Тема № 7
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ - об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.
РЕВОЛЮЦІЯ - (від лат. revolutio - обертання, розвертання) — швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.
ІМПЕРАЛІЗМ - (відлат.imperare— правити) —державна політика, спрямована на завоювання територій, колоній, або встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами. Термін використовується для характеристики політики країн, що володіють колоніями або домінують над іншими країнами, незалежно від того, чи називають вони себе імперіями. Імперіалізм, як державна політика, використовує ідеологічне обґрунтування права підпорядкування собі інших держав, територій та народів.
РЕАКЦІЯ - політичний режим жорстокого пригнічення усього передового, посилення усіх форм гніту трудящих після поразки революції 1905-1907 рр. Реакція позначилася на усіх сторонах життя суспільства. У багатьох губерніях з часу революції зберігався воєнний стан або положення посиленої охорони. Заборонялися всякі збори, наради. Міста і села України заповнили козачі сотні і військові команди. Збільшувався робочий день (іноді він досягав 16-18 годин), зменшувалася заробітна плата, постійно росли штрафи. Складалися так звані "чорні списки", куди заносили прізвища революційно налаштованих робітників. Жорстоким репресіям піддавалися селяни, що брали участь в революційних виступах. Їх примусово висилали з рідних місць. У роки реакції ще більше посилилося національне гноблення. Категорично заборонялося викладання українською мовою в тих школах, де воно було введене на вимогу мас під час революції.
СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА - ряд законодавчих актів, спрямованих на перерозподіл селянської земельної площі в Російській імперії та на підвищення продуктивності сільського господарства. Назва походить від одного з її ініціаторів і головного реалізатора — голови Ради Міністрів Петра Столипіна. Столипінська реформа безпосередньо пов'язана з революційними подіями 1905 року та невдачами царського уряду позитивно вирішити аграрне питання. Основним законодавчим актом був указ від 9(22) листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» і ухвалений на його підставі Державною Думою закон від 14(27) червня 1910 року. За цими законами скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність. Він мав також право вимагати виділення землі в одному масиві — «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи т. ч. «хутір». Селяни користувалися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував їм купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства.
ДЕРЖАВНА ДУМА - представницька законодорадча установа в Росії (1906-1917). Заснована маніфестом Миколи II 17 жовтня 1905 р. Розглядала законопроекти, які потім обговорювалися в Державній раді і затверджувалися імператором. Вибори багатоступінчасті по 4 нерівноправним куріям (землевласницькою, міською, селянською, робочою). Жінки, студенти, військовослужбовці були позбавлені виборчих прав. Мала 4 скликання: 1). 27.IV.1906 - 8. VII. 1906г. 2). 20.II. 1907 - 2. VI. 1907г. 3). 1. XI. 1907 - 9. VI. 1912г. 4). з 15.XI. 1912г. - голова М.В. Родзянко. 27. II 1917г. сформувався Тимчасовий комітет Державної Думи. Формально продовжувала існувати до 6. X. 1917г., коли була розпущена Тимчасовим Урядом.
КОНСТИТУЦІЙНА МОНАРХІЯ – тип монархії, влада монарха в якій обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі – уряду. Без згоди парламенту монарх не має права видавати закони й розпорядження загальнодержавного характеру.
ЛІБЕРАЛІЗМ - філософська,політичнатаекономічна теорія, а такожідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальнісвободилюдини єправовимбазисомсуспільстватаекономічноголаду. Зародився як ідеологія буржуазії у 17 ст. і остаточно оформився як ідейна доктрина до середини 19 сторіччя. Лібералізм проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом поступу в суспільному житті. Спрямований на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод; обстоює абсолютну цінність людської особистості («особа важливіша за державу») та рівність всіх людей щодо прав особистості. Метою лібералізму є максимальне послаблення («пом'якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо), обстоює шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень.
ШОВІНІЗМ - пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одного народу (нації) над іншим народом (нацією)). Словом «шовінізм» прийнято позначати різноманітні прояви націоналістичного екстремізму. Загалом, шовінізм – це філософія пропагування винятковості одного народу над іншими народами, що входять в національну державу.
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ - форма національно-культурного самовизначення, що є громадським об'єднанням громадян, які відносять себе до певних етнічних спільнот, на основі їх добровільної самоорганізації в цілях самостійного вирішення питань збереження самобутності, розвитку мови, освіти, національної культури.
СЕПАРАТИЗМ - прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення й створення нової держави.
САМОСТІЙНИКИ – члени Народної української партії (НУП). З грудня 1917 року – Українська партія самостійників-соціалістів (УПСС) – утворилася в 1902 році на базі групи, яка відійшла від Революційної української партії. Її очолив харківський адвокат Микола Міхновський, автор першої програмової брошури РУП – “Самостійна Україна”. Під цією ж назвою НУП видавала у Львові свою газету, на сторінках якої рішуче виступала за повну незалежність України, пропагуючи тезу “Україна для українців!”. Ідеал партії, викладений в її програмі 1902–1906 рр., – національний соціалізм. Соціалістичний лад проголошувався як єдина альтернатива для українських трудящих мас, а створення незалежної Української республіки – як шлях до вирішення національного питання.
АНТАНТА - (від фр. еntente — згода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Великобританія, Франція і Росія, створене в 1904 — 1907 роках. Антанта домінувала в міжнародних відносинах перших десятиліть ХХ століття. Виникла у відповідь на створення 1882 і подовження 1891 Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891—93, оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 — з Російською імперією в Азії. 1911 року Антанта стала військовим союзом і основою сил союзників під час Першої світової війни. У роки війни блок Англії, Франції й Росії підтримало 25 держав, у тому числі США, Японія, Румунія, Китай, Греція, Португалія та інші. Антанта виграла Першу світову війну і закріпила свій успіх дипломатично на Паризькій мирній конференції, створивши так звану Версальську систему міжнародних відносин.
ТРОЇСТИЙ СОЮЗ - військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879—1882 і був спрямований проти Франції і Росії.
ФРАКЦІЯ - (від лат. fractio «розламування, подрібнення») — група членів тієї чи іншої політичної партії в складі парламенту або іншої державної організації (установи) чи громадсько-політичної організації, яка організовано проводить установки своєї партії. Фракцією може також іменуватися особлива група всередині самої партії, яка має власну ідейну й організаційну платформу, котра відрізняється від основної політичної лінії та поточних установок партії.