаслідок видалення смітної домішки в процесі післязбиральної обробки, а також визначити яку місткість повинне мати зерносховище для складання отриманої партії зерна на зберігання та тип зерносховища.

Задача №2. Визначити втрати у масі зерна вівса кормового внаслідок технологічних операцій з очистки зерна та його сушіння та розмістити партію зерна у насіннєсховищі бункерного типу. Вміст смітної домішки та вологості становлять відповідно 4.1 % та 16.4 %. Вихідна маса партії зерна становить 3000000 кг. Натурна маса зерна – 700 г/л. Висота стін бункера становить 4 м, довжина – 4 м, ширина – 4 м. Користуючись габаритними розмірами визначити його місткість та необхідну кількість бункерних сховищ.

Задача №3. Визначити втрати у масі зерна кукурудзи внаслідок технологічних операцій з очистки зерна та його сушіння та розрахувати потребу у складському приміщенні для зберігання заданої партії у мішках. Вміст смітної домішки та вологості становлять відповідно 2,2 % та 16,7%. Вихідна маса партії зерна становить 500 кг.