1.3 Система міжнародних фінансових відносин.

Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб'єктами. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згід­но із законом мають і здійснюють безпосере­дньо або через представників свої права та обов'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.

Суб'єкти системи міжнародних фінансів з позицій конкретної держави поділяються на резидентів та нерезидентів.

З економічної точки зору розрізняють таких суб'єктів: домаш­ні господарства, господарюючі підприємства, різноманітні фі­нансові інститути, держава, міжнародні організації.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єк­ти зовнішньоекономічної діяльності України згруповані так:

— фізичні особи;

— юридичні особи;

— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;

— структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

— спільні підприємства, що зареєстровані як такі в Україні і мають на її території постійне місцезнаходження;

— інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені зако­нодавством України.

Можна виділити цілу низку грошових відносин, які формують систему міжнародних фінансів. Це, зокрема, відносини:

— між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання та погашення кредитних зобов'язань;

— між вищезгаданими суб'єктами та банками щодо отриман­ня та погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій;

— між усіма вищезгаданими суб'єктами та страховими органі­заціями з приводу страхування ризиків;

— між усіма вищезгаданими суб'єктами та фізичними особами і приводу оплати праці, здійснення міжнародних переказів, сплати за товари і послуги, виконання договорів страхування та ін.;

— між фізичними особами з приводу різноманітних міжнаро­дних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;

— між вищезгаданими суб'єктами та державою з приводу сплати податків та виконання певних зобов'язань, котрі випливають з пра­вил державного регулювання міжнародних фінансових відносин;

— між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репарацій, надання та погашення кредитів тощо;

— між урядами країн і міжнародними організаціями з приводу грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;

— між міжнародними організаціями.

1.4 Функції міжнародних фінансів

Для розуміння сутності міжнародних фінансів і правильної побудови міжнародної фінансової політики необхідно усвідомлювати притаманні їм властивості, їх суспільно-економічну роль. Мова йде про призначення (функції) міжнародних фінансів. Слово «функція» походить від латинського function — виконання. Аналіз міжнародних фінансів показує, що їм притаманні розпо­дільча та контрольна функції.

Сутність розподільчої функції полягає у тому, що через меха­нізм міжнародних фінансів здійснюється грошовий розподіл і пе­рерозподіл світового продукту.

Такий розподіл і перерозподіл є не хаотичним, а визначається об'єктивними закономірностями: капітал рухається в пошуках найбільшої норми прибутку; важли­вим чинником є ризики, пов'язані з отриманням прибутку; рух капіталів відображає також дію закону пропорційного розвитку.

Певний вплив на розподіл світового суспільного продукту має й політика (інтереси) суб'єктів міжнародних відносин. На окремих етапах історичного розвитку об'єктивні закономірності та полі­тика (інтереси) суб'єктів міжнародних відносин певною мірою збігаються. Але вони можуть і суперечити одні одним.

Контрольна функція базується на тому, що міжнародні фінан­си відображають рух суспільного продукту в грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній), формі. Це дає можливість здійсню­вати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі. Інформація, отримана під час такого аналізу, є основою для прийняття по­дальших рішень щодо міжнародних фінансів, розробки поточної та стратегічної міжнародної фінансової політики.

Можливість та ефективність практичної реалізації контрольної функції залежать від ступеня розуміння цієї можливості, політики держави, харак­теру та рівня її економічного розвитку, технічного оснащення процесу збирання та обробки інформації.