3.Порядок організації аналітичного обліку готової продукції

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції на складах та в бухгалтерії.

Складський облік готової продукції ведуть в кількісному виразі в картках складського обліку. Картки відкриваються на кожен номенклатурний номер готової продукції. Записи в картках здійснюють по кожному прибутковому і видатковому документу. Після кожного запису виводять залишок. При сальдовому методі обліку готової продукції для звірки складського і бухгалтерського обліку на перше число кожного місяця комірник складає відомість залишку готової продукції на складі.

Аналітичний облік руху готової продукції в бухгалтерії ведуть на підставі первинних документів в спеціальних накопичувальних відомостях. Оскільки фактична собівартість готової продукції може бути визначена тільки після зібрання всіх витрат та калькулювання, то її протягом місяця обліковують за обліковими цінами. В кінці місяця знаходять рівень (відсоток) відхилення фактичної собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами (для розподілення суми відхилення між реалізованою продукцією та залишком готової продукції на складах). Рівень (відсоток) відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами, що повинна бути віднесена до вартості відпущеної готової продукції, визначається як добуток рівня (відсотку) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами.

Бухгалтерське відображення операцій, пов’язаних з рухом готової продукції

Для синтетичного обліку готової продукції в бухгалтерії призначений рахунок 26 “Готова продукція”. Рахунок 26 “Готова продукція” активний, балансовий. По дебету рахунку 26 “Готова продукція” відображають надходження готової продукції за фактичною виробничою собівартістю, по кредиту – вибуття (списання) готової продукції. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунка 26 “Готова продукція” і дебетом рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції. Від’ємна сума відхилень фіксується методом “червоного сторно”, додатня – звичайним записом.

Облік реалізації продукції та розрахунків з покупцями

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за П(С)БО 16 “Витрати” складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. Собівартість реалізованої готової продукції відображається за дебетом субрахунка 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”:

- списана виробнича собівартість реалізованої готової продукції:

Інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, узагальнюється на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків.

По дебету рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, обов’язкові платежі, що включені до вартості реалізації. По К-у 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються, як правило, в господарських договорах. Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи по розрахункам з покупцями (накладні, рахунки-фактури, рахунки, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, виписки банку, векселі).

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість несплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

На субрахунку 362, крім того, аналітичний облік ведеться в гривнах та валюті, обумовленій договором.

36. Облік зобов¢язань за розрахунками з постачальниками і підрядниками (характеристика розрахунків, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та договорів покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.

Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити:

- своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками;

- попередження прострочки кредиторської заборгованості.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками ведеться на рахунку №63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». На даному рахунку відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за продукції, товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги. На дебеті цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків та матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов'язань. У випадку здійснення передоплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

З метою підвищення надійності поставок при виборі постачальника потрібно враховувати ряд умов, серед яких: цінова конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування і страхування); умови платежу; гарантійні строки; ремонт і після продажне обслуговування; відповідність продукції постачальника стандартам якості; можливість закупок безпосередньо у виробників або оптовиків; географічне місце розташування; основні види діяльності та фінансовий стан; виробнича потужність та обсяги випуску продукції за останні роки.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці.

Надходження матеріальних цінностей від постачальників, виконання робіт і послуг підрядчиками виробляються на підставі договорів між підприємством і постачальниками, де обумовлюються вид матеріальних цінностей, що поставляються, виконуваних робіт, комерційні умови постачання, кількісні, якісні і вартісні показники постачань матеріальних цінностей (виконуваних робіт, послуг), терміни відвантаження матеріальних цінностей, порядок розрахунків, відповідальність і термін дії договорів, вказуються реквізити постачальника і покупця з відбитками печаток обох сторін. Ваги ТМЦ, що надходять на підприємство від постачальників повинні супроводжуватися накладними чи товарно - транспортними накладними і рахунок - фактурами, причому рахунок - фактуру постачальник міг послати відразу, або протягом 10 - ти днів.

Усі розрахунки з постачальниками відбиваються бухгалтерією підприємства в картці постачальника, де вказується номер і дата документів, на підставі яких буде вироблятися розрахунок, а також суми по дебету і кредиті рахунку 63.

Оплата постачальникам за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги) здійснюється на підприємство через розрахунковий рахунок - платіжними дорученнями, наявними коштами через касу.

На пред'явлені на оплату рахунку постачальників кредитують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" і дебетують відповідні матеріальні рахунки або рахунки по обліку відповідних витрат.

На рахунок 63 заборгованість відбивається в межах сум акцепту. При виявленні нестач, невідповідності цін, обумовлених договором, і арифметичних помилок комірник складає

Оплата рахунків постачальників і підрядчиків за поставлені матеріальні цінності і послуги.

Залік виданих авансів і попередніх оплат.

Сальдо - залишок заборгованості постачальникам на початок періоду.

Акцент рахунків постачальників і підрядчиків за поставлені матеріальні цінності, виконані роботи, послуги; видача векселів; акцент витрат; відображення комерційного кредиту.

Сальдо - залишок заборгованості постачальникам і підрядчикам на кінець періоду.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками проводяться, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг або одночасно з ними.

Незалежно від методу оцінки ТМЦ, прийнятого на підприємстві, рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" кредитується згідно з документами постачальника в межах суми акцепту. Вартість отриманих ТМЦ, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахунках обліку ТМЦ або витрат без урахування суми ПДВ, вказаної в документах постачальника.

У випадку, коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні ТМЦ було виявлено їх недостачу проти відфактурованої кількості, невідповідність цін і якісних показників, обумовлених в угоді, арифметичні помилки, брак отриманих ТМЦ, то постачальнику виставляється претензія.

Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підприємцями” має такі субрахунки:

631 “Розрахунок з вітчизняними постачальниками”

632 “Розрахунок з іноземними постачальниками”

На субрахунку 631 “Розрахунок з вітчизняними постачальниками” ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядчиками.

На субрахунку 632 “Розрахунок з іноземними постачальниками” ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядчиками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

При автоматизації обліку на підставі виписок банку складаються машинограми синтетичного й аналітичного обліку по кожнім рахунку, застосовуваному для обліку розрахунків з постачальниками і покупцями ("Розрахунок з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по авансах", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки по претензіях"). Ці машинограми служать підставою для розробки оборотних відомостей по рахунках, по підсумковим даним, на підставі яких робляться записи в Головну книгу.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підприємство в розрізі кожного документа (рах.) на сплату

.

37. Облік короткострокових кредитів та іншими позиками (порядок отримання та погашення позик, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Для поповнення нестачі власних коштів для операційної діяльності підприємство оформляє в банку позику строком до одного року. Для її одержання з банком укладається договір, в якому передбачається: цільове використання позикових коштів, строк користування позикою, сума і плата за позику (процент, що сплачується підприємством). Після оформлення кредитного договору банк відкриває для підприємства кредитний рахунок, на якому і обліковуються надані та погашені кредити.Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики. Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку на рахунках:Д-т 31 «Рахунки в банках» К-т 60 «Короткострокові позики».

Але короткострокова позика може бути направлена на погашення заборгованості перед постачальниками і підрядчиками, на погашення заборгованості перед бюджетом з податків і на інші цілі. В такому разі суми одержаної позики обліковується на рахунках:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» Д-т 64 «Розрахунки з бюджетом»та деякі інші К-т 60 «Короткострокові позики».

За користування короткостроковими позиками підприємство згідно з кредитним договором нараховує і сплачує проценти, сума яких відображається на рахунках:

Д-т 951 «Проценти за кредит» К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.

Погашення короткострокової позики і процентів за її користування відображається на рамках:

Д-т 60 «Короткострокові позики» (на суму самої позики) Д-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму нарахованих відсотків»К-т 31 «Рахунки в банках».

Проценти за користування короткостроковими позиками наприкінці звітного періоду відображаються у складі фінансових результатів підприємства:

Д-т 792 «Результат фінансових операцій»К-т 951 «Проценти за кредит».

При відстроченні оплати короткострокових позик (переведенні в розряд довгострокових):

Д-т 60 «Короткострокові позики» К-т 50 «Довгострокові позики».

Аналітичний облік короткострокових позик організується окремо за кожною позикою. Аналітичні рахунки об’єднуються в такі субрахунки:

601 «Короткострокові позики банків у національній валюті»

602 «Короткострокові позики банків в іноземних валютах»

603 «Відстрочені короткострокові позики банків в національній валюті»

604 «Відстрочені короткострокові позики банків в іноземній валюті»

605 «Прострочені позики в національній валюті»

606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

38. Облік операцій з довгостроковими та короткостроковими векселями виданими (сутність, види, аналітичний та синтетичний облік векселів виданих)Заробітна плата: поняття, види та форми. Облік особового складу, використання робочого часу та виробітку

Вексель — це безумовне зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред'явника векселя. Векселі видані відображаються в обліку за номінальною вартістю і видаються постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на які підприємство видало векселі.

Якщо підприємство розраховується за кредиторську заборгованість векселями, то собівартість отриманих цінностей є нижчою, ніж сума погашення векселя.

Векселі бувають відсоткові та безвідсоткові. При передачі відсоткового векселя обумовлюється розміри та терміни сплати відсотків. Незалежно від термінів сплати вони нараховуються на кожну звітну дату.

Короткостроковий вексель виданий — це вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками і іншими кредиторами терміном менше 12 місяців.

На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержану сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» має два субрахунки

— «Короткострокові векселі, видані у національній валюті»,

— «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті».

За кредитом рахунка 62 відображається видача векселів у забезпечення поставок, (виконаних робіт чи послуг) постачальників та інших кредиторів та забезпечення інших операцій, а по дебету — погашення заборгованості за виданими векселями її списання.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Синтетичний облік векселів виданих обліковується у Журналі 3 (кредит рахунка 62), аналітичний — в оборотній відомості 3.4 з відображенням даних про залишки й рух за кожним виданим векселем.

Залежно від умов випуску та платності векселі можуть бути декількох типів:

постий вексель — із визначеною ставкою річного відсотка по векселю,

переказний вексель — відсоток входить до номінальної вартості векселя.

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків із постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та,які не є поточним зобов'язанням. За кредитом цього рахунку відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи, та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Протягом всього часу існування векселя — з моменту прийняття рішення про видачу і до моменту погашення — його супроводять різні документи, які становлять так звану вексельну документацію:

Документи, необхідні для пред'явлення векселя до платежу

— акт пред'явлення векселя до платежу

Крім самих векселів, первинними документами можуть бути: акт приймання-передачі векселя, акт про протест векселя в неакце- пті, акт про протест векселя про несплату, акт про протест про не- датування акцепту, платіжна вимога на опротестування векселя, реєстр пред'явлених векселів, виписки банку, ВКО, довідки бухгалтерії тощо.

Реєстрацію документів доцільно вести в книзі обліку векселів і книзі реєстрації актів приймання-передачі векселів. В книзі обліку векселів реєструють всі одержані підприємством векселі, а в разі випуску власних векселів заводять окрему книгу реєстрації випущених векселів.

Обліковим регістром по рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» є Журнал 3. У Відомості 3.4 ведеться аналітичний облік довгострокових векселів виданих. В Балансі (ф. № 1) сальдо за довгостроковими відсотковими векселями відображається у III розділі пасиву Балансу (ф. № 1) у рядку 450 «Інші довгострокові фінансові зобов'язання», а за безвідсотковими векселями — у рядку 470 «Інші довгострокові зобов'язання».

39. Облік розрахунків з оплати праці (порядок нарахування погодинної та відрядної оплати праці, види утримань із заробітної плати, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Одним із важливих поточних зобов’язань, що систематично виникають у процесі господарської діяльності, є зобов’язання перед працюючими по заробітній платі.

Заробітна плата — це винагорода в грошовій формі працівнику за затрачену працю. Вимірюються затрати праці відпрацьованим часом (у разі погодинної оплати) або обсягом виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).

Основу організації оплати праці становлять: тарифні системи, системи преміювання, контрактна система, система трудових договорів і державні нормативні акти.

Тарифною системою встановлюється рівень оплати праці за одиницю робочого часу залежно від кваліфікації (розряду робітника і розряду роботи) і умов праці.

Преміальними системами встановлюються показники і рівень премій. Контракти — це письмові договори підприємства з працюючим, яким також встановлюється обсяг, якість роботи, строк виконання та рівень оплати. Укладаються контракти, як правило, на тривалий час. Трудовий договір — це теж письмова угода підприємства з працюючим, що носить разовий характер.

Державними нормативними актами встановлюється мінімальний рівень зарплати, оплату за невідпрацьований час, а також види та розміри утримань із заробітної плати.Господарський облік (фінансовий і управлінський) повинен забезпечити такий комплекс даних трудових факторів пр о:

а) чисельність і склад працюючих,

б) відпрацьований час кожним і усім колективом разом,

в) виробіток у кількості виготовленої продукції або обсязі виконаної роботи,

г) нараховану заробітну плату кожному працівнику і по підприємству в цілому,

д) стан розрахунків з оплати праці.

Функції з обліку чисельності і складу працюючих на великих підприємствах виконує відділ кадрів або інспектор по кадрах, а в разі відсутності їх на малих підприємствах — будь-який працівник, призначений наказом керівника. Функціями по обліку кадрів є: документальне оформлення зарахування на роботу, переміщення, надання відпустки та звільнення, а також облік наявності і руху працюючих та надання відповідних даних для звітності.

Підставою для зарахування на роботу служить наказ керівника або записка про прийом на роботу, що оформляються на підставі заяви, поданої бажаючим працювати на вакантній посаді чи вільному робочому місці.

Для зарахованого на роботу заводиться особова картка з обліку кадрів і оформляється трудова книжка (виписується нова, якщо робітник чи службовець розпочинає трудову діяльність, або ж робиться запис про зарахування в подану трудову книжку). Трудові книжки зберігаються на підприємстві. Чисті бланки трудових книжок є документами суворої звітності та зберігаються в сейфі разом із грошовими документами. За цінами придбання бланки трудових книжок як об’єкт бухгалтерського обліку відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Під час видачі трудової книжки працівнику, що тільки розпочинає трудову діяльність, вартість бланку відшкодовується надходженням готівки до каси.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і звільнення. Протягом однієї доби після оформлення наказу на звільнення трудова книжка повертається працівникові, а бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Чисельність працюючих працівником, що виконує функції з обліку кадрів, групується за категоріями, професіями, посадами, фаховим рівнем, стажем роботи, місцями роботи (цехами, відділами), а також за часом роботи (постійні, сезонні, тимчасові працівники).

Залежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, індивідуальна, бригадна) та врегульованих взаємовідносин підприємства з працюючими застосовуються різні первинні документи, якими оформляються затрати праці і згідно з якими нараховується заробітна плата працюючим.

Підставою для нарахування заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним списком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках — причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

Наряди використовуються в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, будівництві, на ремонтному та інших виробництвах із нестабільним характером праці. Бувають вони індивідуальні і бригадні, разові і нагромаджуючі.

Синтетичний облік використання фонду оплати праці і розрахунків з працюючими ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»

Різниця в сумі нарахованої зарплати і утриманнями всіх видів належить виплаті готівкою з каси або через банкомат або платіжні картки.

Для одержання готівки на зарплату до банку подаються такі документи: грошовий чек і платіжні доручення на перерахування: утримань і нарахувань на зарплату (прибуткового податку, до пенсійного фонду, страхового, фонду страхування на випадок безробіття та фонду страхування від нещасних випадків).

Сума депонованої зарплати наступного дня здається в банк на поточний рахунок.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими з заробітної плати організується за особовими рахунками працюючих, видами оплат і утримань.

Погодинна оплата праці – залежить від відпрацьованого часу і встановлених тарифних ставок чи посадових окладів.

Погодинна підсистема має дві форми:

– погодинна проста оплата здійснюється за кількість відпрацьованих годин (днів), встановлених тарифних ставок чи посадових окладів;

– погодинно-преміальна оплата здійснюється як і при простій погодинній формі, але, крім того, працівнику виплачується премія за особливі умови роботи.

Для складання розрахункових відомостей для погодинної оплати праці необхідно використовувати:

– табелі використання робочого часу (для розрахунку погодинної заробітної плати та інших доплат – нічні, надурочні, простої за час непрацездатності тощо);

– довідки-розрахунки бухгалтерії (на додаткову заробітну плату);

– розрахункові відомості за минулий місяць (для розрахунку прибуткового податку);

– виконавчі листи (на утримання за рішенням судових органів);

– заяви працівників (на утримання та перерахування частини заробітної плати);

– платіжні відомості (на видачу авансів);

– інші документи.

Відрядна оплата праці – залежить від виготовленого обсягу продукції.

Відрядна підсистема має такі форми оплати праці:

– пряма відрядна оплата залежить від обсягу виготовленої продукції та розцінок;

– відрядно - преміальна оплата праці залежить від суми заробітку за відрядними розцінками й обсягу виготовленої продукції та встановлених розмірів премій;

– непряма відрядна використовується для оплати праці допоміжних працівників у процентах від заробітку основних, яких вони обслуговують, що стимулює продуктивність праці допоміжного персоналу;

– відрядно-прогресивна форма оплати ґрунтується на тому, що зі збільшенням обсягу виготовлення продукції зростає розцінка;

– акордна форма передбачає нарахування заробітної плати за попередньо визначену роботу, виконану в обумовлений час;

– колективно – відрядна форма застосовується у промисловості при випуску продукції на кінцевій операції і розподілі загальної суми заробітку між членами бригади пропорційно до їх тарифного заробітку.

У міру виконання обсяги робіт фіксуються в індивідуальних або бригадних нарядах.

Первинними документами з обліку виробітку є рапорти, відомості виробітку бригад.

Операії, які передбачені технологічним процесом, оплачуються нарядами на відрядні роботи, а різні доплати – за листами на доплату. Наряд – це комбінований документ, у якому вказується завдання на виконання певних робіт, і підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Оплата часу простоїв, які сталися не з вини працівника, оформляються листком обліку простоїв. На оплату робіт із виправлення браку продукції виписується окремий наряд з відміткою „виправлення браку”.

Для виплати заробітної плати оформляються розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості та видаткові касові ордери.

Інструкція зі статистики заробітної плати №5 від 13.01.2004 р. містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою отримання об’єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників використовується фонд оплати праці. Фонд оплати праці складається з трьох складових:

1) основної заробітної плати;

2) додаткової заробітної плати;

3) інших заохочувальних та компенсаційніих виплат.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці.До складу додаткової заробітної плати входять доплати, надбавки, премії за виконання виробничих завдань і функцій тощо.

40. Облік нарахування виплат, що проводяться на основі середнього заробітку: нарахування відпускних, лікарняних та інших виплат (нормативно-законодавче регулювання, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Середній заробіток визначається для оплати праці у випадках:

чергових і додаткових відпусток або компенсацій за невикористані відпустки;

виконання державних і громадських обов'язків; пільгових годин підлітків;

перерви у роботі матерів, які годують немовлят; переміщення працівників на нижче оплачувану роботу через хворобу чи виробничу необхідність;перебування у відрядженнях; вмушених простоїв; вихідної доплати при звільненні; тимчасової непрацездатності;відпустки з вагітності та пологів; інших передбачених законодавством випадках.

Для розрахунку середньої заробітної плати за час хвороби є заробітна плата роботи за останні 6 місяців роботи перед настанням страхового випадку поділена на кількість робочих днів і помножена на кількість днів хвороби.

Крім того, допомога з тимчасової непрацездатності нараховується відповідно до постанови КМУ від 27.04.1998 p. І залежить від страхового стажу роботи та нараховується в таких розмірах:

До 5 років — 60 % заробітку

Від 5 до 8 років — 80 % заробітку

Понад 8 років — 100 % заробітку

Не залежно від стажу допомога в розмірі 100 % середнього заробітку нараховується таким категоріям: працівникам, які мають дітей до 16-ти років (учнів до 18-ти років); ветеранам війни; працівникам 1-4 категорій, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи; допомога з вагітності та пологів; жінкам (чоловікам) військовослужбовців не строкової служби.

Перші 5 днів хвороби нараховуються і виплачуються за рахунок коштів роботодавця при цьому нарахування по непрацездатності будуть відображатися записом: Дт 23,91,92,93 Кт 661. Решта днів хвороби виплачуються за рахунок фонду соц. страху з тимчасової втрати працездатності при цьому бухгалтерські будуть такими: Дт 652 Кт 661.

З 01.01 2011 року змінилися підходи щодо виплати лікарняних, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 p. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), який об'єднав чотири внески, що існують сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Але все ж таки виплату лікарняних буде здійснювати фонд соц. страху з тимчасової втрати працездатності.

Для обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток виходять з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпусток поділеного на кількість календарних днів у році за мінусом святкових днів встановлених законодавством і помножити на кількість календарних днів відпустки.

З метою розподілу витрат на виплату відпусток протягом звітного періоду на підприємствах створюються резерви на виплату відпусток.

Резерв виплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, яка враховується при розрахунку середнього заробітку. Нормативи відрахувань до резерву оплати відпусток кожне підприємство розраховує самостійно. При цьому враховується зарплата, яка включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи (Пенсійний фонд 31,8 % + Фонд соцстраху 2,9 % + Фонд безробіття 1,3 % + Фонд від нещасних випадків (різний відсоток), що нараховується на зарплату).

У бухгалтерському обліку нарахування резерву оплати відпусток відображається оборотом за кредитом рахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток»у кореспонденції з дебетом рахунків, на яких ведеться облік витрат (рахунки класу 8 «Витрати за елементами» або 9 «Витрати діяльності»).

Таблиця

облік створення і використання резерву на виплату відпусток

№ пп

Для обчислення середньої заробітної плати під час перебування у відрядженні та у інших випадках необхідно заробітну плату за останні 2 місяці поділити на кількість робочих днів і помножити на на кількість днів відсутності працівника.

41. Облік податку на доходи з фізичних осіб (сутність податку, об’єкт оподаткування, соціальні податкові пільги, ставка податку, відображення в обліку податку на доходи з фізичних осіб, порядок звітування перед податковими органами)

Платниками податку є:-фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;податковий агент.

-Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Стаття 163. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування резидента є:-загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;-доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);-іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

-загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

. База оподаткування Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею177 цього розділу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, згідно із статтею178 цього розділу.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму та в умовах цивільно-правового договору; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту;

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації, від їх емітента відповідно до закону;

дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

доходи у вигляді дивідендів;

в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.

167.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим пункту 167.1 цієї статті, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів;

167.4.Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно із пунктом 164.6 статті164 цього розділу, шахтарів – працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

167.5. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу.

Стаття 166. Податкова знижка

166.1. Право платника податку на податкову знижку

166.1.2. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації;

166.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки

166.2.1. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);

166.2.2. Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом".

166.3. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього розділу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

166.3.1. частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього розділу;

166.3.2. суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

166.3.3. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті169 цього розділу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

166.3.4. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду’ у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);г) операцій із зміни статі;ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього розділу;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього розділу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї;

суму витрат платника податку на:

оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

166.3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки

166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

166.4.2. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього розділу.

166.4.3. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

166.5.Центральний орган державної податкової служби провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо, забезпечує безоплатне надання бланків податкових декларацій з цього податку, інших розрахунків, передбачених цим розділом, податковими органами за першим запитом платника цього податку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплачено-го) на користь платників податку, і сум утриманого з них по-датку затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451 ре-гулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахо-ваного (сплаченого) на користь платників податку, та сум ут-риманого з них податку за формою №1ДФ.Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то ос-таннім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податко-вий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов’язаний по-дати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

У разі, коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам

податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені доходи).

У разі нарахування доходу його відображення є обов’язко-вим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.Нарахований дохід відображається повністю, без вираху-вання податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.