25. Витрати виробництва в довгостроковому періоді. Оптимальний розмір підприємств.

Витрати – це вартість усіх факторів виробництва, необхідних для виготовлення певного заданого обсягу продукції.

Оскільки в довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними, то, відповідно, витрати будуть також змінними. У довгостроковому періоді розрізняють наступні витрати:

-довгострокові сукупні витрати (LTC) – це витрати на весь обсяг виробленої продукції;

-довгострокові середні витрати (LAC) – всі витрати в розрахунку на одну одиницю виготовленої продукції;

-довгострокові граничні витрати (LMC) – витрати на виготовлення додаткової одиниці продукції.

В итрати виробника у довгостроковому періоді визначаються як бюджетне обмеження виробника, графічним відображенням якого є ізокоста:

Всі точки на криві ізокости відображають множину комбінацій ресурсу праці та капіталу, які обходяться виробнику в однакову ціну.

Переміщення уздовж кривої довгострокових середніх витрат фірми, у ході яких фірма вільна у виборі обсягів усіх використовуваних нею видів витрат, одержали назву змін у масштабі виробництва. Для опису того, яким чином змінюються довгострокові середні витрати зі зміною масштабу виробництва, використовується спеціальна термінологія. Якщо в якому-небудь діапазоні випуску довгострокові середні витрати падають з ростом випуску, говорять, що фірма має економію, обумовлену ростом масштабів виробництва. Якщо в якому-небудь діапазоні випуску довгострокові середні витрати ростуть, фірма несе збиток від росту масштабів виробництва. Якщо в якому-небудь діапазоні випуску довгострокові середні витрати взагалі не змінюються зі зміною обсягів випуску, то говорять, що фірма має постійний ефект від зміни масштабів виробництва.

26. Характерні риси ринку досконалої конкуренції. Досконало конкурентна фірма та умови її функціонування

Досконала конкуренція – це ринкова структура, для якої характерним є наявність великої кількості продавців та покупців продукції, кожен з яких не спроможний впливати на ринок і диктувати йому свої умови.

Ознаки ринку досконалої конкуренції: -велика к-сть дрібних фірм; -абсолютна стандартизації продукції; -об’єктивність ціноутворення; -абсолютно вільний вхід та вихід фірм із ринку галузі; -незалежність дій продавців.

Умовою рівноваги на ринку досконалої конкуренції є рівність: MR=MC=P.

В точці А має місце мінімізація збитків, а в точці В – максимізація прибутку.

П оки МR>MC, то тоді доцільно нарощувати обсяги виробництва. Якщо MC>MR, то розширювати виробництво недоцільно.

За співставленням MR-MC виробник визначає оптимальний обсяг виробництва продукції.

27. Сукупний, середній та граничний доходи конкурентної фірми, їх графічне відбиття.

Сукупний дохід – це сума грошей, яку отримує продавець за продаж усієї кількості конкретного товару:

TR=P·Q; P=const.

Середній дохід – це сума грошей, яка припадає на одиницю реалізованої продукції:

Граничний дохід – це додаткова сума коштів, отримана внаслідок реалізації додаткової одиниці товару:

28. Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді.

Економічні результати діяльності фірми визначаються через співставлення ціни продукції і середніх сукупних та середніх змінних витрат.

Якщо Р>ATC, то фірма працює з економічним прибутком. Якщо Р=АТС, то це беззбиткове виробництво (нормальний прибуток).

В короткостроковому періоді фірма буде працювати за умови: Р≥AVC.

Якщо АТС>Р>AVC, то продовження виробництва через мінімізацію збитків. Якщо Р<AVC, відбувається мінімізація збитків через закриття фірми.

29. Конкурентна стратегія фірми в довгостроковому періоді

Виявивши і оцінивши основних конкурентів, компанія повинна розробити конкурентні стратегії, за допомогою яких вона зможе отримати конкурентну перевагу, запропонувавши товари вищої споживчої цінності. На підприємстві необхідним є формування «стратегічного набору» (система стратегій різного типу на певний відрізок часу), що відбиває специфіку функціонування та розвитку суб’єкта, рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі. Можливо виділити такі групи стратегій: загальні для всієї організації в цілому; загальні конкурентні заокремими бізнес напрямками; продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства; ресурсні для забезпечення досягнення

стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій. Управління конкурентною поведінкою бізнес-організації базується на розробці та ефективній реалізації зваженої, обґрунтованої конкурентної стратегії, яка передбачає

забезпечення конкурентних переваг на тривалий період (5-10 років ).

Конкурентні стратегії складаються з ряду підходів і напрямів, що розробляються керівництвом з метою досягнення як найкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності. Вони визначають засоби конкурентної боротьби фірми на цільових ринках і виступає як: своєчасна реакція на зміни в галузі, в економіці в цілому, в політиці й інших значущих сферах; розробка конкурентноздатних заходів і дій, ринкових підходів, які можуть забезпечити міцну перевагу перед конкурентами; об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів; вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних в даний момент.

Конкурентна стратегія фірми дозволяє дати відповідь на питання, як фірма конкурує на цільовому ринку, за рахунок чого вона витримує конкурентний тиск і отримує перемогу в конкурентній боротьбі?». При тому, що в різних джерелах ці стратегії мають різні назви – “конкурентні стратегії”, “маркетингові стратегії”, “підприємницькі стратегії”, корпоративні стратегії”, “портфельні стратегії” «стратегії бізнесу» тощо, мова завжди йде про одне і те саме – як підприємству діяти на ринку.

Будь-яка загальна стратегія базується на обраних загальних конкурентних стратегіях. Зв'язок між загальними та загальноконкурентними стратегіями прямий: обираючи загальноконкурентну стратегію, організація визначає спосіб досягнення своїх стратегічних орієнтирів. Поєднання загальних і загально конкурентних стратегій залежить від характеристик галузі, загальної конкурентної позиції фірми в середовищі, характеристик самого підприємства.

30.Досконала конкуренція та ефективність.

Особливість досконалої конкуренції полягає в тому, що окрема конкурентна фірма не може відчутно вплинути на ринкову ціну, встановити ціну вище, ніж ринкова, оскільки на ринку існує дуже велика кількість інших продавців-конкурентів і покупці можуть придбати необхідну кількість цієї продукції у інших продавців за ринковою ціною. Отже, виробник не має можливості впливати на ціну і обмежений у використанні цінових методів конкуренції.

Ринкова ціна формується на ринку під впливом попиту і пропозиції. При цьому потреби у контролі за цінами з боку держави, в умовах чистої конкуренції підприємство повинно уважно вивчити попит споживачів, можливі його коливання. Важливою проблемою є пристосування виробника до цін. В умовах досконалої конкуренції виробник добре знає, що ціна не залежить від обсягу його виробництва; пропонувати більш високу ціну марно, зменшити ціну – означає зменшити прибуток. Однак виробник знає, що однакова ринкова ціна не зумовлює однакову норму прибутку. Пристосування до ціни означає досягнення таких витрат виробництва, які б забезпечували норму прибутку не нижче, ніж у конкурентів. Це примушує виробників вишукувати перспективні шляхи розвитку цієї галузі виробництва.

Таким чином, в умовах чистої конкуренції, коли ціна на продукцію на ринку єдина для всіх, графік середнього доходу (AR) і граничного (MR) збігаються й не залежать від зміни обсягу продажів.

MR=MC – умова максимізації прибутку.