2. Сучасні зовнішньополітичні проблеми Китаю.

1. >Меняющаяся частина країн світу

У жовтня 2007 року у Пекіні відбувся XVII з'їзд компартії Китаю, який підбив підсумки перших п'яти правління нинішнього керівництва на чолі з Ху Цзіньтао. У звітний доповідь ЦК КПК ввійшли нове гасло, зокрема заклики до створення «гармонійного суспільства» всередині Китаю та «гармонійного світу» поза ним. Усього протягом трьох років гасло «гармонії» ввійшов у офіційну ідеологію і став однією з символів правління Ху Цзіньтао. На XVII з'їзді не лише був у доповіді, а й було закріплено оновленої редакції статуту партії. Це гарантує новому гаслу стійке місце серед програмних цілей КПК і після 2012 року, коли Ху Цзіньтао має поступитися партійне керівництво наступнику.

Спочатку плани будівництва «гармонійного суспільства» було націлено влади на рішення внутрішніх соціально-економічних і розширення політичних проблем країни. Однак із появою цього гасла китайське керівництво отримало можливість оновити і зовнішньополітичний дискурс. Попередніми роками зробити це були непросто, оскільки зарубіжних партнерів не приваблювала внутрішня ідеологія «специфічно китайського соціалізму», з'єднувало ідеї марксизму з його наступними тлумаченнями, запропонованими Мао Цзедуном, Ден Сяопіном і Цзян Цземінєм. Попри наявність в офіційної ідеології КПК реформаторських установок, котрі виголошують пріоритет економічного розвитку та відмови від класового боротьби з буржуазією, соціалістичні гасла нагадували Заходу про ті часи холодної громадянської війни і протистояння двох систем. Це змушувало Пекін знову і знову повторювати, що нинішній Китай зовсім на колишній СРСР. І ось новий гасло «гармонії» дозволив китайським владі ув'язати внутрішньополітичну програма будівництва «гармонійного суспільства» із зовнішньополітичною стратегією створення «гармонійного світу».

2. Кошти, які використовуються партією задля досягнення цілей

Пошук нових пропагандистських формулювань для зовнішньополітичної стратегії Китаю активізувався після приходу до української влади Ху Цзіньтао. Дедалі більша міць Китаю стала важливий чинник у політиці міжнародній. У цьому тлі там з'явилися побоювання, що з Пекіна виникатимуть експансіоністські устремління, здатні призвести до воєнних конфліктів. Намагаючись заспокоїти світове співтовариство, нове керівництво заявила, що Китай то, можливо дужим і могутнім, не завдаючи шкоди інших країнах. Китайська влада дійшли висновку необхідність змінити світове громадську думку на свою користь, пропагуючи теза про мирне шляхів розвитку країни, нікому не загрозливому ісулящем вигоду всьому людству.

Спочатку керівництво КНР зробило ставку гасло «мирного вивищення», що було представлено громадськості 2003 року у телевізійному виступі проректора Центральної партшколи КПКЧженБицзяня. Китайські експерти негайно розгорнули широкомасштабнепропагандистско-комментаторское обговорення цього гасла. Десь на сторінках суспільно-політичних видань з'явилися численні статті про «мирному узвишші», було проведено наукові конференції, протягом короткого терміну підготовлені узагальнюючі дослідження. Наприкінці 2003-го — початку 2004 року про «мирному узвишші» неодноразово висловлювалися Ху Цзіньтао і прем'єр Вень Цзябао.

Проте 2004 року ця гасло був виведений з офіційного пропагандистського вживання. Амбіційне нагадування про «узвишші» Китаю, навіть «мирному», як і тривожило іноземну аудиторію. До того ж під час обговорення у китайському експертному співтоваристві зрозуміли, що це гасло викликає й неоднозначні трактування у країні. Через війну влади повернулися до лозунгів «світу та розвитку» епохи 1980-х років, проголосивши основної зовнішньої стратегією Китаю «мирнеразвитие»[1].