Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінарське заняття №1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
35.1 Кб
Скачать

Висновки:

Останніми роками спостерігається підвищений інтерес з боку урядів країн, що розвиваються, до того, щоб зробити промислову власність ефективним інструментом промислового розвитку.

Незважаючи на існуючі труднощі, національна система охорони інтелектуальної власності в Україні вже давно створена і продовжує розвиватися. Проводиться постійна робота щодо розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони промислової власності. Україна є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності та учасницею важливих міжнародних угод і договорів у цій сфері. Підписано міждержавні угоди про співробітництво у сфері промислової власності з Російською Федерацією, республіками Бєларусь, Узбекистан, Киргизстан. Здійснюється обмін патентною інформацією з 42 країнами світу.

Список використаних джерел:

1.    Мєггс П. Б. Интеллектуальная собственность. / П. Б. Мєггс, А. П. Сергеев – М.: Юристъ, 2000. – 400с.

2.   Потєхіна В. О.. Інтелектуальна власність: Навч. пос. / Потєхіна В. О.– К.: Центр учбової літератури, 2008. – 414 с.

3.   Судариков С. А. Право интеллектуальной собственности : учеб. / С. А. Судариков — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008.— 368 с.

  1. Регіональні міжнародні організації з питань охорони інтелектуальної власності Важливою формою міжнародної співпраці у сфері охорони інте­лектуальної власності є діяльність регіональних міжнародних ор­ганізацій. Європейська патентна організація (ЄПО) заснована в 1973 році відповідно до підписаної в Мюнхені Конвенції про видачу європей­ських патентів (Європейська патентна конвенція). У 1975 році в Люксембурзі була прийнята Конвенція про європейський патент для загального ринку (Конвенція про патент Співдружності). Метою Європейської патентної конвенції є спрощення діловод­ства з патентних заявок в країнах Європи, тобто замість кількох патентних заявок, які необхідно складати різними мовами і пода­вати до патентних відомств різних країн, з'являється можливість подати одну заявку однією мовою до одного патентного відомства — Європейського патентного відомства (ЄВП) з метою отримання па­тентів у кількох європейських країнах. Завдяки Конвенції про патент Співдружності пакет патентів на один і той самий винахід, отриманих у державах-членах спільного ринку, може бути перетворений у єдиний європейський патент. Од­нак Конвенція ще не набрала чинності. Штаб-квартира ЄПО розташована в Мюнхені. ЄПВ має також Центр патентної інформації у Відні (Австрія) і Пошуковий центр у Гаазі (Нідерланди). Станом на грудень 1997 року ЄПО входили 18 держав Європи: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція, Швейцарія. Під егідою ЄПВ функціонує заснований у 1977 році Інститут про­фесійних представників (ЕРІ), що виконує функції постійної профе­сійної асоціації і міжнародної корпорації з питань законодавства у рамках Європейської патентної організації. Діяльність ЕРІ спря­мована, зокрема, на співпрацю у сфері підвищення кваліфікації фа­хівців з питань охорони промислової власності. Членами ЕРІ є 5,5 тис. представників 18 європейських країн. У 1995 році набрала чинності Європейська патентна конвенція, відповідно до якої заснована Євразійська патентна організація (ЄАПО). Мета, статус і напрямки діяльності ЄАПО описані в пара­графі 7 цього розділу. З 1996 року функціонує створене в рамках Європейського Союзу Товариство товарних знаків (СТМ), метою якого є гармонізація на­ціональних законів країн ЄС з питань охорони знаків для товарів і послуг з метою встановлення правил для спрощення і полегшення процедури міжнародної реєстрації знаків для країн-учасниць. Єдині правила складання заявки, проведення експертизи і реє­страції знаків, а також порядку сплати зборів діють на території всіх 15 країн-членів ЄС. Заявки на міжнародну реєстрацію товарних зна­ків за процедурою СТМ можуть бути подані до компетентного націо­нального відомства країни-учасниці з охорони промислової власності, до Відомства з гармонізації внутрішнього ринку (ОНМІ), розташова­ного в м. Аліканте (Іспанія), або Відомства з товарних знаків країн Бенілюксу.

  1. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності

  • Конвенція ВОІВ. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, була підписана в Стокгольмі 14 липня 1967 р. і набрала чинності в 1970 р. ВОІВ відповідає за сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом співробітництва між державами, а також шляхом здійснення адміністративних функцій різних багатобічних договорів, пов’язаних з юридичними й адміністративними аспектами інтелектуальної власності. Станом на 1 січня 2003 р. загальне число держав-членів ВОІВ становило 179.