Мовленнєві жанри й дискурси

Комплекс категорій, усна та писемна форми дискур­су, структура тощо дають змогу вичленувати окремі види комунікативних подій, які інколи називають жан­рами дискурсу, або мовленнєвими жанрами.

Термін «мовленнєвий жанр» запровадив у лінгві­стичний обіг російський філолог М. Бахтін. За Бахтіним, людське мовлення в типових ситуаціях утілюється в певні готові форми мовленнєвих жанрів. Типовими для мовленнєвих жанрів є комунікативна ситуація, екс­пресія, експресивна інтонація, обсяг, концепція адреса­та й нададресата.

Виходячи з такого розуміння, Ф. Бацевич запропо­нував сучасне визначення мовленнєвого жанру.

Мовленнєвий жанр (франц. — рід, вид) — тематично, ком­позиційно і стилістично усталені типи повідомлень — носіїв мо­вленнєвих актів, об'єднаних метою спілкування, задумом мовця з урахуванням особистості адресата, контексту і ситуації спілкуван­ня.

За Ф. Бацевичем, поняття «мовленнєвий жанр» є мі­стком, який поєднує поняття «дискурс» і «мовленнєвий акт», формуючи зв'язки між ними.

Отже, дискурс постає не просто як сукупність мо­вленнєвих актів, а як таке їх поєднання, яке створює те­матичні, прагматичні, функціональні блоки, що впізна­ються учасниками спілкування.

У лінгвістичній літературі наявні різні спроби типо­логії дискурсів і мовленнєвих жанрів.

На основі однієї з найповніших типологій дискурсів російського лінгвіста В. Карасика Ф. Бацевич виокрем­лює мовленнєві жанри у межах соціолінгвістичних і прагмалінгвістичних типів дискурсів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Типологія мовленнєвих жанрів

Дискурси	Мовленнєві жанри (МЖ)
Соціолінгвістичні дискурси:
педагогічний дискурс	урок, лекція
релігійний дискурс	жанри Святого Письма, молитва, проповідь
науковий дискурс	наукова доповідь, стаття, рецензія
політичний дискурс	публіцистична стаття, різноманітні типи РК-МЖ
медичний дискурс	терапевтичні МЖ, анамнези, епікризи, рецепти
побутовий дискурс	прохання, співчуття, заспокоювання, сварки
Прагмалінгвістичні дискурси:
гумористичний дискурс	іронія, сарказм, анекдот, дотеп
ритуальний дискурс	партійні збори, мітинги

Багато проблем, пов'язаних із дослідженням дис­курсів і мовленнєвих жанрів, донині є дискусійними, що зумовлено новизною і нерозробленістю дискурсології та лінгвістичної генології як галузей мовознавства.

Запитання. Завдання

1. У чому сутність основної ідеї теорії мовленнєвих актів?

2. Охарактеризуйте трирівневу структуру мовленнєвого акту.

3. За якими параметрами розрізняють мовленнєві акти? Чому ос­новою більшості класифікацій мовленнєвих актів є ілокутивна сила?

4. Опишіть першу обгрунтовану класифікацію ілокутивних актів. Які основні типи ілокутивних актів виокремлюють?

5. Охарактеризуйте типи мовленнєвих актів за структурними осо­бливостями.

6. Чому сучасні науковці вважають за необхідне вивчати мовлен­нєві акти у межах дискурсу? У чому сутність дискурсу?

7. Чому донині не існує єдиного визначення терміна «дискурс»?

8. Що вважають мінімальною самостійною одиницею мовної ко­мунікації (спілкування)? Відповідь обгрунтуйте.

9. Укажіть комунікативні особливості мовленнєвого жанру.

10. Як співвідносяться поняття «мовленнєвий акт», «мовленнєвий жанр» і «дискурс»?