1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СТАТИСТИКИ. Термін “статистика” означає к-сний облік масових, насамперед соц. екон. явищ і процесів. Статистику наз. також науку яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними. Статистика у практичній і науковій сферах застосовується у різних значеннях: 1) під статистикою розуміють галузі практичної д-сті, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових соц. екон. явищ і процесів; 2) статистику розглядають як галузь знань, тобто як соц. наукову дисципліну; 3) статистика – це сукупн. Зведених підсумкових цифрових показників, зібраний для кількісної характеристики будь-якої галузі суп. явищ чи окремих питань. Об’єктом статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища і процеси сусп. життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими сусп. явищами, закономірності їх формування розвитку взаємозв’язку. Предмет статистики підкреслюється 2-а принциповими його особливостями: 1) статистика вивчає кількісний бік сусп. явищ; 2) статистика вивчає непоодинокі а масові явища.

3.Назвати основні категорії в статистиці та етапи статистичного дослідженняЗакономірність — це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах. Виявити і виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку. Номінальна шкала — шкала найменувань. «Оцифрування» ознак цієї шкали виконується так, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним — різні числа. Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності елементів, а й відношення послідовності — порядку. Це відношення типу «більше ніж», «краще ніж» і т. ін. Кожній позначці шкали приписується число — ранг. Метрична шкала — це звичайна шкала дійсних чисел. За допомогою метричної шкали вимірюються натурально-речові явища, ресурси та результати господарсько-фінансової діяльності. Вибір одиниці такої шкали залежить від природи, матеріального змісту явища, конкретних завдань дослідження та практичної доцільності. Дискретні ознаки мають лише окремі цілочислові значення: кількість укладених на біржі угод, кількіcть дітей у сім’ї тощо. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах варіації. Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи, проте перед його початком необхідно провести відповідну підготовку. Підготовча частина передбачає вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату та низку інших питань методологічного й матеріально-технічного забезпечення дослідження.Перший етап - збір первинного матеріалу через реєстрацію фактів або опитування респондентів. Другий етап полягає в тому, що зібрані дані підлягають систематизації та групуванню: від характеристики окремих елементів переходять до узагальнених показників у формі абсолютних, відносних або середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей. За результатами аналізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблиць і графіків

2. Принципи і методиСтатистика вивчає масові сусп.-екон. явища і процеси користуючись спец. методами. Головними з них є статистичне спостереження, метод відносних та середніх величин, метод кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів та ін. Всі ці методи і становлять статистичну методологію. Очевидно, що статистичні методи базуються на основному науковому методу пізнання, яким є діалектичний.

При вивченні будь-якого явища статистичне дослідження проходить 3 етапи:

1)збір первинних данних про об’єкт дослідження – статистичне спостереження;

2)систематизація та обробка первинних даних, отриманних в рез-ті статистичного спостереження – зведення і групування;

3)зображення рез-тів обробки статистичного матеріалу у вигляді таблиць та грфіків та їх аналіз.

При обробці статистичних даних обчислюються різного роду узагальнюючі пок-ки (відносні і середні величини, пок-ки варіацій, індекси і т.д.).

4.Охарактеризувати поняття статистичного спостереження та його види Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.Види-за ознакою часу (поточне,періодичне,одноразове);за ступенем охоплення сукупності (суцільне та несуцільне). Поточне спостереження ведеться систематично, постійно, в міру виникнення явищ (реєстрації фактів). Періодичне спостереження передбачає реєстрацію явищ, які досліджуються, через певні, здебільш однакові, проміжки часу. Суцільне спостереження – це спостереження, при якому реєстрації належать всі без виключення одиниці сукупності, яка досліджується. Не суцільне спостереження – це таке спостереження, при якому дослідженню підлягають не всі одиниці сукупності, яка досліджується, а тільки її частина, на основі якої намагаються отримати загальну характеристику всієї сукупності.

5.Назвати програмно-методологічні питання статистичного спостереженняРозробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву. Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти розбіжностям у тлумаченні результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних обмежувальних ознак. Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього.

6.Назвати організаційні питання статистичного спостереження.Організаційні питання стосуються місця й часу проведення обстеження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічного забезпечення, а також системи гарантування точності результатів. Насамперед з’ясовується, на який орган покладено відповідальність за проведення обстежень, їх підготовку.Далі йде обґрунтування місця обстеження — пункту, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструються дані. Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Коли об’єктом спостереження є процес, то вибирають інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то вибирають критичний момент — момент часу, станом на який реєструються дані.Також встановлюється період спостереження — суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані. Контроль даних спостереження водночас є методологічним і організаційним питанням. Якщо його розглядати як засіб попередження помилок, то питання наближається до методологічного. Якщо контроль — це виявлення та виправлення помилок, то йдеться швидше про організаційний захід. Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного контролю. Випадкові помилки виникають внаслідок збігу випадкових обставин — неуважності реєстратора або незосередженості респондента.Також виділяють систематичні помилки які бувають незловмисними та зловмисними.

7.Назвати способи та організаційні форми статистичного спостереження.Способи- безпосереднє спостереження (інвентаризація), документальне спостереження, опитування (референдум,кориспондентський спосіб, анкетний спосіб, експедиційний спосіб,самореєстрація). Огранізаційні форми- звітність, соціально організовані спостереження, реєстри.На сьог. Переважає частка звітності.2) Статистичне зведення - наукова обробка первісної інф-ції, отриманої в рез-ті статистичного спостереження.Уся обробка складається з етапів: 1)групування, тобто розподіл статистичної сук-ті на однорідні групи за якоюсь суттєвою ознакою.2)розробка с-ми показників, необхідних для хар-ки виділених груп і підгруп.3)підрахунок підсумків по окремих групах і підгрупах.4)зображення отриманих рез-тів у вигляді таблиць та графіків.Зведення та групування не є механічною дією, а являє собою досить важливий етап статичтичного дослідження, що носить науковий хар-р. Дослідник мусить здіснити перш за все глибокий теоретичний аналіз того явища, яке він вивчає.

9.Охарактеризувати поняття і види статистичних групуваньГрупування- це розподіл сукупності на певні групи за групувальними ознаками. За кількістю групувальних ознак розрізняють прості (одна ознака) та комбіновані (2 і більше)ознаки групування. Групування також поділяють на стандартні та нестандартні. Стандартні (класифікації,класифікатори,номенклатури). Нестандартні в залежності від мети поділяють на структурні, типологічні та аналітичні групування.Структурні вивчають структуру явища та структурні зрушення.Вони характеризують склад однорідної сукупності за певними ознаками.Типологічні вивчають типологію явищ і поділяють сукупність якісно-неоднорідну на однорідні групи,типи,класи.Аналітичні використовуються для вивчення взаємозв’язку між ознаками, одна з яких є факторною а друга результативною.

10.Методологія побудови статистичних групувань.Визначення ширини рівних інтервалів.Методологічні основи групування:1.вибір групувальної ознаки.2.визначення кількості груп (m),що залежить від обсягу сукупностей (n).3.визначення інтервалів групувань які бувають рівними. Ширина довжина рівних інтервалів визначається за формулою: h=x max-x min/m. Інтервали бувають відкриті і закриті. Закриті мають обидві межі, відкриті не мають верхньої або нижньої межі.

11.Статистична таблиця,її елементи.Правила і вимоги до оформлення таблиць.Статистична таблиця є результатом зведення і групування. Вона складається з двох елементів – підмета і присудка. Підметом є об’єкт дослідження (перелік груп, хронологічний ряд). Присудком є показники які характеризують об’єкт дослідження. Правила побудови- 1.в назві таблиці відображається зміст, географічні межі об’єкта і період часу. Заголовок відповідає на три питання що?де?коли?.2.наявність одиниць вимірювання.3.бажана нумерація рядків.4.клітинки таблиці заповнюються інформацією.5.в межах одного рядка інформацію треба оформляти до одного і того ж знаку.

12.Охарактеризувати поняття статистичної закономірності та можливості її прояву.Статистична закономірність – це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон. закономірність, що виявляється у виді визначеної спрямованості, тенденції його зміни, результати якого можуть бути визначені лише з тим чи іншим ступенем імовірності.Суспільні процеси (усі явища життя людини, суспільства) підлеглі тільки статистичним середньовірогіднісним законам, що є законами-тенденціями, що не дозволяють однозначно визначити хід подій.

13.Охарактеризувати поняття статистичної сукупності, статистичної ознаки і статистичного показника.Статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості; одиниця сукупності - окремий елемент або явище, котрий разом з іншими утворює статистичну сукупність. Статистична ознака - це характерна властивість досліджуваного явища, яка відрізняє його від інших явищ. Статистичний показник – це узагальнююча характери-стика явища або процесу, яка характеризує всю сукупність оди-ниць обстеження і використовується для аналізу сукупності в цілому. За допомогою статистичних показників вирішується од-на з головних задач статистики: визначається кількісна сторона явища чи процесу у поєднанні з якісною стороною. Якісний зміст показника залежить від суті досліджу-ваного явища (процесу) і відображається у назві показника (прибутковість, народжуваність тощо).

14) Статистична ознака - це характерна властивість досліджуваного явища, яка відрізняє його від інших явищ. Ознака – властивість окремої одиниці сукупності. Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними. Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять,визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.

За характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретним (перервні), безперервними; а якісні – багатоваріантними, альтернативними.Дискретні – ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень. Безперервні – ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певнихчисел. Багатоваріантні – перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий). Альтернативні – взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.

15) Абсолютны величини та одиці їх виміру В результаті статистичного спостереження і зведення його матеріалів одержують статистичні величини, які називаються абсолютними величинами.Тобто абсолютна величина – це показник, що виражає розмір певного соціально-економічного явища в конкретних умовах місця і часу.Абсолютні величини в статистиці поділяють на: індивідуальні абсолютні величини та підсумкові абсолютні величини.Індивідуальні абсолютні величини характеризують кількісні ознаки окремих одиниць статистичної сукупності (наприклад рівень заробітної плати певної категорії працівників, рівень продуктивності праці кожного працівника тощо).Підсумкові абсолютні величини характеризують розмір ознаки сукупності, що одержується в результаті додавання значень окремих одиниць сукупності (наприклад загальний розмір посівних площ району, загальний рівень товарообороту області тощо).Абсолютні величини в статистиці виражаються за допомогою статистичних показників, які бувають: натуральні, умовно - натуральні, вартісні.Натуральними показниками є такі показники які виражаються у фізичних одиницях ваги, довжини, маси (приклад кг., м, шт..).Умовно-натуральні показники. Суть даних показників полягає в тому, що один із продуктів приймають за одиницю, а решта показників прирівнюють до нього за допомогою перевідних коефіцієнтів.Вартісні показники – показники, які виражають розмір суспільного явища в грошовому вираженні (гривні, долари тощо).Абсолютні величини завжди мають одиницю вимірювання. Вибір одиниці вимірювання абсолютної величини визначається суттю та властивостями досліджуваного явища. Одиниці вимірювання абсолютних величин поділяють на прості, складні та умовні.Прикладом простих одиниць вимірювання служать гривні, гектари, центнери тощо.Складні одиниці вимірювання це ті які утворюються в результаті добутку якихось двох чи більше величин різних одиниць вимірювання. Прикладом виступають: кіловат-години, тонно-кілометри тощо.До умовних одиниць вимірювання абсолютних величин належать ті які утворені на основі використання перевідного коефіцієнта. Наприклад перерахунок кількості автомобілів в кінські сили, тощо.Абсолютні статистичні величини мають велике практичне і пізнавальне значення, тому що за їх допомогою проводять порівняння, виражають розміри всіх різноманітних видів національного багатства країни, наявність і рух матеріальних ресурсів і грошових коштів окремих підприємств. Тобто, абсолютні величини служать вихідними даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристики суспільних явищ і процесів.

16) Відносні величини структури обчислюють співвідношенням розмірів частин всієї сукупності і характеризують склад однорідної сукупності явищ. Для розрахунків застосовують формулу:В стр. = n/N де n – частина сукупності; N- вся сукупність. Відносна величина виконання плану (ВВВП) або досягнення певного нормативу, яка являє собою рез-т відношення фактично досягнутого рівня до запланованого або нормативного за один і той же період. Відносна величина динаміки (ВВД), яка хар-зує інтенсивність розвитку явища в часі і обчислюється як співвідношення обсягу конкретного явища в поточному і минулому періодах.

17) відносні величини, що являють собою рез-т зіставлення (порівняння) двох середніх чи абсол. величин. Величину, з якою здійснюється порівняння (знаменник співвідношення) прийнято наз. базою порівняння.Відн. величини м. б. виражені в коефіцієнтах (1), відсотках (100%), промілях (1000), продецимілях (10000), просантимілях, в окремих випадках іменовані числа. Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за базисну, або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю другої. Основними формами вираження відносних величин є цілі і дробові числа коефіцієнти і проценти, промілле. Відносні величини динаміки визначаються співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній або більш віддалений у часі рівень. Наприклад, інвестиції в галузь становили, млн грн.: у 1995 р. — 420, у 1999 р. — 588. Відносні величини інтенсивності - розраховують співвідношенням між різними ознаками явищ однієї сукупності або між ознаками двох різних але пов’язаних між собою явищ.

18) Середня величина в статистиці – це узагальнюючий показник, що характеризує типовий рівень варіюючої ознаки в якісно однорідній сукупності.При вивченні будь-якої статистичної сукупності центральною проблемою є визначення узагальнюючих характеристик і вивчення з їх допомогою закономірностей розподілу. Саме такою узагальнюючою характеристикою і є середня величина.Характерними рисами середньої як показника є те, що вона є характеристика типова, узагальнююча і водночас абстрактна (значення середньої може не співпасти з жодним індивідуальним значенням показника).середня арифметична. Вона розраховується у тих випадках, коли обсяг осередненої ознаки утворюється як сума її окремих значень в окремих одиницях досліджуваної сукупності. Залежно від характеру вихідних даних середня арифметична визначається як середня арифметична проста – коли вихідні дані не згруповані, або як середня арифметична зважена – якщо дані розбиті на групи.Середня гармонічна – це величина, обернена до середньої арифметичної. При цьому загальний обсяг значень ознаки утворюється як сума обернених значень ознаки.Середня гармонічна проста використовується тоді, коли дані не згруповані, і обсяги явищ (добутки) за кожною ознакою рівні.Середня геометрична використовується тоді, коли обсяг ознаки формується у вигляді добутку індивідуальних її значень, представлених відносними показниками. Найчастіше такими показниками виступають відносні показники динаміки (темп зростання).

19) Середня гармонічна зважена використовується у тому випадку, коли дані розбиті на групи. Крім того, вихідна інформація не містить частот за окремими варіантами сукупності, а подана як добуток варіант на їх частоти. Середня геометрична використовується тоді, коли обсяг ознаки формується у вигляді добутку індивідуальних її значень, представлених відносними показниками. Найчастіше такими показниками виступають відносні показники динаміки (темп зростання).

20) Ряд розподілу характеризує склад, структуру сукупності за певною ознакою. Елементами ряду розподілу є: хі – це значення ознаки, fі – це часота. Частотними характеристиками будь-якого ряду є абсолютна чисельність ітої групи – частота fі та відносна частота – частка di∑fi = n ; ∑di = 1 або 100%

21. Характеристика показників центру розподілу.Такою характеристикою є середня величина . За даними ряду розподілу середня обчислюється як арифметична зважена; вагами є частоти fj або частки dj: Для характеристики середнього значення ознаки в варіаційному ряду використовуються середня арифметична, мода і медіана. (виступають як конкретні величини, що збігаються з цілком певними варіантами цього ряду.) Мода - це найбільш часто зустрічається величина ознаки в даній сукупності.

У варіаційному ряду моду буде представляти варіанту, яка володіє найбільшою частотою.

У дискретному ряду розподілу мода визначається просто. Медіаною в статистиці називається чисельне значення ознаки у тій одиниці сукупності, яка знаходиться в середині рангового ряду.

Порядковий номер медіани визначається наступним чином: чисельність (дискретного) ряду збільшується на одиницю і ділиться навпіл, якщо варіантів - парне число, то медіана визначається як середнє з двох центральних варіантів. При визначенні медіани для інтервальних рядів, спочатку визначається медіанний інтервал, тобто інтервал, в якому лежить медіана. Він визначається також як і при визначенні медіани дискретного ряду, тобто підраховують суми накопичених частот. Моду і медіану можна визначити графічно. Медіана визначається за кумулянтах. Моду - по діаграмі розподілу.

22. Принципи розрахунку моди і медіани в рядах роподілу

Мода і медіана – це допоміжні описові характеристики розподілу варіаційної ознаки.

Мода - це величина ознаки (варіанта), яка найчастіше зустрічається у даній сукупності. У варіаційному ряді модою є варіанта, яка має найбільшу частоту.

Медіаною називається варіанта, яка знаходиться в середині варіаційного ряду. Медіана поділяє ряд на дві, рівні за чисельністю, частини.

Мода і медіана, на відміну від ступеневих середніх, є конкретними характеристиками ряду розподілу, їх значення має певна варіанта у варіаційному ряді.

Мода використовується в тих випадках, коли потрібно охарактеризувати величину ознаки, яка найчастіше повторюється. Медіана цікава тим, що показує кількісну межу значення варіаційної ознаки, яку досягла половина членів сукупності. Мода і медіана – це типові характеристики в тих випадках, коли сукупності однорідні і великі за чисельностю.

23. Розрах. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.

Для вимірювання та оцінки розміру варіації використовується система абсолютних показників, які розглядаються як абсолютна міра варіації:

1. Розмах варіації (R), що характеризує максимальну амплітуду коливань значень ознаки у сукупності:

R = xmax – xmin, де xmax, xmin — відповідно найбільше та найменше значення ознаки сукупності.

В інтервальних рядах розподілу розмах варіації визначається як різниця між верхньою межею останнього та нижньою межею першого інтервалу. Перевагою даного показника є простота обчислення та ясність економічної інтерпретації. Головний недолік полягає у тому, що він визначається по двох граничних величинах, які часто є випадковими.

2. Середнє лінійне відхилення (l), що характеризує середній розмір коливань значень ознаки навколо середнього рівня:Просте середнє лінійне відхилення визначається по індивідуальних даних, а зважене — в рядах розподілу. В інтервальних рядах розподілу спочатку знаходиться середина кожного інтервалу, а далі робляться обчислення за наведеною формулою.

3. Дисперсія (σ2) — це середній квадрат відхилень значень ознаки від середнього рівня:Для полегшення підрахунків використовують формули.

В інтервальних рядах розподілу для знаходження дисперсії спочатку визначається середина кожного інтервалу.

В інтервальних рядах розподілу з рівними інтервалами дисперсію можна визначити методом «моментів» за формулою:

4.Середнє квадратичне відхилення (σ) — показує, на скільки в середньому відхиляються значення ознаки від середнього рівня:

Наприклад, на основі попередніх підрахунків середнє квадратичне відхилення місячного доходу становить:

Середнє квадратичне відхилення найчастіше використовується у статистичному аналізі, тому його називають стандартним відхиленням. Зрозуміло, що чим меншою є його величина, тим слабкішою є варіація і більш однорідною - статистична сукупність.