3. Основні фонди підприємств
3.1 Класифікація, групування та склад основних фондів
Основні фонди промисловість являють собою сукупність матеріально-речовинних цінностей, що діють у незмінній номенклатурній формі, у плині тривалого періоду часу й втрачають свою вартість вроздріб .
Виробничі основні фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у виробничому процесі, зношуються поступово й переносять свою вартість на виробничу продукцію частинами, у міру свого зношування у вигляді амортизаційних відрахувань у плині терміну служби(додаток 12).
До загальних показників ставиться рівень рентабельності, фондовіддача, фондоемкость, ступінь фондовоуружености й технічної озброєності праці.
Показник фондовіддачі (Ф) обчислюється шляхом розподілу реалізаційної товарної продукції на середньорічну вартість основних виробничих фондів. При цьому реалізація товарної продукції враховується в незмінних цінах, а основні фонди - по повній первісній вартості.
Ф = Чистий. реал./(Основ. Ф. на нач. року + Основ. фонд. на кон. року /2)
У ряді випадків для визначення ефективність використання основних виробничих фондів використають показник фондоемкости (Фем), що обчислюється як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до обсягу реалізаційної товарної продукції. Таким чином, показник фондоемкости обернено пропорційний фондовіддачі й визначається по формулі:
Фем. = (Основ. Ф. на нач. року + Основ. фонд. на кон. року /2)/ Чистий. Реал
Показник фондоемностi показує, скільки варто затратити засобів на основні виробничі фонди, щоб одержати відповідну продукцію на планований період, а також скільки і які основні фонди необхідно для виробництва заданої величини й у яких пропорціях існує потреба в основних фондах.
Значний вплив на показник фондовіддачі робить такий показник, як фондовооруженность.
Показник фондоозброєності праці (Фв) розраховуються по фрмуле:
Фв = Соф/Ч
3.2 Методи оцінки основних фондів
Залежно від часу оцінювання, характеру і стану основних фондів розрізняють:
первісну вартість основних фондів – це фактична собівартість основних фондів, сплачена (передана) на дату їх придбання (створення);
справедливу (реальна) вартість об’єкта основних фондів, яка дорівнює сумі, за якою цей об’єкт може бути обмінений у разі здійснення угоди між компонентами, обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами;
відновлену вартість, тобто суму коштів (їх еквівалентів) або інших форм компенсації, яку необхідно було б витратити для придбання (або створення) такого самого засобу праці на дату складення звітності;
залишкову вартість основних фондів, яка визначається як різниця між вартістю, за якою об’єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства, та сумою зносу;
ліквідаційну вартість, тобто суму коштів, яку підприємство має отримати від реалізації (ліквідації) основних фондів після закінчення періоду їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних із реалізацією (ліквідацією).
Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.
Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновленою вартістю: залежно від стану основних фондів – за повною або залишковою вартістю.
Амортизація
Амортизація основних фондів – це процес перенесення авансової раніше вартості всіх засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.
Зношення основних фондів, тобто втрата ними частини вартості, є фізичним і моральним.
Фізичне зношення – це втрата основними фондами їх споживчих якостей.
Моральне зношення являє собою передчасне обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фондів (моральне зношення 1 роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральне зношення 2 роду).
Показники використання
Основним із загальних показників використання основних фондів є фондовіддача - відношення обсягу товарної продукції за рік до середньооблікової численності основних фондів підприємства.
Частковими показними використання основних фондів є:
коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування – відношення дійсного фонду часу роботи обладнання за період, відповідно до нормального.
коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування – відношення фактично витраченого часу на виготовлення одиниці продукції.
коефіцієнт інтегрального використання основних фондів.
коефіцієнт змінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованих машино змін за добу до дійсного фонду роботи всього обладнання при однозмінній роботі.
напруженість використання устаткування – випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування.
Для характеристики руху основних фондів на підприємстві використовують показники:
коефіцієнт вибуття – відношення вартості основних фондів за певний період, до вартості основних фондів на початок року.
Коефіцієнт оновлення – відношення вартості введених фондів за певний період до вартості основних фондів на кінець періоду.
За останній рік на ЗАТ ГМЗ зменшились основні фонди, у зв’язку з тим, що завод був невзмозі їх оновлювати. Зараз основні фонди оновлюються менш ніж вибувають. Фондовіддача є достатньо невеликою. Спостерігається переважно фізичне зношення обладнання.