- •1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- •5. Основні фактори рпс, їх суть.
- •6. Ек-не районування, його суть та значення.
- •7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- •13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- •15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- •17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- •20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- •28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- •29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- •35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- •36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- •37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- •38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- •43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- •44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- •45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- •46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- •47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- •51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- •53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- •54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- •62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- •64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- •65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- •67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- •68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- •71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- •73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- •74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- •77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- •78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- •79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- •83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- •89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- •90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- •91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- •92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- •96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- •97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- •98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- •137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- •141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- •143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- •147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
Автомобільний транспорт — це найбільш маневрений і ефективний вид транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України.
В міру створення міждержавних автомагістралей значення автотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'язків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи. В 1996 р. автомобільним транспортом було перевезено 1254 млн. т вантажів (69% від усього вантажу України) і 3305 млн. чол. пасажирів (майже 50% усіх пасажирів України).
Довжина автошляхів загального користування становила у 1997 р. більш ніж 172 тис. км, в тому числі з твердим покриттям — 164 тис. км; їх середня щільність по Україні складає 271 км/тис. км . Найбільш високим відповідним показником виділяються західні області України — 300 км/тис. км" і нижче. Лише в Донецькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим цей показник сягає 300 км/тис. км2 і вище. Найважливішими автомагістралями України є: Київ — Полтава — Харків — Ростов-на-Дону, Київ — Москва, Київ — Санкт-Петербург, Київ — Одеса, Москва — Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Київ — Житомир — Рівне — Львів — Ужгород, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк — Маріуполь та ін. Близько третини автошляхів з твердим покриттям в Україні мають капітальний тип покриття, переважно на шляхах загальнодержавного і міждержавного значення.
91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
системі та основні морські і річкові порти.
Морський транспорт. Цей вид транспорту є порівняно дешевим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далекого зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км. Багато є зручних бухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Південний, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч на березі Чорного моря та Маріуполь і Бердянськ на березі Азовського моря. Крім того, є 8 судноремонтних заводів, які будують невеликі судна.
Експортно-імпортні перевезення вантажів морським транспортом здійснюються в середньому на відстань до 8 тис. км і більше, внаслідок чого їх частка у вантажообороті морського транспорту перевищує 95%.
Найбільшу кількість міжнародних перевезень здійснюють чорноморські порти Одеси, Іллічівська і Південний.
На Одеський порт припадає більше п'ятої частини вантажообороту морського транспорту України. Основними вантажами тут є руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові та ін. Іллічівський порт розташований за 20 км від Одеси і є її дублером. Працює він переважно на забезпечення експортних поставок. У вантажообороті цього порту високу частку займають метали, кам'яне вугілля, будівельні матеріали, залізна і марганцева руди. Порт Південний обслуговує в основному припортовий завод і спеціалізується на забезпеченні експорту аміаку.
В Чорноморському пароплавстві значний обсяг вантажних робіт виконують Миколаїв, Херсон, які спеціалізуються на відправленні залізної і марганцевої руд, будівельних матеріалів. Через Миколаївський морський порт імпортуються боксити. З листопада по березень ці порти припиняють навігацію через замерзання Дніпровського і Бузького лиманів.
Порти Азовського пароплавства — Маріуполь, Бердянськ і Керч спеціалізуються переважно на експорті залізної і марганцевої руд, чорних металів, кам'яного вугілля, цементу.
Порти Українсько-Дунайського пароплавства — Рені, Ізмаїл, Кілія і Вилкове відіграють важливу роль у здійсненні економічних зв'язків з країнами зарубіжної Європи, особливо Дунайського басейну.
Річковий транспорт. Поряд з морським є одним з найдешевих, оскільки використовує природні транспортні магістралі — судноплавні річки.
Загальна довжина судноплавних річок в Україні становить більше ніж 4 тис. км, у тому числі з освітлювальною і світловід-бивною обстановкою — 3,9 тис. км. Основні водні артерії — Дніпро та його притоки Прип'ять і Десна, Дністер, Південний Буг. Як магістральні річкові шляхи використовуються також ділянки Дністровського лиману загальною протяжністю більше ніж ЗО км, а також гирло Дунаю довжиною 152 км, з них з морським устаткуванням — 140 км.
Основу річкового транспорту України становить акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот», яка складається з Головного підприємства та 290 структурних одиниць.
Річковий транспорт України системою каналів зв'язаний з річками сусідніх держав: Білорусі і Польщі (басейн Дніпра з'єднується з басейном Вісли, Дніпро-Бузьким каналом), що дає вихід у Балтійське море.
Основні вантажо-розвантажувальні роботи здійснюються в таких річкових портах, як Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кременчук, Черкаси, Нікополь, Чернігів, а також Херсон, Миколаїв, Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилково. В названих портах річковий транспорт працює у тісному взаємозв'язку із залізничним і морським транспортом. Завдяки використанню суден типу ріка—море вантажі перевозяться по Дніпру, Чорному морю, Дунаю і далі в річкові порти Румунії, Болгарії, Угорщини, Австрії, Німеччини; по Чорному і Середземному морях — в морські порти Туреччини, Греції, Італії, Франції, Ізраїлю та інших країн Середземномор'я.
Найбільший обсяг вантажних перевезень мають Київська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області.