1.3. Загальна характеристика органів управління акціонерними

товариствами

Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і

бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах

прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Органи юридичної

особи служать для формування і вираження зовні її волі, здійснення дій

правового характеру від імені юридичної особи. Органи є невід'ємною

частиною юридичної особи, між юридичною особою і її органом відсутні

правовідносини. Орган юридичної особи не може розглядатися як його

законний представник. Дія органу завжди визнається дією самої юридичної

особи. Знаходити цивільно-правові відносини представництва у відносинах

юридичної особи і її органу - це дорівнює визнанню, що юридична особа

вступила у відносини сама із собою.

Закон "Про господарські товариства" передбачає обов'язкове створення в

акціонерному товаристві (як і в інших статутних товариствах) певної

системи органів управління. Органами управління акціонерного товариства

виступають:

> загальні збори акціонерів — вищий орган товариства;

> рада товариства (спостережна рада) — орган, що представляє інтереси

акціонерів у перервах між проведенням загальних зборів і контролює

діяльність виконавчого органу;

> виконавчий орган — правління або інший орган, передбачений статутом

— керує поточною діяльністю товариства, представляє товариство у

відносинах із третіми особами;

> ревізійна комісія — орган, що контролює фінансово-господарську

діяльність виконавчого органу (фактично не може бути віднесена до

ррганів управління, оскільки не наділена ніякими владними

повноваженнями).

Залежно від потреб акціонерного товариства й від кількості акціонерів в

акціонерному товаристві може існувати чотири моделі управління.

Відмінність моделей полягає в:

а) наявності або відсутності спостережної ради;

б) різних формах існування виконавчого органу (колегіальної чи

одноособової).

Порядок формування і діяльність органів управління акціонерного

товариства регулюється чинним законодавством, а також статутом та іншими

внутрішніми актами товариства (Регламентом загальних зборів акціонерів,

Положенням про спостережну раду товариства, Положенням про правління,

Положенням про ревізійну комісію товариства, Положенням про посадових

осіб тощо). Суттєве значення для організації роботи органів акціонерного

товариства мають Рекомендації з найкращої практики корпоративного

управління для акціонерних товариств України, погоджені ДКЦПФР (протокол

засідання комісії від 2 червня 2002 р. № 8).

Вищий орган акціонерного товариства не є виборним, його склад

визначається безпосередньо участю в товаристві. До складу вищого органу

входять всі акціонери товариства, незалежно від кількості належних їм

акцій. Основне призначення вищого органу полягає у формуванні волі

товариства, рішенні основних питань його діяльності. Закон "Про

господарські товариства" докладно фіксує повноваження загальних зборів

фіксує повноваження загальних зборів

(ст. 41). До питань їх компетенції віднесені усі найважливіші питання

діяльності товариства. Компетенція вищого органу повинна визначатися

також в установчих документах товариства.

Оскільки вищий орган акціонерного товариства не є постійно діючим,

функції представництва інтересів акціонерів та контролю за діяльністю

товариства виконує спеціальний представницький орган — спостережна рада

(рада товариства), що формується вищим органом виключно з числа

акціонерів товариства. Компетенція спостережної ради визначається

загальними зборами.

Виконавчий орган товариства формується вищим органом. До складу

виконавчого органу можуть входити особи, що не є учасниками товариства.

Завданнями виконавчого органу є реалізація рішень вищого органу і

керівництво поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган представляє

товариство у відносинах із третіми особами, укладає угоди, здійснює інші

дії правового характеру від імені товариства. Виконавчий орган вирішує

всі питання діяльності товариства, за винятком віднесених до компетенції

вищих органів (ст. 47 Закону "Про господарські товариства").

Законодавець не перераховує докладно всі питання, що віднесені до

компетенції виконавчого органу товариства, він тільки встановлює

правило, що виконавчому органу можна приймати будь-які рішення

(нормативного й оперативно-управлінського характеру), за винятком тих,

правом прийняття яких володіє вищий орган.

Контролюючий орган (ревізійна комісія) формується з числа учасників

товариства його вищим органом. Ревізійна комісія здійснює контроль за

фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу акціонерного

товариства. Проводить періодичні перевірки цієї діяльності, а також дає

висновок по річних звітах і балансах. Оскільки ревізійна комісія не

виражає волю акціонерного товариства і не наділена правом учинення дій

від його імені, вона, по суті, не може бути віднесена до органів

управління товариства. Ревізійна комісія може бути названа спеціальним

(допоміжним) органом вищого органу товариства, що допомагає учасникам

здійснювати ефективний контроль над фінансами і майном товариства,

приймати обгрунтовані рішення в даній галузі.

Установчими документами господарського товариства можуть бути змінені

найменування і компетенція його органів, визначені Законом "Про

господарські товариства".

Практика функціонування господарських товариств показує, що найчастіше

змінюється найменування виконавчих органів товариства. Так, відповідно

до Закону " Про господарські товариства" виконавчий орган АТ називається

правлінням. На практиці даний орган досить часто носить інше

найменування: дирекція, генеральна дирекція, рада директорів, рада

менеджерів та ін. Голова правління часто іменується президентом.

Відхилення від положень Закону з питання щодо найменування органу

управління господарського товариства є небажаним (особливо якщо

використовується рідковживані, екзотичні найменування, не характерні для

вітчизняного правового середовища), оскільки в спілкуванні з третіми

лкуванні з третіми

особами завжди буде виникати питання про повноваження такого органу,

статус прийнятих ним рішень, юридичну чинність підписаних документів.

За рішенням вищого органу частина його функцій може бути передана

виконавчому органу, а також спостережній раді. Проте в Законі "Про

господарські товариства" закріплено низку повноважень, що віднесені до

виключної компетенції вищого органу (ці повноваження не можуть бути

передані іншим органам товариства): внесення змін до статуту,

затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і

висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку і покриття

збитків, створення, реорганізації і ліквідації дочірніх підприємств,

філій і представництв, ухвалення рішення про припинення діяльності

товариства і деякі інші. Поняття виключної компетенції вищого органу

товариства служить для захисту інтересів його акціонерів, що під тиском

виконавчого органу можуть узагалі бути усунуті від управління

товариством. Крім того, питання, шо прямо або побічно зачіпають майнові

інтереси акціонерів, не повинні вирішуватися виконавчим органом.

Відносини між виконавчим органом акціонерного товариства і самим

товариством — це відносини внутрішні, корпоративні, а не

цивільно-правові, до них не можуть у повному обсязі застосовуватися

норми глави 4 ЦК України, що регулюють відносини представництва. Вихід

виконавчого органу товариства при укладенні угоди за межі своєї

компетенції, встановленої установчими документами, не повинен мати

правових наслідків для третіх осіб, учасників цивільно-правових відносин

з даним товариством. У роз'ясненні пленуму Вищого господарського суду

України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із

визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. №02-5/111 відзначається, що

підписання органом юридичної особи угоди без відповідних повноважень, а

також із порушенням наданих йому повноважень може відповідно до ст. 48

ЦК України бути основою для визнання укладеної угоди недійсною, як

такої, що не відповідає вимогам закону. У той самий час пленум пояснює,

що передбачені установчими документами обмеження повноважень органу

юридичної особи з укладення угод порівняно з зазначеними в законі не

повинні впливати на відносини підприємства з іншими особами. Винятком є

випадки, коли сторона знала або повинна була знати про існуючі

обмеження.

Повноваження органів управління мають бути докладно викладені в статуті

товариства і спеціальних положеннях про органи управління товариства

(Положенні про спостережну раду,

Положенні про правління тощо). Система корпоративного управління в

акціонерному товаристві має забезпечувати стратегічне керівництво

товариством та ефективний нагляд за діяльністю правління з боку

спостережної ради, а також відповідальність самої ради перед

акціонерами. Основними принципами побудови системи органів управління

акціонерного товариства є:

1) розмежування компетенції між його органами управління;

2) централізація функцій управління і контролю за діяльністю товариства

— забезпечення ефективного контролю за діяльністю правління з боку

спостережної ради і підзвітність самої спостережної ради загальним

зборам акціонерів;

3) колегіальна побудова більшості органів управління акціонерного

товариства приводить до необхідності використання в управлінні методу

"підпорядкування меншості більшості"; одночасно з цим застосовуються

важелі управління, спрямовані на захист інтересів меншості.

Розділ 2.Комплексний аналіз стану управління Публічного Акціонерного Товариства „ Корюківська Фабрика Технічних Паперів ”.

2.1.Загальна характеристика управління товариством

Підприємство яке досліджується в дипломній роботі, - Публічне Акціонерне Товариство „ Корюківська Фабрика Технічних Паперів ”, що знаходиться за адресою: Україна, 15300 , м.Корюківка Чернігівської області , вул. Передзаводська, 4.

Головний офіс знаходиться в м. Корюківка.

Керівництво підприємства: генеральний директор – Якович Ніна Мефодіївна.

Чисельність працівників – 1186 чоловік.

Код ЗКПО: 00278876 Основна продукція – шпалери.

Основні фонди підприємства – 75781 грн.

Загальна територія підприємства становить 99 6000 кв. м.

В т. ч. під виробництва – 89 8946 кв. м.; виробничі та складські приміщення – 72 020 кв. м.; будівлі – 5 244 кв. м.

Основні види діяльності:

1. Виробництво шпалер та збут шпалер.

2. Виробництво крейдованого і етикеткового паперу.

3. Виробництво протикорозійного паперу.

4. Виробництву товарів ширвжитку.

5. Роздрібна торгівля.

6. Автотранспортні послуги.

7. Автосервіс.

ПАТ “Корюківська фабрика технічних паперів” – один з найкрупніших виробників у Європі шпалер, різних видів паперу та картону з об’ємом реалізації 90 млн. грн. на рік.

4 травня 1946 року Постановою Ради Міністрів СРСР було вирішено на базі зруйнованого в роки Великої Вітчизняної війни цукрово-рафінадного заводу побудувати фабрику по виробництву технічного паперу.

Обладнання для нового підприємства було поставлено з аналогічної фабрики в м. Лейпциг. 9 листопада 1949 року почалось дослідне виробництво технічного паперу і до кінця 1949 року було випущено продукції на 10 тис. крб. В цілому будівництво фабрики завершилось в 1961 році. До цього часу чітко визначилась спеціалізація підприємства. Це – виробництво крейдового та протикорозійного паперу, клейової стрічки. Основними споживачами продукції були ідеологічний сектор та оборонний комплекс країни. Продукція видавництва “Правда”, популярні журнали такі як “Огонек”, “Здоровье”, “За рулем” друкувались на папері Корюківського виробництва.

З року в рік з метою збільшення виробництва технічного паперу фабрика збільшувала потужності для випуску продукції шляхом збільшення ефективності роботи обладнання і придбання нового обладнання. В 1975-1976 роках були здані в експлуатацію два потужних окремих цеха по випуску все того ж крейдового та протикорозійного паперу, оснащених новим фінським та японським обладнанням. випуск продукції збільшився до 15,5 тис. тон крейдового та 10 тис. тон протикорозійного паперу на рік.

В 1982 році почалось будівництво комплексу по виробництву шпалер, яке закінчилось в 1991 році. За цей час було побудовано два цеха по випуску шпалер високого та глибокого друку, проектною потужністю 92 млн. шматків на рік.

За піввіку своєї діяльності підприємство з невеликої фабрики перетворилось в багато профільний комплекс, оснащений сучасним закордонним обладнанням.

В новому тисячолітті фабрика вводить нові технології виробництва як вінілових , так і акрилових шпалер ,що дозволило отримати високоякісний товар європейського рівня.

На ПАТ “КФТП” задіяні наступні фонди у розмірі 55712 тис. грн., що в 1,2 рази більше в порівнянні з 2008 та 2009 роками.

До основних видів продукції, яку випускає ПАТ «КФТП» відносяться:

1. Шпалери глибокого друку.

2. Папір пігментний для багатокольорового друку.

3. Папір етикетковий.

4. Папір протикорозійний.

5. Стрічка клейова на паперовій основі.

6. Товари ширвжитку (альбоми, блокноти, записні книжки і т.д.).

Згідно Статуту підприємства предметом діяльності підприємства у виробничій сфері є:

• Виробництво паперової продукції;

• Проведення досліджень, розробок нових технологій та їх впровадження в галузі целлюлозно-паперового виробництва, виробництва поліграфічних матеріалів і в суміжних галузях, а також в галузі екології;

• Організація виробництва паперових і полімерних матеріалів, напівфабрикатів і виробів із них, хімікатів і обладнання для целлюлозно-паперової промисловості та поліграфії;

• Виробництво та продаж товарів народного споживання та виробничо-господарського призначення в Україні та в іноземних державах;

• Пускові та налагоджувальні роботи, технічне обслуговування устаткування;

• Проектування, будівництво, ремонт промислових, житлових та громадських будівель та будинків.

Обсяг виробництва крейдованого і етикеткового паперу, крейдованого картону різних марок і високої якості за новою технологією може становити 10-12 тис. тон на рік. ПАТ «КФТП» – єдиний виробник крейдованого паперу на Україні, але зараз працює не на повну потужність (тільки під заказ), бо при попередньому керівництві були втрачені провідні позиції в цій галузі (а саме були втрачені ринки збуту).

Цех протикорозійних паперів – найбільший в Україні потужністю 10 тис. тон паперу на рік теж працює під заказ. Основними замовниками цієї продукції було військове відомство, а також тракторобудівні і верстатобудівні заводи. Значне зниження об’ємів реалізації протикорозійного паперу в теперішній час зв’язано з різким падінням машинобудівного виробництва, хоч виробництво аналогічного паперу в СНД відсутнє.

Клейову стрічку на паперовій основі ПАТ «КФТП» виготовляє під заказ.

Метою діяльності є отримання прибутку в результаті виробничої діяльності.

Підприємство передбачає ряд заходів, мета яких:

• забезпечення рентабельної роботи виробництва;

- збереження, а в подальшому, збільшення чисельності працюючих на підприємстві;

- підвищення середньої заробітної плати по мірі збільшення обсягів виробництва і продуктивності праці;

- відновлення і підтримання в нормальному технічному стані наявних основних засобів і виробництв, по можливості їхнє розширення і поновлення;

- створення і забезпечення безпечних і нормальних умов праці. В процесі здійснення трудової діяльності ПАТ "КФТП" використовує лінійно-функціональну структуру управління.

Основним напрямком в роботі підприємства, на даний момент, є виробництво шпалер. Питома вага цієї продукції в загальному обсязі виробництва підприємства становить – 95%, в загальному обсязі продукції даного виду, виробленої в країні, становить більш як 60 %. Саме на ринку шпалер підприємство займає провідні позиції не тільки в Україні, а і на ринку СНД.

У своєму асортименті фабрика має більше 400 малюнків. Для кожного малюнку розроблено та затверджено на художньому комітеті фабрики до десяти колористик із різноманітною кольоровою гамою ( від холодних тонів до теплих, та від темних до самих світлих ).

2.2.SWOT – аналіз діяльності товариства.

SWOT - (Strength, Weaknesses, Opportunities, Threats – сила, слабкість, можливість, загроза) – широко застосовуваний метод стратегічного аналізу, що дозволяє провести спільне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища організації, встановити зв’язки між сильними і слабкими її сторонами, а також зовнішніми можливостями і загрозами.

Перелік слабких і сильних сторін організації, а також зовнішніх можливостей і загроз використовуються для побудови матриці. Матриця SWOT дозволяє простежити можливості сполучення характеристик зовнішнього середовища (можливості і загрози). Результати SWOT – аналізу використовуються при розробці стратегій організації .

Таблиця

SWOT-аналіз підприємства

S(сильні)	Б	Вк	О(можливості)	Б	Вк
1.ПАТ 2.Задовільна цінова політика 3.Багата номенклатура 4.Широке коло споживачів	8 9 7 8	0,06 0,37 0,50 0,07	1.Розширення асортименту продукції 2.Можливість виходу на регіональні ринки 3.Підвищення якості і конкурентоспроможності товару 4.Проведення політики гнучких цін	8 7 7 6	0,33 0,22 0,12 0,33
8*0,06+9*0,37+7*0,50+8*0,07=7,87			8*0,33+7*0,22+7*0,12+6*0,33=7
W(слабкі)	Б	Вк	Т(загрози)	Б	Вк
1.Недостатнє інвестування 2.Велика насиченість ринку 3.Незадовільна рекламна політика 4.Неплатоспроможність населення	6 8 7 5	0,42 0,25 0,25 0,08	1.Підвищення цін на сировину і матеріали 2.Велика кількість конкурентів 3. Постійна зміна законодавства 4.Немає можливості обновити технологічну базу	7 8 5 6	0,12 0,26 0,49 0,13
6*0,42+8*0,25+7*0,25+5*0,08=6,67			7*0,12+8*0,26+5*0,49+6*0,13=6,15

Згідно проведеного аналізу ПАТ „КФТП” має абсолютно стійке конкурентне становище в порівнянні з іншими підприємствами по виробництву шпалер. Підприємство загалом має стійку фінансову політику, і при позитивному розвиткові буде стійко протистояти зовнішнім загрозам.

Таким чином видно, що на підприємстві переважають сильні сторони діяльності. З однієї сторони стабільність, забезпеченість власними основними засобами, точні та постійні аналітичні розрахунки (незважаючи на великі масштаби виробництва ПАТ „КФТП”), реалізація інвестиційної діяльності, впровадження інновацій дають право говорити про стабільне чітко організоване виробництво паперової продукції.

З іншої сторони існують певні загрози, які можуть порушити увесь цикл виробництва і тим самим якщо і не привести підприємство до стану банкрут, то хоча б зробити його неприбутковим та не платоспроможним. Основною такою загрозою являються політичні негаразди в країні: нестабільність економіки, інфляційні процеси, постійні зміни законодавства тощо.

Якщо добре прослідкувати за діяльністю підприємства та чітко проаналізувати економічні показники – стає зрозуміло, що стратегія фірми заключається в реалізації свої виробничих проектів шляхом залучення інвестицій, отримання великих часток кредитів, та зосередження на впровадженні інновацій в особі основних фондів. Це і пояснює збільшення коефіцієнту залучених коштів, а також низький показник відношення власних коштів до залучених.

Підприємство має свою стратегію розвитку виробничої діяльності. На сучасному етапі реалізація даної стратегії дуже ризикована. Це пов’язано перш за все з нестабільністю економіки, передвиборчими процесами. І хоча період 2008-2009 р. для підприємства є не дуже результативний для підприємства, вже на початку 2008 р. деякі показники виробничої діяльності почали стрімко зростати, про що свідчать зайняті перші місця на державних, європейських та всесвітніх конкурсах підприємств по виробництву шпалер. Також ще одним показником покращення підприємства стало впровадження більш розширеної соціальної програми на підприємстві результатом якої є повноцінний відпочинок на морському узбережжі працівників фабрики та інших жителів міста за рахунок коштів ПАТ „КФТП”.

ПАТ „Корюківська фабрика технічних паперів ” має лінійно-функціональну схему управління. На чолі підприємства стоїть генеральний директор, якому підпорядковуються заступники директора по функціональним підрозділам, кожний функціональний підрозділ виконує свою функцію незалежно від інших підрозділів Заступники координують роботу своїх відділів.

Лінійно-функціональна організаційна структура являє собою комбінацію лінійної та функціональної структур. В основу такої структури покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій. Функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на виконавців. При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок:

1) вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника;

2) функціональному керівнику передається лише певна частина повноважень; 3) функціональному керівнику передається тільки право рекомендацій. Переваги: поєднує переваги лінійних та функціональних структур; забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй ієрархічності; спеціалізація функціональних керівників. Недоліки: складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників; в умовах реорганізації збільшується потік інформації, який спричиняє перевантаження керівників; така структура чинить опір здійсненню змін в організації.

2.2.Аналіз фінансово – економічних показників діяльності товариства.

Фінансовий стан підприємства це – ступінь забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами, для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків. Всі показники що мають розраховуватись на підприємстві можна поділити за ознакою необхідності для окремих служб:

- це показники, якими цікавляться податкові служби ( прибуток, обсяг реалізації продукції, рентабельність виробництва, загальна доходність підприємства, склад майна підприємства );

- показники, що необхідні для партнерів і постачальників ( всі попередні і показники фінансової стійкості і фінансової незалежності підприємства);

- показники, якими можуть зацікавитись інвестори або акціонери( всі попередні і прибуток на капітал, номінальна та ринкова ціна акції і її доходність та ліквідність).

Платоспроможність оцінюється показниками ліквідності балансу – це міра покриття зобов’язань підприємства такими активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.

Ліквідність балансу визначається, як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активи, терміну перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов’язань.

Оцінка рівня платоспроможності здійснюється за даними балансу на підставі характеристики ліквідності

Показники ліквідності

1 група (Л1) – абсолютно ліквідні кошти, грошові кошти і їх еквіваленти;

2 група (Л2) – ліквіди другого порядку, дебіторська заборгованість та цінні папери;

3 група (Л3) – ліквідні активи третього класу, запаси сировини і матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції на складі;

4 група (Л4) – активи що дуже важко реалізувати, необоротні активи підприємства.

Пасиви як і активи ділять на чотири групи:

П1 – зобов’язання які необхідно виконати в першу чергу, кредиторська заборгованість;

П2 – пасиви банків, короткострокові зобов’язання і кредити;

П3 – довгострокові зобов’язання, довгострокові кредити і позики банку;

П4 – постійні пасиви, власний капітал підприємства, арендні зобов’язання, зобов’язання перед засновниками підприємства.

Ліквідним баланс підприємства може бути в тому разі, коли спостерігається співвідношення таких нормативів. Для кращої оглядності зведемо розрахунки до таблиці.

Таблиця.

Розрахунок ліквідності тис. грн.

Формула	Активи За 2011	Пасиви за 2011	Активи за 2012	Пасиви за 2012
Л1>=П1	3615	43770	4189	35990
Л2>=П2	69858	22832	141022	78689
Л3>=П3	94332	75227	101498	68962
Л4<=П4	108893	137566	136797	200087

Як видно з таблиці за 2011 - 2012 рік не виконується тільки перша умова. Тому можна зробити висновок, що підприємство працює добре. Баланс є частково ліквідним. Всі розрахунки в даному розділі в тис. грн.

Абсолютно ліквідні активи в 2011 році збільшилися на 574 тис. грн. Швидколіквіцдні активи в 2012 році зросли на 71164 тис. грн., порівняно з 2011 роком. Важколіквідні активи та активи з середнім рівнем ліквідності – збільшувалися протягом аналізованого періоду.

Найбільш термінові та відносно термінові борги протягом аналізованого періоду мали тенденцію як до зростання так і до спаду. Середньотермінові та довготермінові борги і безстрокові пасиви – спадали, що свідчить про покращення стану підприємства.

Показники платоспроможності

Показники платоспроможності

Показник	Розрахунок	Рекомендоване значення	2011р.	2012р.	Абсолютне відхилення -,+
Співвідношення сумарних зобов’язань підприємства та їх сумарних активів	Сумарні зобов’язання підприємства ділимо на сумарні активи	--	0,51	0,5	-0,01
Співвідношення позикових та власних коштів підприємства	Позикові кошти ділимо на власні кошти	--	1,03	0,9	0,13
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Суму грошових потоків і поточної фінансової інвестиції поділити на поточні зобов’язання	0,2-0,25	0,05	0,04	-0,01
Коефіцієнт критичної оцінки(проміжної ліквідності)	Суму грошових потоків, дебіторської заборгованості і поточної фінансової інвестиції поділити на поточні зобов’язання	>1	1,1	1,3	0,2

Продовження таблиці

Коефіцієнт покриття	Суму грошових потоків, дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних цінностей, поточної фінансової інвестиції і інших оборотних активів поділити на поточні зобов’язання	2-2,5	2,4	2,1	0,3
Коефіцієнт чистої виручки	Сума чистого прибутку і амортизаційних відрахувань ділимо на чисту виручку	Наближатись до одиниці	0,12	0,1	-0,02

Аналіз платоспроможності показав, що всі показники знаходяться в рамках нормативних значень. Лише в 2012 році деякі показники не відповідали нормативним значенням, що свідчить про неплатоспроможність підприємства в 2011 році.

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню. Тобто в 2011 році на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 2,4 гривні поточних активів; в 2012 році – 2,1 гривні.

За результатами аналізу ліквідності і платоспроможності можна зробити наступні висновки:

• ПАТ “КФТП” в 2012 році зуміла подолати труднощі минулого періоду (2011 рік), покрити збитки;

• поновлює основні фонди та виробничі потужності;

• фінансові можливості дозволяють вчасно погасити заборгованість перед контрагентами.

Таблиця .

Показники фінансової стійкості

Показник	Розрахунок	2011р.	2012р.	Абсолютне відхилення -,+
Коефіцієнт забезпечення запасів власного оборотного капіталу	Різницю між власним капіталом і необоротними активами ділимо на запаси	1,3	1,4	0,1
Коефіцієнт маневреності власних коштів	Власний оборотний капітал ділимо на власні кошти	0,8	0,7	-0,1
Коефіцієнт оборотності поточних активів	Чисту виручку ділимо на середнє значення оборотних коштів	3,2	3,07	-0,13
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Чисту виручку ділимо на середнє значення дебіторської заборгованості	8,4	5,8	-2,6
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Чисту виручку ділимо на середнє значення кредиторської заборгованості	10,7	19,6	8,9
Коефіцієнт оборотності ТМЦ	Чисту виручку ділимо на середнє значення ТМЦ	5,6	6,9	1,3

Продовження таблиці 2.10

Коефіцієнт забезпечення власними коштами поточних активів	Власний оборотний капітал ділимо на поточні активи	0,7	0,6	-0,1
Коефіцієнт постійного активу	Необоротні активи ділимо на власний капітал	0,8	0,7	-0,1
Коефіцієнт нарахування амортизації	Амортизацію ділимо на первісну вартість	0,1	0,1	0

Виходячи з розрахункових даних можна зробити висновок, що підприємство продовжує тенденцію щодо росту виробництва, впровадженню у виробництво нових технологій та нових видів продукції.

Індекс постійного активу показує питому вагу основного капіталу у власних коштах . Він змінився з 0,8 до 0,7 в 2012 році і свідчить про збільшення долі власного капіталу в необоротних активах підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, який надає підприємство. У нашому випадку спостерігається зниження коефіцієнта з 8,4 до 5,8.

Таблиця 2.11.

Показники рентабельності (у відсотках)

Показник	Формула	2009р.	2010р.	Темп росту %
Показник рентабельності активів	Чистий прибуток ділимо на суму активів і множимо на 100%	10,04	17,8	177,3
Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток ділимо на власний капітал і множимо на 100%	19,5	33,2	170,3

Продовження таблиці 2.11

Рентабельність оборотного капіталу	Чистий прибуток ділимо на оборотній капітал і множимо на 100%	15,7	26,9	171,3
Рентабельність запасів	Чистий прибуток ділимо на суму запасів і множимо на 100%	32,8	72,2	220,1

Проаналізувавши показники рентабельності видно, що вони зросли в середньому на 40%, це відбулось за рахунок швидкого росту чистого прибутку.

Проведемо аналіз техніко-економічних показників ПАТ «КФТП».

Рентабельність власного капіталу показує скільки чистого прибутку приходиться на 1 гривню вкладеного власного капіталу. На підприємстві коефіцієнт рентабельності збільшився з 19,5 до 33,2, це є наслідком зменшення витрат, що не пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції.

Таблиця 2.12.

Техніко-економічні показники ПАТ „КФТП”

Показники	Од. виміру	2011	2012	Абсолютне відхилення -,+	Темп росту %	Темп приросту %
Товарна продукція	тис. грн.	52601	120264	67663	228,6	128,6
Об’єм реалізованої продукції	тис. грн.	52297	110889	58592	212,04	112,04
Чистий прибуток	тис. грн.	26786	66501	39715	248,3	148,3
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	378934	458182	79248	120,9	20,9
Чисельність працюючих	чол.	1237	1287	50	104,04	4,04
Фонд оплати праці	грн.	2343600	2350800	7200	100,3	0,3
Рентабельність	%	21,4	16	-5,4	74,8	-25,2
Середньомісячна заробітна плата	грн.	1300	1600	300	123,08	23,08

Продовження таблиці 2.13

Балансовий прибуток

тис.грн.

83636

148526

64890

177,6

77,6

Аналізуючи техніко-економічні показники діяльності ПАТ "КФТП" за 2011 - 2012 рр. з таблиці 2.12 можна зробити висновок, що збільшився об'єм реалізованої продукції на 112,04 %. Але негативною рисою є те, що підвищилась собівартість реалізованої продукції на 20,9%. Це дає змогу зробити висновок, що збільшились тарифи для підприємства.

Основним джерелом зниження собівартості продукції на підприємстві є зростання продуктивності праці. Це обумовлюється тим, що, по-перше, за рахунок зростання продуктивності праці досягається економія заробітної плати, так як зростання продуктивності праці призводить до скорочення витрат на виробництво продукції. По-друге, завдяки зростанню продуктивності збільшується випуск продукції, за рахунок чого досягається зниження собівартості продукції шляхом економії непропорційних витрат.

Друге джерело – застосування альтернативних видів сировини. Застосовуючи альтернативи, буде підвищено якість і конкурентоспроможність продукції і за рахунок цього, звичайно, буде знижено витрати на матеріали.

Не менш важливим чинником, що сприятиме скороченню витрат є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою.

Це вплинуло на рентабельність: вона понизилась на 25,2 %. Для фабрики це не такий вже і збиток, бо балансовий прибуток зріс на 77,6%. Середньомісячна заробітна плата на ПАТ "КФТП” зросла на 23,08 %. Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

Розрахуємо наступні показники: