Міжнародні угоди у сфері авторського права

• Бернська конвенція. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів була укладена в 1886 р. У Конвенції викладаються і визначаються мінімальні стандарти охорони майнових і особистих немайнових прав авторів літературних і художніх творів. Станом на 1 січня 2003 р. загальне число договірних держав Конвенції становило 149.

• Женевська конвенція (фонограми). Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм була укладена в 1971 р. Женевська конвенція зобов’язує кожну договірну державу охороняти інтереси виробника фонограм, що є громадянином іншої договірної держави, від відтворення дублікатів фонограм без згоди на те виробника, а також від увозу таких дублікатів, коли таке відтворення чи ввіз здійснюється з метою поширення для загального відома, а також від поширення таких дублікатів для загального відома. Станом на 1 січня 2003 р. загальне число договірних держав Женевської конвенції становило 69.

• Договір ВОІВ з авторського права (ДАП). Договір ВОІВ з авторського права був укладений у 1996 р. Він поширює охорону відповідно до авторського права на два додаткові об’єкти: комп’ютерні програми і компіляції даних чи іншої інформації («бази даних») у будь-якій формі, які за підбором і розташуванням змісту являють собою результат інтелектуальної творчості. Станом на 1 січня 2003 р. загальне число договірних держав ДАП становило 39.

• Договори ВОІВ з виконань і фонограм (ДВФ). Договір ВОІВ щодо виконань і фонограм був укладений у 1996 р. Договір стосується прав інтелектуальної власності двох груп бенефіціарів: виконавців (актори, співаки, музиканти та ін.) і виробників фонограм (фізичні чи юридичні особи, що беруть на себе ініціативу і несуть відповідальність за запис звуків виконання). Вони розглядаються у тому ж Договорі, тому що більшість прав, наданих Договором виконавцям, є правами, пов’язаними з їх записаними, чисто звуковими виконаннями (які є предметом фонограм). Станом на 1 січня 2003 р. загальне число договірних держав ДВФ становило 39.

3. Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності (далі – міжнародні класифікації) базуються на відповідних міжнародних угодах. Незважаючи на те, що Україна тривалий час не була країною-учасницею міжнародних угод про заснування міжнародних класифікацій, в перекладі українською мовою вони використовувалися як один із основних елементів довідково-пошукового апарату до фондів патентної документації. Україна приєдналася до вищезазначених міжнародних угод стосовно міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності.

У світовій системі правової охорони об’єктів інтелектуальної власності міжнародні класифікації періодично переглядаються (вносяться зміни і доповнення до чинних редакцій) та видаються їх нові редакції. Це відбувається здебільшого кожні п’ять років, з метою поліпшення пошукових можливостей і з урахуванням технічного прогресу. Вище наведено перелік чинних редакцій міжнародних класифікацій у перекладі українською мовою.