3. "Образ"- сукупність стереотипів мислення у свідомості суспільства партії. "Імідж"

Після невдачі з «мирним вивищенням» китайські власті вирішили розпочати формування позитивного іміджу там, залучаючи для обгрунтування зовнішнього курсу гуманістичні цінності традиційноїконфуцианской думки, у якій здавна вшановувались «гармонія» та «золотої середини». Китайський лідер Ху Цзіньтао вперше висунув ідею «спільного побудови гармонійного світу» у квітні 2005 року у Джакарті. Того ж рік у вересні на святкуванні 60-річчя ООН голова Ху запропонував створити «гармонійний світ спільного процвітання».

Спроба зв'язати воєдино «гармонійні» цінності китайської традиції, сучасні мети КНР і зовнішній політиці країни вже прозвучала у виступі Ху Цзіньтао Єльському університеті у квітні 2006 року. Він заявив про, що китайська цивілізація завжди надавала велике значення соціальної гармонії, єдності та поглибленням взаємної допомоги, а тепер Китай розпочинає будівництво гармонійного суспільства. У цьому, підкреслював керівник КНР, китайська цивілізація завжди приділяла увагу хорошим стосунки з сусідами і поривалася тому, щоб країни жили, в гармонії друг з одним. Нині Китай за світ, розвиток виробництва і співробітництво, дотримується стратегії відкритості у сфері взаємної вигоди, «прагне використовувати досягнення інших цивілізацій просування до світу та розвитку через співробітництво, прагне грати своєї ролі у будівництві гармонійного світу, тривалих мирних [відносин] і спільногопроцветания»[2].

4. Теорії і доктрини зовнішньої політики України

Схвалені вище керівництво гасла «гармонійного суспільства» і «гармонійного світу» опинилися у центрі уваги китайського експертного співтовариства, який приступив допропагандистско-разъяснительному обговоренню новацій. Заступник директора Бюро перекладів при ЦК КПК, глава Центру порівняльних політичні й економічні досліджень ЮйКепин, що його Китаї вважають людиною, до чиїм радам прислухається Ху Цзіньтао, витлумачив гасло «гармонійного світу» в термінах сучасної політології: «Висунута Китаєм теорія гармонійного світу має багато з поширеної у світі теорією глобального управління. Обидві вони лежать у турботі про спільну долі людства, обидві виступають проти унілатералізму і гегемонізму, обидві підкреслюють вирішення спільних питань кожної держави через міжнародне співробітництво, обидві виступають проти “світу, керованого Америкою”, і підкреслюють посилення ролі ООН, обидві наполегливо стверджують новий політико-економічний порядок… Це китайський погляд на глобальне управління, це світогляд Китаю у умовах нових реалій і тенденцій в змінюється; можна розглядати як висунуту китайської офіційної стороною версію “глобального управління” (>globalgovernance, кит. >цюаньцючжили. — >О.Б., О.Л.)»[3, стор. 31].

У формулюваннях ЮйКепина «гармонійний світ» є споконвічне вимога людства і являє собою нове інтерпретацію високого ідеалу «Великого єднанняПоднебесной»[5] часів китайської давнини. Політолог підкреслює, що задум «гармонійного світу» є продовження китайського задуму «гармонійного суспільства»: вони взаємопов'язані, вони подібні ціннісні орієнтири і загальна політична логіка. У офіційної пропаганді як нормативних характеристик «гармонійного суспільства» перераховуються «демократія і міська влада закону, рівність і соціальна справедливість, щирість і дружба, повнота життєвих сил, стабільність і Порядок, гармонія між людиною і природою». На думку ЮйКепина, «гармонійний світ» передбачає «створення демократичного, справедливого й рівноцінного світового політико-економічного порядку, реалізацію у світі довгострокового й загальної процвітання. Хоча це й гармонійне суспільство, ідеальний гармонійний світ також має бути світом різноманіття, демократії, справедливості, терпимості, довіри, співробітництва, взаємодопомоги, сталого розвитку». До того ж, ідеал «гармонійного світу» передбачає встановлення гармонії у взаєминах чоловіки й природи, розумне освоєння і природних ресурсів.

Зазначимо, що китайський план світової гармонії побудований на цінностях, які можуть бути привабливими багатьох країн. Як ЮйКепин, висуваючи ідею «гармонійного світу», китайське уряд випливало з те, що до такого ціннісним ідеалу прагне все людство, а «світ образу і розвиток як дві великі теми сучасності є найважливішим змістом будівництва гармонійного світу». У цьому в міру заглиблення економічної глобалізації інтереси держав і народів будуть ставати дедалі більшемногоплановими, політика — більш багатополярної, культура — більш різній. Отже, підкреслює китайський політолог, між країнами й народами дедалі більше затребувані взаємна терпимість і повагу, мирному співіснуванню, реалізація давньокитайського ідеалу «єдності без уніфікації», який передбачає збереження відмінностей у спільності та відкидає забезпечення єдності шляхом підпорядкування. У разі сучасного світу це, що Китай виступатиме проти спроб «силою нав'язувати цінності й лад власної цивілізації інших держав». Підтекст тут очевидний: коли США використовують «жорстку силу» поширення своїх цінностей, Китай підкреслює ідеї невтручання у чужі справи і на повагу до різноманіттю шляхів розвитку країн і.