- •1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- •5. Основні фактори рпс, їх суть.
- •6. Ек-не районування, його суть та значення.
- •7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- •13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- •15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- •17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- •20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- •28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- •29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- •35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- •36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- •37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- •38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- •43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- •44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- •45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- •46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- •47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- •51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- •53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- •54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- •62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- •64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- •65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- •67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- •68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- •71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- •73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- •74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- •77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- •78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- •79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- •83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- •89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- •90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- •91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- •92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- •96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- •97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- •98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- •137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- •141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- •143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- •147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільськогосподарського виробництва. Як кажуть, хліб — усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і виробляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона поступається лише Франції, а в останні роки — і Німеччині.
Зернове господарство розміщене у відповідності з особливостями природно-економічних зон України. В Поліссі зернові займають 2,1—2,3 млн. га, або 40—45% посівної площі цієї зони. Тут більше всього вирощують жита (60—65% його валового збору в Україні) та зернобобових культур; виробляється 6% товарного зерна, 1/6 валового збору гречки та ячменю, 10% пшениці.
В Лісостепу зернові вирощують на площі близько 5 млн. га, що становить 40—50% всієї посівної площі. Основна зернова культура Лісостепу — озима пшениця, площа якої становить більш як 2 млн. га; вирощують також кукурудзу на зерно, ячмінь та зернобобові. Лісостепова зона виробляє близько 40% пшениці, 35% кукурудзи, 40% ячменю, 40% проса, 64% гречки, 27% жита.
В Степовій зоні площа під зерновими дорівнює 6,5—7 млн. га, що становить 55% всієї посівної площі зони. Основні зернові культури Степу — озима пшениця і кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. В Степу вирощують 50—48% всього зерна України, 50% пшениці, 60% кукурудзи, 43% ячменю, 53% проса, 100% рису. В Степовій зоні виробляється найбільш якісне зерно.
Зернове господарство є основною базою, що формує зернопродуктовий підкомплекс АПК. До його складу входить: вирощування зерна, його заготівля, зберігання; ряд галузей харчової промисловості, що переробляють і використовують перероблену зернову продукцію (борошномельна, хлібопекарська, макаронна, кондитерська, виробництво харчових концентратів, спиртова, крохмале-патокова та пивоварна); селекція і насінництво зернових культур, виробництво засобів виробництва, що забезпечують його функціонування; інфраструктура, що обслуговує цей підкомплекс.
79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
Основними технічними культурами, що вирощуються на Україні, є цукровий буряк і соняшник, питома вага яких в структурі посівних площ технічних культур становить 94,6%, а також льон-довгунець (1,2% до площі всіх технічних культур), хміль, тютюн, льон-кудряш, ефіроолійні та лікарські рослини, які використовуються також як сировина в харчовій, легкій та медичній промисловості.
Під технічними культурами зайнято 3,3 млн. га, що становить 11% посівної площі України. Найбільші посівні площі під технічними культурами зосереджені в степовій і лісостеповій зонах. Тут вища концентрація їх посівів, в структурі посівних площ їх частка становить близько 15%. Значно менша площа і концентрація посівів технічних культур в Поліській зоні.
Основна технічна культура України — цукровий буряк. Це одна з найцінніших культур нашого землеробства. Україна — світовий виробник бурякового цукру, який за обсягами його виробництва поступається лише Франції. Саме від реалізації бурякового цукру наша країна традиційно отримує значний прибуток, який становить близько 70% від реалізації всіх продовольчих товарів.
У 1997 р. під цукровим буряком було зайнято 1,1 млн. га, що становить 3,6% всієї посівної площі і 33% площі посівів технічних культур. Протягом 90-х років спостерігається тенденція зменшення посівів і валового збору цукрових буряків.
Серед технічних культур найбільшу посівну площу, що значно зросла в 90-ті роки в порівнянні з попередніми, має соняшник. В 1997 р. під цією культурою було зайнято 2,1 млн. га, що становить 7% всієї посівної площі і 58% площі посіву технічних культур України. Соняшник — це основна олійна культура, валові збори якої становлять 2,5—2,1 млн. т при урожайності 12—15 ц/га. В господарствах цієї зони посіви соняшнику становлять 10—14% всієї посівної площі. Частково вирощують соняшник і в Лісостепу. Найбільші площі посівів зосереджені в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській та Харківській областях.
Серед інших олійних культур в Україні вирощують сою в західному Лісостепу, особливо в Черкаській та Вінницькій областях. Це нова для України культура
Найбільш сприятливі умови для культивування льону-довгунцю— поліські райони, а також передгір'я Карпат. Найбільші посівні площі знаходяться в Житомирській, Чернігівській, Київській, Рівненській, Львівській, Волинській, Івано-Франківській областях. У Поліссі зосереджено 78% посівних площ льону-довгунця і виробляється майже 95% його валових зборів.
До прядивних культур належить і конопля, південні сорти якої вирощуються переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Черкаській областях, а середньоросійські — в Сумській, Чернігівській, Полтавській областях. Льонарство і коноплярство створюють сировинну базу для розвитку луб'янопромислового підкомплексу АПК.
До технічних культур належать також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощують на Житомирщині, яка дає 70% його виробництва в Україні. Невеликі його площі є в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській та Волинській областях. Махорку висівають на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині. Основні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатті, Хмельницькій та Тернопільській областях, а також на Чернігівщині. На базі переробки цієї сировини в Україні формується тютюнопромисловий спеціалізований АПК.