Теоретична філософія (і семестр – 30 год) Модуль 1. Історія філософії

Тема №1. Філософія, її предмет, структура, функції (2 год)

1. Поняття «філософія». Предмет, методи, мова філософії. Філософія, мудрість, знання.

2. Філософські проблеми, їх специфіка.

3. Функції філософії: світоглядна і методологічна.

Завдання для тестового контролю

1. Які Ви знаєте погляди на сутність філософського знання?

2. В чому полягає специфіка предмета філософії?

3. Які відмінності між мовою філософії та мовою науки?

4. Чи розв’язуються філософські проблеми?

5. Чому філософію вважають причетною до мудрості?

6. Які ознаки філософського світогляду?

7. Розкрийте спільне і відмінне між методологією філософською і методологією інших наук.

Список літератури

1. Кримський С. Запити філософських смислів. – К., 2003.

2. Кримський С.Б. Философия как путь человечности и надежды. – К.,2000.

3. Бичко А. К. Бичко І. В. Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищ. закл. освіти. – К., 2001.

4. Янарас Христос. Нерозривна філософія. Нариси вступу до філософії. – К., 2000.

5. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.

6. Шинкарук В.І. Науково-технічна революція – переворот у продуктивних силах суспільства. – В кн.: Філософсько-соціологічні проблеми сучасної науково-технічної революції. – К., 1978.

7. Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. Історія філософії: Підручник. – К., 2002.

Тема №2 Особливості античної філософії (4 год)

1. Досократичний період у античній філософії: перехід від міфу до логосу (Мілетська школа, Піфагорійський союз, Геракліт, елеати, софісти, натурфілософи і атомістики).

2. Філософські вчення Сократа, Платона і Аристотеля.

3. Етичні вчення стоїків і епікурейців.

4. Система неоплатонізму.

Завдання для тестового контролю

1. Поясніть тезу: у часи античної філософії відбулась зміна духовної орієнтації від міфу до логосу.

2. Як змінилося місце і завдання людини у часи античності:

1. людина почувається залежною від богів і основою свого життя вважає релігію та віру;

2. людина більше стає орієнтуватись на розум і досвід та на власні сили і намагається перебудувати своє життя.

3. ніяких змін не відбувається все залишається таким самим як і було раніше.

3. Хто із названих філософів вважав формальним принципом всіх речей числа:

1. Піфагор;

2. Геракліт;

3. Фалес;

4. Платон.

4. Кому із названих філософів належить вислів: «Я знаю, що я нічого не знаю»:

1) Платону;

2. Аристотелю;

3) Сократу;

4) Епікуру.

5. Яку з епох світової історії пропущено у даному переліку (Античність, Відродження, Новий час, сучасність)?

6. Хто із названих філософів вважав першоосновою всіх речей воду:

1) Піфагор;

2) Геракліт;

3) Фалес;

4) Платон.

7. Хто із названих філософів досліджував природу етичних понять „добро" „чесність" „сміливість":

1) Піфагор;

2) Геракліт;

3) Фалес;

4) Сократ.

8. Хто із названих філософів вважав що все постійно змінюється і перебуває у русі, а визначає цей рух загальний закон „логос", а його крилатим висловом було „Все тече і не можливо два рази увійти в однуі ту ж річку ...:

1) Піфагор;

2) Геракліт;

3) Фалес;

4) Платон.

9. Хто із названих філософів вважав що тільки розум і знання дають нам істинну, а не віра:

1) Піфагор;

2) Геракліт;

3) Парменід;

4) Платон.

10. У чому полягає сутнісна різниця між філософськими вченнями Платона і Аристотеля?

11. Щастя у розумінні стоїчної школи це:

1) незворушний спокій і життя у відповідності з природою;

2) задоволення і відсутність страждань;

3) бути здоровим і багатим.

12. Хто із названих філософів вважав істинним і незмінним буттям ідеї - вічні і незмінні зразки всього сущого:

1.Піфагор;

2.Геракліт

3.Парменід;

4. Платон.

13. Щастя у розумінні школи Епікура це:

1. незворушний спокій і життя у відповідності з природою;

2. задоволення і відсутність страждань;

3. бути здоровим і багатим.

14. Яка із названих філософських шкіл переважно приділяла увагу дослідженню трансцендентного (божественного буття):

1. Мілетська;

2. Піфагорійський союз;

3. школа неоплатонізму;

4. школа Епікура.

Список літератури

1. Читанка з історії філософії. Книга 1. Філософія стародавнього світу. - К., 1992.

2. Платон. Діалоги. – К., 1999

3. Платон. Держава. – К., 2000.

4. Аристотель Сочинения: В 4 т. – Т. 1. –М., 1976.

5. Арістотель. Нікомахова етика. – К., 2002.

6. Арістотель. Політика. – К., 2000.

7. Луцій Аней Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.

8. Бичко А.К. Бичко І.В. Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищ. закл. освіти. – К., 2001.

9. Татаркевич В. Історія філософії: В 3 т.- Т.] .Антична і середньовічна філософія. - Львів, 1997.

10.Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А., та ін. Історія філософії: Підручник. - К., 2002.

Тема №3 Основні риси середньовічної філософії (2 год)

1. Філософська дискусія між патристиками і гностиками.

2. Реалізм і номіналізм.

3. Раціональні доведення буття Бога.

Завдання для тестового контролю

1. Що стало духовними передумовами середньовічної філософії?

2. Що із перерахованого можна вважати початком середньовічної філософії:

1) 529 р., рік закриття платонівської Академії;

2) філософію Августина;

3) 476 р., рік падіння Риму.

3. Вставте пропущені слова: Філософія і теологія за доби Середньовіччя висували претензію називатися наукою з тією різницею, що теологія своїм принципам завдячувала, у той час як філософія, які всі інші науки, свої принципи виводила з…і.

4. Яке із названих філософських вчень доби Античності найбільше вплинуло на середньовічну філософію:

1) вчення Демокріта;

2) софістика;

3) вчення Платона;

4) вчення стоїків.

5. Яка із приведених хронологічних рамок відповідає епосі середньовічної філософії:

1) 6 ст до н.е. - 5 ст н.е.;

2) 2 ст. н.е. - 7 ст. н.е.;

3) 2 ст. н.е. - 15 ст. н.е.;

4) 9 ст. н.е. - 12 ст. н.е.

6. Засвоєння філософії якого із античних філософів визначально вплинуло на високу схоластику:

1) Платона;

2) Геракліта;

3) Епікура;

4) Аристотеля.

7. Назвіть основні риси середньовічної філософії.

8. Хто із названих середньовічних філософів розробив вчення про історію, як боротьбу двох протилежних царств, божого і земного, яка має закінчитись війною і перемогою царства божого:

1) Аврелій Августин;

2) Ансельм Кентерберійський;

3) Тома Аквінський;

4) Ніколай Кузанський.

9. Яка із платонівських ідей лягла у основу середньовічного мислення:

1) процес пізнання полягає у пригадуванні душею „баченого" у світі ідей і носить назву анамнесіс;

2) ідеальною державою повинні управляти філософи;

3) вся дійсність постала із божественної ідеї.

10. У якій із перерахованих ідей середньовічне мислення відрізняється від античного:

1) людина складається із безсмертної душі і смертного тіла;

2) людина повинна дотримуватись чеснот щоб бути щасливою;

3) Бог створив все з нічого по своєму слову.

11. Патристика – це період середньовічної філософії:

1. 6 ст до н.е. - 5 ст н.е.;

2) 2 ст. н.е. - 8 ст. н.е.;

3) 5 ст. н.е. - 15 ст. н.е.;

4) 9 ст. н.е. - 12 ст. н.е.

12. Сформулюйте доведення буття Бога Ансельма Кентерберійського.

13. Сформулюйте хоча б одне із доведень буття Бога Томи Аквінського.

14. У якій теологічно-філософській суперечці експертом виступив ірландський ченець Йоган Скотт Еріугена:

1) про предистинацію (наперед визначення);

2) про універсали (природу загальних понять);

3) про людську і божественну природу Ісуса Христа.

15. Якого з названих філософів епохи Середньовіччя можемо віднести до періоду схоластики:

1. Августина;

2. Орігена;

3. Платона;

4. Тому Аквінського.

16. Виберіть правильне визначення:

1. Реалізм це – філософська позиція, згідно якої вважають, що в основі всієї дійсності лежить матерія, природа;

2. Реалізм це – філософська позиція, згідно з якою вважають що загальні поняття володіють незалежною реальністю і передують природі;

3. Реалізм це – філософська позиція, згідно якої вважають, що загальні поняття це лише назви для предметів або знаки, чи позначення.

17. Виберіть правильне визначення:

1. Номіналізм це - філософська позиція, згідно якої вважають, що в основі всієї дійсності лежить матерія, природа;

2. Номіналізм – це філософська позиція, згідно якої вважають, що загальні поняття володіють незалежною реальністю і передують природі;

3. Номіналізм це – філософська позиція, згідно якої вважають, що загальні поняття – це лише назви для предметів або знаки, чи позначення.

Список літератури

1. Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994

2. Боецій. Розрада від філософії.– К., 2002.

3. Августин (Святий). Сповідь. – К., 1999.

4. Уильям Оккам. Избранное Билингва латынь-русский. – Вып.3. – М, 2002.

1. Фома Аквинский. Сумма теологи. – Ч. I. Вопрос 16. Об истине // Вестник РХГИ. /Пер. К.В. Бандуровского. – СПб., 1999. – №3.

5. Блаженный Иоанн Дуне Скот. Трактат о Первоначале, М, 2001.

6. Николай Кузанский. Соч. – Т. 2. – М., 1980.

7. Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії. – К., 1997.

8. Татаркевич В. Історія філософії. – В 3 т.– Т. 1.Антична і середньовічна філософія. –Львів, 1997.

9. Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. Історія філософії: Підручник. – К., 2002.

Тема №4. Проблема науки та методу у філософії Нового часу

(4 год)

1. Особливості нового розуміння сутності науки за доби Відродження.

2. Раціоналістичне та емпіричне вчення про метод пізнання.

3. Кантівський критицизм.

4. Німецький ідеалізм.

Завдання для тестового контролю

1. Виберіть хронологічні рамки філософії Нового часу:

1. 2 ст. - 15 ст.;

2. 16 ст. -19 ст.;

3. 17 ст.-18 ст.;

4. 15 ст. - 16 ст.

2. Із названих імен виберіть імена представників ренесансного гуманізму:

1. Р. Декарт;

2. Ф. Петрарка;

3. І. Кант;

4. Тома Аквінський.

3. Виділіть основні напрями філософії Ренесансу:

1. гуманізм;

2. неоплатонізм;

3. натурфілософія;

4. екзистенціалізм.

4. У яких галузях знання найбільш відомі досягнення Ренесансу?

5. Твори кого із названих філософів було по новому відкрито у часи Ренесансу:

1. Геракліта;

2. Епікура;

3. Платона;

4. Сократа.

6. У чому полягало нове розуміння науки у часи Ренесансу?

7. Із названих філософів виберіть тих, які розвивали природничі науки у часи Ренесансу:

1. Макіавеллі;

2. Петрарка;

3. Фічіно;

4. Галілей.

8. Із названих філософів виберіть тих, які розвивали політичні і соціальні науки у часи Ренесансу:

1. Макіавеллі;

2. Бруно;

3. Боккаччо;

4. Лютер.

9. Яка найважливіша подія сталася у Католицькій церкві за доби Ренесансу?

10. З ім'ям якого із названих філософів пов'язана традиція європейського раціоналізму?

1) Бекон;

2) Галілей;

3) Локк;

4) Декарт.

11. У чому полягає основна різниця у розумінні процесу пізнання між раціоналізмом і емпіризмом?

12. Хто із названих філософів Нового часу уподібнював свідомість людини «чистій дошці»:

1) Бекон;

2) Декарт;

3) Руссо;

4) Локк.

13. Що виступає вихідним пунктом філософського мислення Декарта:

1) чуттєве сприйняття;

2) апріорні форми розсудку;

3) сумнів;

4) інтуїція.

14. Дайте визначення індукції. Хто із філософів Нового часу вважав її найважливішим методом пізнання?

15. Дайте визначення дедукції. Хто із філософів Нового часу вважав її найважливішим методом пізнання?

16. Чому послідовний емпіризм логічно приводить до заперечення можливості пізнання об'єктивного світу (агностицизму)?

17. Напишіть відомий вираз Декарта, значення якого, на його думку, не може бути піддане сумніву.

18. Який підхід характерний для Канта в теорії пізнання:

1. скептицизм;

2) догматизм;

3) критицизм;

4) релятивізм.

19. Апріорні форми за Кантом це:

1. вроджені ідеї;

2. чуттєве сприйняття;

3. до досвідне знання;

4. силогізми.

20. Кант заперечує можливість пізнання:

1. людини;

2. світу явищ;

3. природи;

4. речей як вони є „самі по собі".

21. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Фіхте:

1. самосвідомість Я;

2. абсолютна ідея;

3. категоричний імператив;

4. філософія природи.

22. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Гегеля:

1. самосвідомість Я;

2. абсолютна ідея;

3. категоричний імператив;

4. філософія природи.

23. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Шеллінга:

1. самосвідомість Я;

2. абсолютна ідея;

3. категоричний імператив;

4. філософія природи.

24. Філософський метод Гегеля є:

1. метафізичним;

2. догматичним;

3. діалектичним;

4. скептичним.

25. Чи правда, що вихідним пунктом філософії Канта була критика традиційної метафізики:

1. так;

2. ні.

26. Що об'єднувало філософів німецького ідеалізму:

1. визнання існування речей самих по собі;

2. центральне значення мислення у формі Я;

3. визнання вирішальною інстанцією всього пізнання самого розуму або абсолютного духу;

4. намагання створити всеохоплюючу філософську систему.

Список літератури

1. Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. – М, 1970.

2. Гегель, Ґ. В. Ф. Феноменологія духу. – К, 2004.

3. Гоббс Т. Избранные произведения в 2-х томах. – М., 1964.

4. Г'юм Девід. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експериментального методу міркувань про об'єкти моралі. – К., 2003.

5. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.,2000

6. Кант. Критика практичного розуму. – К., 2004.

7. Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука – К., 2002, 2005.

8. Лейбниц Г. В. Монадология // Лейбниц Г В. Соч. в 4-х т. – М., 1982. Т. 1. – С. 425.

9. Лейбниц Г. В. Теодицея //. Лейбниц Г В. Соч. в 4-х т. – М.,1989. Т.4. – С. 184.

10. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении//Соч.: В 3 т. Т. 1. – М., 1985.

10. Локк Джон. Два трактати про врядування – К., 2001.

Тема №5. Основні напрямки сучасної філософії (4 год)

1. Особливості епох XIX – XX століть.

2. Класична і некласична наука (найбільші сучасні наукові досягнення).

3. Взаємозв'язок науки і філософії в сучасну епоху.

4. Вплив філософії на політичні і соціальні зміни.

5. Особливості сучасної філософської парадигми мислення (Лінгвістичний, прагматичний і герменевтичний повороти).

Завдання для тестового контролю

1. Що стало методологічною основою для відокремлення соціальних наук від філософії у XIX ст.:

1. емпіризм;

2. софістика;

3. схоластика;

4. раціоналізм.

2. Які із названих наук відокремились від філософії у XIX ст.:

1. математика;

2. психологія;

3. фізика;

4. соціологія;

5. астрономія.

3. Кого з названих філософів слід вважати засновником політичної економії:

1. Карла Маркса;

2. Адама Сміта;

3. Іммануїла Канта;

4. ОгюстаКонта.

4. Кого з названих філософів слід вважати засновником соціології:

1) Карла Маркса;

2) Адама Сміта;

3) Іммануїла Канта;

4) Огюста Конта.

5. Поясніть, як змінився предмет і сфера інтересів філософії після відокремлення від філософії суспільствознавчих наук у XIX ст.:

6. Які висновки щодо походження людини випливають із вчення Дарвіна:

1. людина є наслідком божественного творіння;

2. людина є наслідком еволюційного розвитку природи.

7. Який філософський напрям отримав переважаючий розвиток у XIX ст.:

1. матеріалізм;

2. об'єктивний ідеалізм;

3. раціоналізм;

4. суб'єктивний ідеалізм.

8. Кому із названих філософів належать слова: „Філософи тільки по різному пояснювали світ але справа полягає у тому, щоб його змінити"?

1. Фрідріху Ніцше;

2. Карлу Марксу;

3. Огюсту Конту;

4. Сьорену Кіркегору.

9. Чи правильне твердження: марксизм вважав, що філософія як інтегрована наука повинна узагальнювати пізнання позитивних наук, а також сприяти утвердженню наукового світогляду:

1. так;

2. ні.

10. Чи правильним буде вважати, що позитивізм вважав філософію втіленням діалектичного співвідношення теорії і практики.

1. так;

2. ні.

11. Що є причиною відчуження людини за Марксом:

1. бурхливий розвиток науки у 19 ст.;

2. „не правдива" християнська мораль;

3. капіталістичні суспільно-економічні відносини;

4. віддалення людини від Бога.

12. Згідно з трансцендентальною філософією речі, які можуть пізнаватися називаються:

1) феномени;

2) ноумени;

3) категорії;

4) універсали.

13. Що саме відокремлює наукові висловлювання від ненаукових згідно з логічним емпіризмом ХХ ст.:

1) фальсифікація;

2) верифікація;

3) еквіваленція;

4) трансцеденція.

14. Чому з погляду логічного емпіризму метафізичні висловлювання є безглуздими?

15. Вставте пропущене слово: Поппер запропонував вважати критерієм розмежування наукових і ненаукових висловлювань можливість їх…

16. Чи означає, згідно з теорією Поппера, що наукове висловлювання, яке безрезультатно піддавалося процедурі верифікації, можна вважати істинним:

1) так;

2) ні.

17. Хто із названих філософів вважав, що принцип фальсифікації К. Поппера носить обмежений характер і запропонував на його місце концепцію альтернативної програми наукових досліджень:

1) К. Маркс;

2) Т. Кун;

3) 0. Конт;

4) Лакатос.

18. Яке із філософських понять було основним у теорії науки Т. Куна:

1) верифікація;

2) наукова парадигма;

3) фальсифікація;

4) демаркація.

19. Заповніть пропущене висловлювання: П. Фейєрабенд вважав що розвиток науки залежить не від систематизації вже існуючого знання, а від…

20. Хто із названих філософів прагнув перетворити філософію в „строгу науку":

1) К.Маркс;

2) Е. Гуссерль;

3) Ф. Ніцше;

4) О.Конт.

21. Згідно з феноменологією логіка отримує свої висновки із:

1) емпіричного досвіду;

2) конвенції між людьми:

3) ідеальних нормативних цінностей.

22. Який із названих методів використовується феноменологією:

1. діалектичний;

2. аналітичний;

3. редукції;

4. герменевтичний.

23. На який із названих філософських напрямів найбільше вплинула феноменологія:

1) екзистенціальна онтологія Гайдеггера;

2) неопозитивізм;

3) діалектичний матеріалізм;

4) герменевтика.

24. Головна проблема аналітичної філософії:

1. проблема відчуження;

2. перетворення філософії на „строгу науку";

3. заміна „неточної" буденної мови на штучну і логічно ясну;

4. розробка нового розуміння буття.

25. Яка із названих робіт належить перу Людвіга Вітгенштайна:

1. Критика чистого розуму;

2. Німецька ідеологія:

3. Логіко-філософський трактат;

4. Так казав Заратустра.

26. Поясніть суть програми фізикалізму, яку розробляли діячі Віденського гуртка?

27. Яке із понять є найбільш характерним для філософії пізнього Вітгенштейна:

1. річ сама по собі;

2) верифікація;

3) мовна гра;

4) надлюдина.

28. Який із філософських напрямків 20 століття базувався на основі досягнень гуманітарних наук, а саме лінгвістики:

1) неопозитивізм;

2) структуралізм;

3) марксизм;

4) аналітична філософія.

29. У чому полягає головна різниця структуралізму і пост структуралізму:

1) визнання за структурами надчасових і надісторичних характеристик;

2) наголошення на перервності історії;

3) у переході від аналізу „ідеальної" мови науки до аналізу „звичайної" мови.

Список літератури

1. Вітгенштайн Л. Tractatus Logiko-Philosopicus; Філософські дослідження. – К., 1995.

2. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. – К., 2001.

3. Гадамер Г.Г. Істина і метод: У 2 т. – К., 2000.

4. Гуссерль Е. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М, 1994.

5. Гуссерль Е. Философия как строгая наука. – Новочеркасск, 1994.

6. Камю А. Міф про Сизифа. Ессе про абсурд. // Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

7. Карнап Р. Философские основания физики.Введение в философию науки. – М., 1971.

8. Конт О. Дух позитивной философии. – СПб., 1910.

9. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1976.

10. Лакан Ж. 'Я' в теории Фрейда и в технике психоанализа (1954/55). – М., 1999.

Тема №6. Особливості розвитку української філософії (4 год)

1. Середньовічна філософія на українських землях - хронологічні та змістовні рамки.

2. Європейська філософія Нового часу на українських землях – спільне та особливе.

3. Сучасні філософські напрями-український контекст.

Завдання для тестового контролю

1. Яка із подій давньоруської історії, на вашу думку, була визначальною у виникненні філософської думки?

2. Кому із названих філософів належить твір „Слово про закон і благодать":

1) Володимиру Мономаху;

2) Нестору;

3) митрополиту Іларіону;

4) Кирилу Туровському.

3. У філософській думці періоду Київської Русі переважала:

1)логіко-пізнавальна проблематика;

2) онтологічно-метафізична проблематика;

3. естетична проблематика;

4. етична проблематика.

4. Хто із названих філософів підтримував договірну теорію походження держави і вважав найвищим природне право:

1) Нестор;

2) С. Оріховський;

3) Ю.Дрогобич;

4) І. Вишенський.

5. Хто із названих філософів належав до ранніх українських гуманістів:

1) Нестор;

2) С. Оріховський;

3) Ю. Дрогобич;

4) митрополит Іларіон.

6. Для кого із названих філософів характерним є розуміння філософії як мудрості з характерними пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом:

1) Ф. Прокопович;

2) С. Оріховський;

3) Ю. Дрогобич;

4) І. Вишенський.

7. Який із названих вищих навчальних закладів на українських землях виник першим:

1) Київський університет;

2) Києво-Могилянська академія;

3) Острозька академія;

4) Харківський університет.

8. Назвіть відомих Вам викладачів філософії Києво-Могилянської академії.

9. Який із приведених висловів приписують Г.С. Сковороді:

1. Я знаю, що нічого не знаю;

2. мислю – отже існую;

3. світ ловив мене, та не впіймав;

4. пізнай самого себе.

10. Про які три світи говорить у своїй філософії Сковорода, назвіть їх.

11. Що є причиною всіх людських бід на думку Сковороди:

1) людська дурість;

2) злий дух;

3) заняття „несродною" працею;

4) відчуженість людини.

12. До якої із двох натур належить людська душа згідно вчення Сковороди?

13. Кому із названих мислителів належить робота „Две русские народності"?

1) Костомарову;

2) Шевченку;

3) Кулішу;

4) Драгоманову.

14. До філософії яких мислителів можливо застосувати назву „філософія серця"?

1) Франка;

2) Костомарова;

3) Юркевича;

4) Потебні.

15. Які із названих філософських течій поєднав у своєму вченні І.Я. Франко?

1. соціалізм;

2. феноменологію;

3. позитивізм;

4. ніцшеанство.

Список літератури

1. Іларіон. Слово про Закон і Благодать // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.

1. Оріховський С. Напучення польському королеві Сигізмунду Августу // Українські гуманісти епохиВідродження. Антологія. – К., 1995.

2. Іван Вишенський. Твори, – К., 1986.

3. Інокентій Гізель. Праця з загальної філософії. Метафізичний трактат //Філос. думка. – 1970. - № 1. – С.102-113.

2. Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. – К., 1980.

3. Григорій Савич Сковорода .Твори: У 2 т. – К., 1994.

4. Драгоманов М. Вибране. – К., 1991.

5. Франко І. Філос. праці. – Т. 45. – К., 1986.

6. Лисяк-Рудницький І. Консерватизм./ Історичні есе. – К., 1994.

7. Вернадский В. Несколько слов о ноосфере. Научная мысль как планетное явление. – М., 1991.