Розділ 2 інформаційна зброя та її вплив на інформаційну безпеку держави

2.1. Поняття інформаційної безпеки

Отже, інформаційна безпека держави та правові механізми її забезпечення починають відігравати основну роль у сучасному світі, гідне місце у якому прагне зайняти й Україна. Ми декларуємо пріоритет захисту права громадян, суспільства і держави в інформаційному просторі України. І вважаємо, що воно може бути реалізоване тільки тоді, коли буде забезпечена інформаційна безпека кожного з названої тріади. Тоді — що ж таке «інформаційна безпека»? Інформаційна безпека — це такий стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, при якому зводиться до мінімуму нанесення збитків через неповноту, несвоєчасність і невірогідність інформації чи негативного інформаційного впливу, через негативні наслідки функціонування інформаційних технологій, а також через несанкціоноване поширення інформації. Таким чином, якщо наноситься збиток у результаті недосконалості інформаційних взаємин, використання неякісної інформації і т.п., то це свідчить про порушення чиїхось прав і інтересів, про зниження інформаційної безпеки. Таке визначення дозволяє самим природним чином розглядати як невирішені проблеми інформаційної безпеки у наступному:

• недосконалість інформаційної політики і політики інформаційної безпеки держави;

• недосконалість нормативно-правової бази в області інформаційних відносин і інформаційної безпеки;

• нерозвиненість інформаційної інфраструктури держави;

• введення іноземними державами обмежень стосовно України на поширення інформації й одержання нових інформаційних технологій;

• протиправну діяльність посадових осіб, різних формувань і груп у сфері інформаційних інтересів громадян і держави;

• недосконалість державної системи забезпечення інформаційної безпеки;

• можливість виникнення позаштатних, непередбачених ситуацій у системах, процесах, що базуються на використанні інформаційних технологій і т.п.

Доступ до інформації є важливою частиною для сучасної людини. Сучасне суспільство у будь-якій державі просто не може жити без новин, що отримують з газет, журналів, радіо, телебачення, глобальної мережі Інтернет.

Найбільш залежною нинішня людина стала від телебачення, без якого не може прожити і дня. Звідки у телебачення така сила в маніпулюванні свідомості людини. Відповідь на це питання дає політолог С. Кара-Мурза : “Перша важлива властивість телебачення – його “заспокоюючий ефект”, що забезпечує пасивність сприйняття. Ваш мозок працює у ні до чого не забов’язуючому напрямку ”.

У міжнародній інформаційній політиці телебачення стало головним засобом проникнення США (перш за все, хоча й не тільки) в інформаційне середовище інших країн з метою впливу на суспільну свідомість у своїх інтересах. Нові технічні засоби та нові принципи міжнародного права ускладнюють створення “залізних завісів” для захисту своїх громадян. Ось як дослідник Г. Шиллер оцінює такий постулат : “Для успішного проникнення держава, що хоче зайняти панівне становище, повинна захопити засоби масової інформації”.

Розділ 3 інформаційна безпека в засобах масової інформації та інформаційний суверенітет

3.1. Телебачення як засіб впливу на інформаційний простір держави

В міжнародній політиці телебачення стало головним засобом проникнення США (і не тільки) в інформаційний простір інших країн з метою впливу на суспільну свідомість в своїх інтересах. Нові технічні засоби і нові принципи міжнародного права ускладнюють створення “залізних завіс” для захисту свідомості своїх громадян.

Цікаво, що ряд політиків та вчених країн Латинської Америки підкреслюють, що, наприклад, американізація їх ЗМІ проходить не стільки в результаті “вторгнення”, скільки за ініціативою правлячих класів самої країни. Ці класи прагнуть “увійти в цивілізацію”, і необхідною умовою для цього є підрив національної культури, яка завжди цьому опирається.

Технічна якість американських програм, значні зусилля психологів по їх “підготовці до смаку та комплексів конкретного глядача” роблять їх ходовим товаром, так що “людина маси” всіх країн світу сьогодні буде вважати себе обділеною та пригніченою, якщо б раптом її відлучать від доступу цієї телепродукції. Користуючись цим, ті ж США добиваються укладання угод, за якими продукція, що експортується, йде в “пакеті” – без права відбору. Таким чином, країни-імпортери не мають можливості відсіювати повідомлення з сильним маніпулятивним впливом і іноді навіть з впливом, який м’яко кажучи, суперечить інтересам країни. Про масштаби експорту можна судити хоча б по Латинській Америці, в країни якої США поставляють по 150 тисяч програм щорічно. Ці програми складають 40-90 процентів національного телебачення (достатньо сказати, що об’єм інформаційних повідомлень про життя США набагато перевищує об’єм інформаційних повідомлень про життя самої країни). Як наслідки такої інформаційної експансії руйнуються національна культура та традиції, країна несе великі матеріальні та духовні збитки, уряд досить швидко може втратити довіру, якщо на це натякнуть улюблені ТВ.

Одним з самих досконалих засобів інформаційних війн для Заходу є, для прикладу, дітище телемагната Теда Тернера – телекомпанія Сі-Ен-Ен, яка зробила істинну революцію в постановці блоку новин. Програми гранично спрощені і складені таким чином, що обиватель не сумнівається в достовірності і правильності поданої йому інформації. При цьому новини подаються супероперативно, істотно випереджаючи в часі інші телекомпанії. Кажуть, що про події компанії американських військ в Гаїті в 1995 році президент США першим дізнавався не від генералів, а з блоку новин Сі-Ен-Ен. Ця компанія обрушує на глядача шквал інформації, в шумі новин непомітно подає потрібне трактування події, так що який-небудь пересічний бразильський громадянин не має ні хвилини на роздуми – приходиться проковтнути черговий пакет “сенсацій”. Якщо ж виважено приглянутись до такої подачі інформації, то все стане зрозумілим.

Здобуття Україною незалежності потребує досконалого вивчення саме питань інформаційної безпеки та протидії маніпулятивному впливу в інформаційному просторі для ефективного функціонування держави.