Комунікативна функція

Комунікативна функціямовиполягає в тому, що вона — найважливіший засібспілкуваннялюдейі забезпеченняінформаційнихпроцесів у сучасномусуспільстві(унауковій,технічній,політичній, діловій,освітнійта інших галузяхжиттялюдства). У цій ролі мова має універсальнийхарактер: нею можна передавати все те, що виражається, наприклад,мімікою,жестамичисимволами, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати з мовою за ступенем виразності.

Із комунікативного боку слід розглядати й сукупність текстівяк наслідок діяльності комунікантів, здійснюваної шляхом обмінуписемноюпродукцією.

Ідентифікаційна функція

Ідентифікаційнафункція виявляється вчасовомуй упросторовомувимірах. Ми, сучасніукраїнці, відчуваємо свою спільність і з пращурами, і з нащадками, і з тими, хто перебуває поряд, і з тими, хто в інших краях. Кожналюдинамає своєрідний індивідуальниймовний«портрет», мовний«паспорт», у якому відображено всі їїнаціонально-естетичні,соціальні,культурні,духовні, вікові та інші параметри. Лише для тих хто знає мову, вона є засобомспілкування,ідентифікації, ототожнення в межах певноїспільноти. Для тих, хто її не знає зовсім або знає погано, вона може бути причиною роз'єднання, відокремлення,конфліктіві навіть ворожнечі.

Експресивна функція

Експресивнафункціямовиполягає в тому, що вона є універсальним засобом вираження внутрішньогосвітулюдини.

Кожний Індивідмає унікальний неповторний світ, сфокусований у йогосвідомості, у надрахінтелекту, у гаміемоцій,почуттів,мрій,волі. І цей прихований світ може розкрити для інших лише мова: чим досконаліше володієш мовою, тим виразніше, повніше, яскравіше повстаєш перед людьми якособистість. Те ж саме можна сказати і пронацію,народ: «Говори — і я тебе побачу», — запевняли мудреціантичності.

Гносеологічна функція (пізнавальна)

Гносеологічнафункціямовивиражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнаннянавколишнього світу. На відміну від інших істотлюдинакористується не лише індивідуальнимдосвідомізнаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобтосуспільнимдосвідом. Але заумовидосконалого знання мови, й далеко не однієї.

Пізнаючи будь-яку мову, людина пізнає різнобарвний світкрізь призму саме цієї мови. Оскільки кожна мова є неповторноюкартиноюсвіту — зникнення якоїсь із них збіднюєуявленнялюдинипро багатогранність світу, звужує її досвід. Гносеологічна функція мови полягає не лише в прийнятті й нагромадженні досвіду суспільства. Вона безпосередньо пов'язана з функцієюмислення, формування та існуваннядумки.

Мислетворча функція

Мислетворчафункція реалізується в тому, що, формуючидумку, людина мислитьмовними нормами. Мислення може бути конкретним (образно-чуттєвим) йабстрактним(поняттєвим). Понятійне мислення — це оперуванняпоняттями, позначеними певнимисловами, що без цих слів перестали б існувати. До того ж, у процесі мислення ці поняття зіставляються, протиставляються, поєднуються, заперечуються, порівнюються тощо за допомогою специфічних мовних засобів. Тому «мислити» означає «оперувати мовним матеріалом», Відомий вислів «обмінятися думками» насправді означає обмінятися певними мовними одиницями, у яких і закодованідумки. Цей обмін не завжди буваєкориснимдля обохспіврозмовників. Недарма кажуть: «Хто ясно мислить, той ясновисловлюється».