2.10. Охорона праці та безпека життєдіяльності у ветеринарній медицині

Мета практики – закріпити теоретичні знання з безпеки життєдіяльності на підприємстві та охорони праці у ветеринарній медицині.

Під час практики студент повинен ознайомитися з наказом по підприємству про призначення відповідальних осіб за роботу з охорони праці, дотримання трудового законодавства. Якість проведення всіх видів інструктажу та оформлення відповідної документації. Організація навчання спеціалістів тваринництва, якість проведення курсового навчання.

Ознайомитися з виробничою санітарією і гігієною праці в тваринництві та інших підрозділах господарства, з виробничо-побутовими умовами: кімнати відпочинку, умивальники, душові з гарячою водою, роздягальні, туалети (їх наявність і стан); визначити забезпеченість робітників спеціальним і санітарним одягом відповідно діючих норм. Кількість травм на підприємстві, їх аналіз.

Під час практики студент повинен дати аналіз і оцінку заходам щодо захисту сільськогосподарських тварин, які визначені в планах цивільної оборони, відповідно до закону про цивільну оборону України і настанов з цивільної оборони. Оцінити готовність об’єкту до захисту людей та сільськогосподарських тварин в умовах виникнення радіоактивного зараження місцевості, аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин та інших можливих надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

Проаналізувати разом з керівником практики особливості виробництва тваринницької продукції в умовах гострої "йодної небезпеки" та стронцієво-цезієвої небезпеки, можливості захисту та знезараження продуктів, кормів і водопостачання, готовність до ветеринарної обробки та надання першої ветеринарної допомоги тваринам.

Оцінити стан готовності до проведення заходів цивільної оборони працівників об’єкту, насамперед, команди заходів для захисту тварин.

Всі дані аналізу пов’язати з конкретними питаннями практики та темою дипломної роботи.

2.11. Індивідуальні завдання

З розділів практики на відповідних кафедрах розробляється перелік індивідуальних завдань, що максимально наближені до теми дипломної чи курсових робіт, а також до тематики виконуваних на кафедрі наукових досліджень та в інтересах господарства. Видаються вони студентам перед від’їздом на практику і остаточно уточнюються в перші дні практики з урахуванням конкретних умов і ветеринарно-епізоотичного стану.

Темою індивідуального завдання є випробування нових приладів обладнання, інструментів, медикаментів, вакцин, сивороток, діагностикумів, дезінфектантів, запропонованих вченими університету чи іншими науковими закладами; вдосконалення діагностики і терапії при окремих захворюваннях тварин; узагальнення досвіду профілактики і ліквідації окремих інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб тварин на фермах та тваринницьких комплексах. Звіт про виконання індивідуального завдання подається як розділ загального звіту студента з виробничої практики. Виконання НДРС в період виробничої практики зводиться до проведення науково-виробничих дослідів, збирання необхідних матеріалів з вибраної теми та їх обробки. Звіт з НДРС може бути оформлений як окремий звіт за виробничу практику.

За виробничу практику студенти складають такі документи: щоденник, робочий зошит та звіт (додаток 4.1, 4.2, 4.3). Подають посвідчення про відрядження з відміткою про прибуття і вибуття з місця практики, виробничу характеристику, підписану керівником практики і завірену печаткою підприємства. До звіту додають також копії актів протоколів, матеріали виконання індивідуальних завдань тощо.

Студент-практикант веде робочий зошит та щоденник (додаток 4.1, 4.2). Робочий зошит, як первинна документація, повинен бути пронумерований і прошнурований та завірений печаткою базового господарства. При проведенні протиепізоотичних заходів, діагностичних досліджень, профілактичних щеплень, дегельмінтизацій, диспансеризації, ветсанекспертизи продуктів тваринництва, робіт в лабораторії, з охорони праці та ін. записи в робочому зошиті проводяться згідно з вимогами відповідних кафедр. Робочий зошит перевіряється і завіряється один раз на 7 днів керівником від бази практики і скріплюється печаткою. Керівник практики від університету перевіряє щоденник і робочий зошит студента та після перевірки дає рецензію і підписує.

Звіт за виробничу практику складається на підставі матеріалів робочого зошита та щоденника, а також даних, зібраних в господарствах, закладах, підприємствах в такій послідовності: характеристика базового підприємства практики (географічні, ґрунтово-кліматичні, виробничо-економічні дані); організація та економіка ветеринарної справи; ветеринарна робота (подаються дані виконаних завдань з кожного розділу програми практики у визначеному порядку) (додаток 4.5); зведена інформація про роботу (додаток 4.4); висновки (узагальнюються підсумки практики, викладаються позитивні сторони і недоліки з окремих розділів практики, пропозиції щодо покращення організації виробничої практики), список використаної літератури, додатки (копії актів щеплення, дезінфекції, протоколів розтину, оригінальні фотографії) .

Оформлений звіт подається керівнику від бази практики, який перевіряє його, оцінює, візує підписом і завіряє печаткою.