Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Прийоми підтримки уваги аудиторії.docx
Скачиваний:
32
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
27.5 Кб
Скачать

4. Жести оратора

Жест є не рух тіла, а рух душі

Ф.И. Шаляпін

Жести - це будь-які рухи, що підсилюють враження від висловлюваних ідей оратора. Вони являють собою прояву його настрою й думок. Звичайно вважається, що жести полягають у рухах рук і кистей, і дійсно, це самі виразні й жести, що кидаються в очі. Але жестом уважається будь-яке телодвижение з метою підкреслити значення вимовних слів. Майже неможливо говорити із захопленням і переконано без сполучення рухів голови, шиї, плечей, корпуса, стегон і ніг. Таким чином, жестикуляція властива абсолютно всім, не тільки одним професійним ораторам. Майстерність оратора проявляється в посиленні впливу жестом, мімікою. Зайва віртуозність не прикрашає мовця й викликає іронію, ворожість, роздратування. Від жестів значимих, які сприяють успіху мовлення, необхідно відрізняти безглузде, механічні (струшування головою, поправлення волось, одягу, вертіння ручки й ін.). Затверджують, що кращий і самий доконаний жест той, котрий не зауважують слухачі, тобто той, котрий органічно зливається зі змістом мовлення. Про важливість жестикуляції, говорить той факт, що в роботах з риторики, починаючи з античних часів, їй присвячувалися спеціальні глави.

В ораторському мистецтві використовуються:

1. Ритмічні жести. Вони підкреслюють логічний наголос, уповільнення й прискорення мовлення, місце пауз.

2. Емоційні. Вони передають відтінки почуттів (стислий кулак, овальний рух руки й ін.).

3. Вказівні. Їх рекомендується використовувати в дуже рідких випадках, коли є предмет, наочне приладдя, на які можна вказати.

4. Образотворчі. Вони наочно представляють предмет, показують його (наприклад, кручені сходи).

5. Символічні. Вони несуть певну інформацію. До цієї групи ставляться жест категоричності , жест протиставлення, жест роз'єднання, жест узагальнення, жест об'єднання.

Звичайно ж ораторові необхідно дотримувати певних правил жестикуляції, адже один неправильний рух або неправильно зрозумілий аудиторією жест, може нашкодити ораторові.

1. Жести повинні бути мимовільні. Оратор повинен прибігати до жесту в міру відчуття потреби в ньому.

2. Жестикуляція не повинна бути безперервної. Не слід жестикулювати руками протягом всього мовлення. Не кожна фраза має потребу в підкресленні жестом.

3. Потрібно навчитися керувати жестами. Необхідно пам'ятати, що жестикуляція - елемент рівноваги всієї пози. Ніколи жест не повинен відставати від підкріплюваного їм слова.

4. Внесення розмаїтість у жестикуляцію. Не можна користуватися не перебираючи тим самим жестом у всіх випадках, коли потрібно додати словам виразність.

5. Жести повинні відповідати своєму призначенню. Їхня кількість і інтенсивність повинні відповідати характеру мовлення й аудиторії.

Таким чином, краща риса в зовнішньому вигляді оратора - коректність. У правильній позі сполучаються невимушеність постави й легкість рухів. Жести - це будь-які рухи, що підсилюють враження від висловлюваних ідей. Жестикуляція руками, хоча її можна класифікувати відповідно до призначення (виразна, описова, указующая, наслідувальна), насправді може виявитися різноманітної нескінченно. При належному застосуванні жести, що завжди мимоволі виникають, але поддающиеся контролю, являють собою прояву настроїв і думок оратора.

ВИСНОВОК

Уміння володіти ораторським мистецтвом стає невід'ємною частиною для фахівців будь-якого рівня. Ораторське мистецтво необхідно в університет при відповіді на усному іспиті або при науковій доповіді (ораторське мистецтво зіграла більшу роль у популяризації науки). При цьому ораторське мистецтво - це, у першу чергу, робота над собою.

Говорять, Демосфен, великий оратор, своє перше мовлення не зумів вимовити до кінця. Його освистали, люди не захотіли його слухати. Це його жорстоко вразило. Тоді він збрив з голови половину волосся й бороди - так він не міг здатися серед людей, і замкнувся в будинку. Він набрав каменів у рот, робив і вправи. Для розвитку подиху він піднімався в гору, декламуючи вірші.

Цицерон також у досконалості опанував ораторським мистецтвом. До нього прислухалася не тільки юрби людей, але й правителі. Ораторська майстерність допомогла Цицерону реалізувати свої амбіції, і домогтися висот у кар'єрі. Цицерон, будучи чудовим оратором, написав кілька праць, у яких він описав основні тези ораторського мистецтва. Мовлення Цицерона ґрунтувалися на глибокому дослідженні теоретичних питань риторики, викладеному, зокрема, у діалозі «Про оратора», перераховуються основні вимоги до оратора. Техніка ораторської майстерності Цицерона в основному запозичена в греків. Один розділ у теорії красномовства торкає ритм мовлення й рекомендує точність, стриманість і добірність, уникаючи при цьому багатослівності. Крім того, Цицерон установлює п'ять основних критеріїв удалого мовлення:

inventio - знаходження підходящого матеріалу;

dispositio - його розташування;

dictio - стиль;

actio - виконання;

memoria - запам'ятовування.

Саме йому належить висловлення: «Оратор є той, хто будь-яке питання викладе зі знанням справи, струнко, добірно, з достоїнством при виконанні».

З першого до останнього слова оратор повинен боротися за увагу й інтерес аудиторії, за готовність сприйняти, що він говорить, за бажання погодитися з ним і піти його реченням. Для цього оратор постійно підтримує психологічний контакт зі слухачами, безупинно загострює їхній інтерес, домагається їхнього розташування, переборює байдужність, критичні або просто недоброзичливі установки аудиторії й, в остаточному підсумку, розважає, задовольняє допитливість, надихає, переконує й призиває до дії - залежно від мотивів виступу.

Ораторство - не менш важке мистецтво, чим будь-яке інше. Над цим необхідно багато працювати й, звичайно ж, виступати привселюдно. Адже знати просто теорію успішного ораторського виступу, прийоми встановлення й підтримки контакту з аудиторією недостатньо, потрібна практика, щоб показати знання теорії на ділі.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ

1. Сопер Поль Л. Основи мистецтва мовлення. М.: 2005.

2. Гандапас Р. Історія ораторського исскуства. - М.: ЗАТ « Олімп-Бізнес», 2005.

3.Баєва О. А. Ораторське мистецтво й ділове спілкування. М., 2003.

4.Коні А. Ф. Ради лекторам. Про ораторське мистецтво. М., 1973.

5.Савкова З.В. Мистецтво оратора. – [Електронний ресурс]: http://www.ritorika.igro.ru

6.Публічний виступ: поза оратора. – [Електронний ресурс]: http://www.personal-trening.com/node/1352