- •1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- •5. Основні фактори рпс, їх суть.
- •6. Ек-не районування, його суть та значення.
- •7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- •13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- •15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- •17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- •20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- •28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- •29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- •35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- •36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- •37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- •38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- •43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- •44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- •45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- •46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- •47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- •51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- •53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- •54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- •62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- •64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- •65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- •67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- •68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- •71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- •73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- •74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- •77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- •78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- •79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- •83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- •89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- •90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- •91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- •92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- •96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- •97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- •98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- •137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- •141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- •143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- •147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. Деяке пожвавлення її розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, камвольно-суконний — у Чернігові, Дарницький (Київ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнянопрядильні фабрики у Києві та Львові. Реконструйовано і збільшено потужності Чернівецького текстильного комбінату, Дунаєвецької (Хмельницька обл.) і Богуславської (Київська обл.) суконних фабрик.
Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед галузей текстильної промисловості. На неї припадає 50,1 % всіх тканин, що виробляються. Для неї характерне віддалення від сировинної бази і навіть споживачів. Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.
Основні бавовняні підприємства розміщені у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватноткацька), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).
Вовняна промисловість — одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості. Вона виробляє 7,0 % усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах; у Луганську — тонкосуконна фабрика, Чернігові — камвольно-суконний комбінат і Кривому Розі — вовнопрядильна фабрика.
У Києві, Богуславі, Черкасах і ряді міст Чернівецької і Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон.
Шовкова промисловість пов'язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. Вона виробляє 20,5 % усіх тканин України. Шовкова промисловість зосереджена у Києві, де виробляють крепдешин і крепжоржет з натурального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини із штучного і синтетичного волокон, у Луганську — меланжеві шовкові тканини. Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська виготовляють шовкові тканини технічного призначення.
Лляна промисловість розвинулася в Україні за радянський період. Вона випускає 7,3 % тканин країни на Рівненському і Житомирському льонокомбінатах, Коростенській і Марчихіно-Будській (Житомирська обл.) фабриках. Підприємства повністю забезпечені власним льоноволокном. Частину льоноволокна вивозять за межі країни.
Конопляно-джутова промисловість, крім привізного джуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна. Майже всю продукцію цієї підгалузі випускають Одеська джутова фабрика і Харківський канатний завод, повністю задовольняючи потреби України. Частину продукції експортують.
Трикотажною промисловістю України вироблено в 1995 р. 27,0 млн шт. трикотажних виробів. За 1985—1995 рр. виробництво зменшилося в 12 разів. Вона має значну власну сировинну базу. Найбільші трикотажні підприємства розташовані у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Житомирі, Миколаєві, Сімферополі, Чернівцях, Донецьку, Івано-Франківську, Дніпропетровську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках (Чернігівська обл.). У Харкові, Житомирі, Чернівцях, Львові й Червонограді (Львівська обл.) працюють панчішні фабрики.