Практична філософія (іі семестр – 30 год) Модуль 4. Логіка

Тема №1 Предмет, структура і завдання логіки. Короткий екскурс

в історію дисципліни. Поняття

1. Предмет логіки. Основні етапи розвитку логіки.

2. Значення логіки. Логічна культура.

3. Поняття як форма мислення. Обсяг і зміст поняття .

4. Види, операції та відношення між поняттями.

5. Визначення понять.

Тема №2 Логіка висловлювань основні закони логіки висловлювань

1. Поняття про дескриптивне висловлювання. Мова логіки висловлювань.

2. Логічні сполучники та їхнє табличне значення.

3. Загальне поняття про логіку предикатів Логічний квадрат.

4. Поняття логічного закону. Значення законів логіки для науки та практики.

5. Основні закони логіки висловлювань.

Тема №3 Міркування та теорія аргументації

1. Поняття про дедуктивне міркування та їх види.

2. Правдоподібні міркування. Індуктивні міркування. Міркування за аналогією.

3. Доведення та спростування.

4. Логічні помилки.

Завдання до тестового контролю

1. Яке визначення логіки як науки ви вважаєте правильним:

1. логіка – це наука, яка досліджує мислення людини;

2. логіка – це наука, яка досліджує мислення людини, виражене в мові;

3. логіка – це наука, яка досліджує міркування людей;

4. логіка – це наука, яка досліджує форми (схеми) міркувань людей.

2. Які історичні етапи розвитку логічного знання ви знаєте:

1. традиційний і сучасний;

2. класичний і некласичний;

3. класичний і сучасний.

3. Хто є засновником традиційної логіки:

1. Платон;

2. Кант;

3. Аристотель.

4. Хто є засновником сучасної логіки:

1. Г. В.Ляйбніц;

2. Ф. Бекон;

3. Аристотель.

5. Хронологія традиційного періоду в розвитку логіки:

1. IV ст. до н.е. – сер. XIX ст.;

2. ПІ ст. до н.е.– сер. XIX ст.;

3. І ст. – поч. XX ст.

6. Хронологія сучасного етапу в розвитку логіки:

1. сер. XIX ст. – сер. XX ст.;

2. сер. XIX ст. – до нашого часу;

3. сер. XVIII ст. – до нашого часу.

7. У правильному міркуванні засновки і висновок:

1. завжди будуть істинними висловлюваннями;

2. завжди будуть хибними висловлюваннями;

3. можуть бути як істинними, так і хибними висловлюваннями.

8. У неправильному міркуванні засновки і висновок:

1. завжди будуть істинними висловлюваннями;

2. завжди будуть хибними висловлюваннями;

3. можуть бути як істинними, так і хибними висловлюваннями.

9. Що таке логічна помилка:

1. порушення правил і законів логіки;

2. порушення правил і законів спілкування людей;

3. порушення правил і законів мислення.

10. Які види логічних помилок ви знаєте:

1. софізми і паралогізми;

2. софізми і парадокси;

3. паралогізми і парадокси.

11. Яке визначення поняття є правильним:

1. поняття – це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсуму й узагальнює вклас предмети, яким притаманна ця ознака;

2. поняття – це висловлювання, в якому відображаються суттєві ознаки якогось явища;

3. поняття – це ланцюжок міркувань, певним чином пов'язаних між собою.

12. Структура поняття складається зі:

1. змісту та обсягу;

2. сенсу та обсягу;

3. предметного та смислового значення.

13. Між сумісними поняттями можна встановити такі відношення:

1. тотожності, підпорядкування, перетину;

2. тотожності, співпідпорядкування, перетину;

3. тотожності, подібності, підпорядкування.

14. Між несумісними поняттями можна встановити такі відношення:

1. співпідпорядкування, протилежності, перетину;

2. протилежності, протиріччя, підпорядкування;

3. протилежності, протиріччя, співпідпорядкування.

15. Межею узагальнення понять виступають:

1. поняття, для яких неможливо знайти родове поняття;

2. поняття, для яких неможливо знайти видове поняття;

3. поняття, обсяг яких містить нескінченну кількість елементів.

16. Межею обмеження понять виступають:

1. поняття, для яких неможливо знайти родове поняття;

2. поняття, для яких неможливо знайти видове поняття;

3. поняття, обсяг яких не містить жодного елемента.

17. Структура поділу складається з:

1. подільного поняття, членів поділу, основи поділу;

2. подільного поняття, видового поняття, основи поділу;

3. родового поняття, видового поняття, основи поділу.

18. Основними видами поділу є:

1. поділ за видозміною ознаки, поділ через найближчий рід та видову ознаку;

2. поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ;

3. поділ через найближчий рід та видову ознаку, дихотомічний поділ.

19. Явні визначення – це визначення, в яких:

1. фінієндум та дефінієнс є поняттями, що знаходяться у відношенні тотожності;

2. дефінієндум та дефінієнс є поняттями, що знаходяться у відношенні перетину;

3. дефінієндум та дефінієнс є поняттями, що знаходяться у відношенні підпорядкування.

20. Основними видами визначення через найближчий рід та видову ознаку є:

1. атрибутивно-реляційні визначення, контекстуальні визначення, операційні визначення;.

2. атрибутивно-реляційні визначення, генетичні визначення, операційні визначення;

3. генетичні визначення, контекстуальні визначення, операційні визначення.

21.Основними видами неявних визначень є:

1. прості контекстуальні визначення, атрибутивно-реляційні визначення, остенсивні визначення;

2. прості контекстуальні визначення, аксіоматичні визначення, операційні визначення;

3. прості контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.

22. Яке визначення дескриптивного висловлювання є правильним:

1) дескриптивне висловлювання – це висловлювання, основна мета якого полягає в описі дійсності;

2) дескриптивне висловлювання – це висловлювання, основна мета якого полягає в описанні дій людини;

3) дескриптивне висловлювання – це висловлювання, основна мета якого полягає в описі дійсності та дій людини.

23. Що таке логічне значення висловлювання:

1) істинність і хибність висловлювання,

2) осмисленість і нісенітність висловлювання.

23. Скільки і які логічні значення можуть бути приписані висловлюванню в логіці висловлювань:

1) «Істина», «хиба», «невизначено»;

2) «істина», «хиба»;

3) «істина».

25. Який символ застосовується для позначення логічного сполучника «кон'юнкція»?

26. Який символ застосовується для позначення логічного сполучника «нестрога диз'юнкція»?

27. Який символ застосовується для позначення логічного сполучника «строга диз'юнкція»?

28. Який символ застосовується для позначення логічного сполучника «імплікація»?

29. Який символ застосовується для позначення логічного сполучника «еквіваленція»?

30. Складне висловлювання складається з двох простих. Яким сполучником їх треба поєднати, щоб показати, що вони обидва є істинними:

1. кон'юнкцією;

2. нестрогою диз'юнкцією;

3. імплікацією.

31. Складне висловлювання складається з двох простих. Яким сполучником їх треба поєднати, щоб показати, що принаймні одне з них є істинним:

1. кон'юнкцією;

2. строгою диз'юнкцією;

3. нестрогою диз'юнкцією.

32. Складне висловлювання складається з двох простих. Яким сполучником їх треба поєднати, щоб показати, що тільки одне з них є істинним:

1. строгою диз'юнкцією;

2. кон'юнкцією;

3. нестрогою диз'юнкцією.

33. Чи може бути хибною імплікація, яка має хибний антецедент?

1. так;

1. ні.

34. Чи може бути істинною еквіваленція, що складається з двох висловлювань, якщо перше висловлювання – істинне, а заперечення другого – хибне?

1) так;

2) ні.

35. Виразіть схематично закон тотожності.

36. Виразіть схематично закон протиріччя.

37. Виразіть схематично закон виключеного третього .

38. Як можна визначити дедуктивне міркування?

1) дедуктивне міркування – це міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення логічного слідування;

2) дедуктивне міркування – це міркування, в якому із істинних засновків випливає істинний чи хибний висновок;

3) дедуктивне міркування – це міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення підтвердження.

39. Чи можна за допомогою дедуктивних міркувань отримати достовірне знання:

1. так;

2. ні.

40. Прямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких:

1. висновок безпосередньо випливає із засновків;

2. засновки безпосередньо випливають із висновку;

3. засновки підтверджують висновок.

41. Непрямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких:

1. висновок випливає із засновків опосередковано на підставі додаткових висновків;

2. висновок випливає із додаткових засновків;

3. висновок підтверджується за допомогою додаткових висловлювань.

42. Як можна визначити недедуктивні міркування:

1. недедуктивні міркування – це міркування, в яких між засновками та висновком не існує відношення логічного слідування;

2. недедуктивні міркування – це міркування, в яких між засновками та висновком існує відношення логічного слідування;

3. недедуктивні міркування – це міркування, в яких висновки обґрунтовуються за допомогою додаткових засновків.

43. Які види недедуктивних міркувань ви знаєте:

1. індуктивні, міркування за аналогією;

2. правдоподібні, недедуктивні;

3. правдоподібні, індуктивні.

44. Які види індуктивних міркувань ви знаєте:

1. міркування за схемою «повна індукція», міркування за схемою «неповна індукція»;

2. міркування за схемою «наукова індукція», міркування за схемою «популярна індукція»;

3. міркування за схемою «повна індукція», міркування за схемою «популярна індукція».

45. Існують такі метопи встановлення причинних зв'язків:

1. метод схожості, метод різниці, об'єднаний метод схожості та різниці, метод супровідних змін, метод залишків;

2. метод схожості, метод різниці, метод супровідних змін, метод залишків;

3. метод повноти, метод неповноти, метод супровідних змін, метод залишків.

46. Основними видами міркувань за аналогією є:

1. аналогія властивостей, аналогія відношень;

2. аналогія подій, аналогія ситуацій;

3. аналогія предметів, аналогія подій, аналогія відношень.

47. Структура аргументації складається з:

1) аргументів, тези, форми;

2) аргументів, тези, змісту;

3) аргументів, висновку, демонстрації.