2. Організація заробітної плати
2.1 Елементи тарифної системи
Тарифна система – це сукупність нормативних матеріалів, за якими здійснюється державне планування і релюгування диференціації рівня заробітної плати окремих категорій промислово-воробничого й управлінського персоналу в різних галузях економіки, на підприємствах і виробничих дільницях залежно від якісних характеристик праці: складності виконуваних робіт, народногосподарського значення галузі, інтенсивності, умов виконання та інших якісних характеристик праці.
Тарифна система складається з таких елементів: тарифікації робіт, тарифікації працівників, тарифної сітки, тарифної ставки й тарифно- кваліфікаційного довідника.
Тарифікація робіт здійснюється й оформлюється документально технологами і нормувальниками праці з участю майстрів цехів чи дільниць на основі прийнятої на підприємстві системи тарифних розрядів, тарифно-кваліфікаційного довідника та додаткових кваліфікаційних характеристик робіт на передбачених довідником.
Тарифікація робітників – це визначення їх кваліфікації та присвоєння їм відповідного тарифного розряду. Вона проводиться безпосередньо на підприємствах, в організаціях та установах усіх галузей економіки. Основою тарифікації робітників є тарифні сітки та діючі тарифно-кваліфікаційні довідники.
Тарифна сітка – це сукупність розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими здійснюється диференціація заробітної плати промислово-виробничого й управлінського персоналу залежно від якісних характеристик виконуваної ними роботи. За її допомогою визначають відношення тарифних ставок робітників другого, третього і послідовно наступних тарифних розрядів до тарифної ставки першого розряду.
Тарифним розрядом називається показник, який характеризує складність виконуваної роботи і рівень кваліфікації робітника. Кількість тарифних розрядів залежить від наявності видів робіт, їх різноманітності, складності та умов виконання, особливостей виробництва й організації праці.
Тарифні коефіцієнти характеризують відношення тарифних ставок того чи іншого тарифного розряду до тарифної ставки першого розряду, розмір якої взято за одиницю.
Тарифна ставка являє собою величину оплати праці робітника, який виконує роботу відповідного тарифного розряду, за одиницю відпрацьованого робочого часу.
Тарифно-кваліфікаційний довідник – це нормативний документ, призначений для тарифікації робіт і присвоєння кваліфікаційних розрядів виробничому й управлінському персоналу підприємств, установ та організацій.
Положення про нормування та оплату праці наведено у додатку Оплата праці – це будь який заробіток, обчислений у копійчаному виразі, що за трудовим договором власник або вповноважений їм орган призначує працівників за виконану роботу.
Оплата праці складається з основної та допоміжної. Основна ЗП залежить від резервів його праці й визначається: тарифними ставками, відрядними.
Фонд оплати праці включає:
1. Фонд основної заробітної плати включає: нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, вироблення, обслуговування, посадових обов'язків).
2. Фонд додаткової заробітної плати включає: доплати, надбавки, гарантійні і комісійні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Надбавки і доплати до тарифних ставок (окладам, посадовим окладам) у розмірах передбачених чинним законодавством, за:
сполучення професій
роботу у важких і шкідливих і особливо важких і особливо шкідливих умовах праці
роботу в нічний час
інтенсивність праці
високу професійну майстерність і т.д.
3. Інші компенсаційні і заохочувальні виплати включають: винагороди і премії, що мають одноразовий характер, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, що не передбачені актами діючого законодавства або які здійснюються понад зазначеними актами норм.
розцінками, посадовими окладами, надбавками.
Середньомісячні та середньорічні тарифні ставки для виробничих та допоміжних робочих можна побачити у додатку.
2.2 Форми заробітної плати
Для робітників застосовуються наступні системи оплати праці: відрядно-преміальна, окладна і погодинно-преміальна з урахуванням доплат за роботу в шкідливих умовах праці і виконання додаткових обсягів робіт за рахунок скорочення чисельності робочого суспільства. У 2003 році діяла система преміювання робітників за виконання і перевиконання норм виробітку і поліпшення якості продукції, що випускається. Зазначена система преміювання сприяла росту продуктивності праці і поліпшення якості продукції, що випускається.
Нормування праці робітників проводилось на підставі технологічних процесів, розроблених інженерними службами.
Для керівників і фахівців цехів і відділів розроблене і діє положення про преміювання за виконання росту продуктивності праці, виконання установлених виробничих завдань, поліпшення якості продукції, що випускається, зниження втрат від браку і виробничого травматизму
Заробітна плата трудящим заводу нараховується на підставі відпрацьованого часу (погодинники), норм виробітку і перевироблення (приробітку), також на підставі встановленого окладу і з урахуванням премії (якщо вона нараховується).
Варто також помітити, що крім погодинної і відрядної зарплати на заводі
застосовується також і колективна (бригадна) оплата праці для робітників -збирачів. Для бригади встановлюється комплексна норма (тобто по конкретному результаті зборки окремого редуктора, вузла і комбайна в цілому) і розподіл зарплати в даних бригадах виробляється колективом бригади з обліком КТД (коефіцієнт трудової ділянки) кожного члена бригади
Оплата праці працівників основного і допоміжного виробництва виробляється по тарифних ставках і посадових окладах затвердженим наказом Міністра палива й енергетики №345 від 21 вересня 2000 р. оплата праці окремим робочим погодинникам (комірники, експедитори, телефоністи, підсобні робітники і т.д.) виробляється шляхом установлення їм посадового окладу, що встановлюються згідно переліку посадових окладів, зазначених у вищезгаданому наказі.
Відповідно до існуючого трудового законодавства встановлюється перелік професій робітників, для яких при погодинній і відрядній оплаті праці застосовуються доплати до тарифних ставок за шкідливі умови праці.
Робітники-відрядники використовуються відповідно до привласненого їм розрядам. У випадку доручення робітникові робіт нижче привласненого йому розряду він має право на доплату до відрядного заробітку рівну різниці між тарифною ставкою відрядника і ставкою виконуваної їм роботи за фактично пророблений час за умови, що робітник виконує норму виробітку і що різниця в тарифікації робітника і виконуваної їм роботи складає більш двох розрядів.
Оплата праці інженерно-технічним працівникам на заводі здійснюється шляхом установлення кожному працівникові посадового окладу згідно з наказом
Висновок: Найбільша заробітна плата у керівників і виробничих робітників. Тому що виробничим робітникам заробітну плату нараховують по відрядно-преміальній системі оплати праці, також вони виконують роботи більшого розряду ніж допоміжні робітники і мають більші тарифні ставки. Найменша ж заробітна плата у фахівців і службовців, тому що їм нараховують заробітну плату по окладній системі, а оклади на заводі дуже низькі, тому кількість фахівців і спеціалістів на заводі дуже маленька. Взагалі то заробітна плата персоналу підприємства зростає з кожним роком, через підвищення мінімальної заробітної плати, збільшення обсягів виробництва, збільшення кількості замовлень, та зменшенні кількості працюючих. Усім працівникам заводу, у яких заробітна плата нижче встановленого рівня виробляється доплата виходячи з фактично відпрацьованого часу протягом робочого місяця. В міру росту кваліфікації робітників їх переводять на більш кваліфіковані роботи і підвищують тарифний розряд у встановленому порядку