Модуль 2. Онтологія

Тема №7. Проблема буття (2 год)

1. Категорія «буття» в історії філософії. Розмаїття форм буття.

2. Проблема субстанції. Буття матеріального та духовного(сущого та не- сущого).

3. Феномен небуття. Буття і ніщо.

4. Проблема сенсу людського буття. Буття як свобода.

Завдання для тестового контролю

1. Визначте співвідношення понять «буття-небуття», «буття-реальність», «буття-суще», «суще-ніщо».

2. Проаналізуйте зміст поняття «субстанція».

3. Розкрийте специфіку філософського розуміння матерії.

4. В чому полягає проблема єдності матерії, руху, простору і часу.

5. Визначте співвідношення руху і розвитку.

6. Проаналізуйте особливості екзистенційного тлумачення «свободи».

Список літератури

1. Аристотель. ??????????Соч.: В 4-х т. – М.,1983.- Т.1.

2. Гегель Г. Энциклопедия философских наук.: В 3-х т. – М.,1974. – Т.1. – С.217-227.

3. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто ????. феноменологической онтологии. –М., 2000.

4. Філософія: Навч. посіб. /За ред.. І.Ф.Надольного. – К., 1999.

5. Причепій Є.М.Філософія: Навч. посіб. – К., 2001.

6. Хайдеггер М. Время и бытие. – М.,1993. – С. 327-344.

Тема №8. Науково-світоглядний зміст проблеми буття (2 год)

1. Формування науково-філософського поняття матерії.

2. Поняття «світ» і «картина світу». Буденна та наукова картини світу.

3. Філософське розуміння руху, простору та часу. Рух і розвиток.

4. Головні концепції розвитку. Діалектика про процесуальність буття і світу.

Завдання для тестового контролю

1. Чому і коли в філософії з’явилась проблема буття.

2. Яка доля проблеми буття у філософії ХХ ст.

3. В чому полягає суть людського буття?

4. Дайте філософське визначення понять «світ» і «картина світу».

5. Дайте філософське визначення понять «простір» і «час».

6. Дайте філософське визначення понять «рух» і «розвиток».

7. Дайте філософське визначення понять «буденна» та «наукова картина світу»

Список літератури

1. ????????? истории. – М., 1990.

2. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974.

3. Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

4. Кассірер Е. Людський світ простору і часу //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 5. – С.67-84.

5. Пространство и время. – К., 1984.

6. Філософія: Навч. посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. – К., 1999.

7. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

8. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології //Сучасна зарубіжна філософія. Течія і напрямки: Хрестоматія. – К., – 1996.

9. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека. – К., 1992.

10.Чанышев А.Н. Трактат о небытии. //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия, 2000, №2. – С. 3-13.

11. Юрков Б.Я. Проблема времени и второе начало термодинамики. //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия, 1997, №2. – С.73-82 с.

Модуль 3. Епістемологія

Тема №9. Теорія пізнання (2 год)

1. Вступ до теорії пізнання. Співвідношення між пізнанням і дійсністю.

2. Предмет та завдання теорії пізнання та їх приклади в історії філософії.

3. Теорії істини.

4. Основні підходи до проблем теорії пізнання.

Завдання для тестового контролю

1. Хто із названих філософів досліджував апріорні умови для будь-якого пізнання:

1. Платон;

2. І. Кант;

3. Л. Вітгенштайн;

4. В. Оккам.

2. Теорія, яка виводить все пізнання із сумніву, носить назву:

1. раціоналістична;

2. емпіристська;

3. матеріалістична;

4. ідеалістична.

3. Теорія, яка виводить все пізнання із чуттєвого досвіду, носить назву:

1) раціоналістична;

2) емпіристська;

3) матеріалістична;

4) ідеалістична.

4. Дайте визначення поняттю „істина".

5. Філософська онтологічна парадигма мислення головною своєю проблемою має:

1. питання визначення буття та сущого;

2. питання визначення свідомості та можливості пізнання;

3. питання визначення інтерсуб'єктивності та мови як способу її виразу.

6. Філософська менталістична парадигма мислення головною своєю проблемою має:

1. питання визначення буття та сущого;

2. питання визначення свідомості та можливості пізнання;

3. питання визначення інтерсуб'єктивності та мови як способу її виразу.

7. Філософська лінгвістична парадигма мислення головною своєю проблемою має:

1. питання визначення буття та сущого;

2. питання визначення свідомості та можливості пізнання;

3. питання визначення інтерсуб'єктивності та мови як способу її виразу.

Список літератури

1. Платон. Держава. – К., 2000.

2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. – М., 1975. – Т.1. – С. 63-367.

1. Фома Аквинский. Сумма теологии – Ч 1. Вопрос 16. Об истине //Вестник РХГИ, №3./Пер. К.В. Бандуровского. – СПб., 1999.

3. Рене Декарт. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

4. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении //Соч.: В 3 т. Т. 1. М., 1985.

5. I. Кант. Критика чистого розуму.– К. 2000.

6. Тарский А. Истина и доказательство // Вопросы философии. –1972. №8. – С. 136 -145.

7. К.Лоренц Оборотная сторона зеркала: В кн. Оборотная сторона зеркала. – М., 1998.– С. 244-467.

8. Ж. Пиаже. Генезис элементарных логических структур. – М., 1963.

10. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995.

Тема №10. Епістемологія як теорія походження та міра достовірності наукового знання (2 год)

1. Епістемологія. Предмет, об'єкт та основні питання.

2. Форми пізнання у епістемологічному дискурсі.

3. Специфіка і критерії наукового пізнання

4. Гносеологія, епістемологія, методологія: минуле і сучасність

Завдання для тестового контролю

1. В 1854р. в роботі «Основи метафізики» запропонував замість гносеології використовувати термін епістемологія:

1. Шотландський філософ Дж.Ф.Фер’є;

2. Німецький філософ Г.Фреге;

3. Американський філософ Ч.С. Пірс.

2. В контексті якого відношення визначено епістемологічне поле науки:

1. суб’єкт - Об’єкт;

2. об’єкт – знання про об’єкт;

3. дослідник – знання про об’єкт.

3. Принцип довіри до суб’єкта – це:

1. принцип, згідно якого пізнання ґрунтується на глибокій переконаності вченого у власній правоті и добросовісності по відношенню до наукового співтовариства;

2. принцип, згідно якого аналіз пізнання повинен виходити з живої історичної ситуації того, хто пізнає, його мислення і будується на довірі до нього;

3. економічний принцип науки, що дозволяє забезпечити притік інвестицій для реалізації науково-дослідницьких проектів або програм.

4. К.Хюбнер, Т.Роззак, П.Фейєрабенд є яскравими представниками:

1. антисцієнтиського напрямку в науці;

2. дескриптивного напрямку в науці;

3. сцієнтиського напрямку в науці.

5. Необґрунтоване правило висновку, яке означає, що висновок не обов’язково істинний для кожної інтерпретації, при якій істинні засновки називається:

1. дедукцією;

2. абдукцією;

3. індукцією.

6. Одним із основних напрямків епістемології, що вивчає структуру знання називається:

1. джастіфікаціонізмом;

2. фальсифікаціонізмом;

3. фаллібілізмом.

7. Чи вірне твердження, що епістемологія є практичним застосуванням гносеології:

1. так;

2. ні;

3. частково.

8. Необхідною умовою всього пізнання в епістемологічній антропології є:

1. тілесна, предметна заангажованість когнітивного знання;

2. раціоналізована і об’єктивована рефлексія, яка володіє справжньою цінністю;

3. норми і структури наукового знання, які впорядковані і систематизовані мисленням.

9. Когнітивна наука – це:

1. особливий вид пізнавальної діяльності, спрямований на отримання об’єктивних, системно побудованих і обґрунтованих знань про дійсність;

2. форма цілісного розуміння дійсності за допомогою чуттєвих образів, які слід вважати самостійними явищами дійсності;

3. це наука про знання і пізнання, про результати сприйняття дійсності і предметно-пізнавальної діяльності людей, накопичених у вигляді осмислених, зведених у систему даних, які складають основу когнітивних процесів.

Список літератури

1. Аристотель. Сочинения в четырех томах, т. 2. - М., 1978.

2. Уильям Оккам: Избранное: Пер. с лат. – М.: Едиториал УРСС, 2002.

3. Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: К.Поппер и его критики. – М., 2000.

4. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М., 1988.

5. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М., 1995

6. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977.

7. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2006.

8. Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации. Учеб. пос. для вузов. – М., 2001.

9. Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. – М., 2005.

10. Цоколов С.А. Дискурс радикального конструктивизма. – Мюнхен, 2000.

Тема №11. Соціальна філософія (2 год)

1. Поняття суспільного і соціального в філософії.

2. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

3. Соціальна структура суспільства.

Завдання для тестового контролю

1. Розгляньте співвідношення понять «суспільне» і «соціальне», «суспільство» і «соціум».

2. Співставте поняття «людина», «особа», «індивід», «особистість».

3. Дайте характеристику основних елементів соціальної структури суспільства.

4. Розкрийте сутність понять «соціальна група», «клас», «страти».

5. Визначте філософський зміст поняття «нація».

6. Обґрунтуйте, що є рушійними силами розвитку соціуму.

Список літератури

1. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник /В.П.Андрущенко, Л.В.Губернський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та допов. – К., 2006.

2. Спосіб життя //Філософський енциклопедичний словник. – К, 2002. – С. 606.

3. Стани суспільства //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 607-608.

4. Соціальні верстви //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 599-600.

5. Соціальне освоєння //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 598.

6. Суспільство //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 620-621.

7. Гидденс Э. Устроение общества. – М.: Академический прект. – 2005. – 528 с.

8. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991.

9. Рева Г.В., Врублевський В.К., Ксьонзенко В.П. та ін. Український соціум: загрози екстремальних ситуацій: Монографія /За ред. проф. К. В. Врублевського. – К., 2003.

10. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. – К., 2004.

Тема №12. Філософія культури (2 год)

1. Культура як соціальний і антропологічний феномен.

2. Культура і цивілізація.

3. Сутність і особливості кроскультурного процесу.

Завдання для тестового контролю

1. Визначте філософський зміст поняття «культура».

2. Порівняйте соціально-філософське і антропологічне розуміння явища культури.

3. Спів ставте поняття «контркультура», «антикультура», «псевдокультура», «субкультура».

4. Визначте філософський зміст поняття «цивілізація».

5. Дайте філософське визначення поняття «національна культура».

6. Дайте визначення поняття «кроскультурний процес».

7. Розкрийте роль поняття «цивілізація» в аналізі розвитку суспільно-історичного процесу.

Список літератури

1. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник /В.П.Андрущенко, Л.В.Губернський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та допов. – К., 2006.

2. Культура //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С.313-314.

3. Філософія культури //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 678-679.

4. Цивілізація //Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 704-705.

5. Мердок Дж. П. Соціальна структура. – М., 2003.