Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ROZRAKh_ROB_2.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
123.72 Кб
Скачать

3. Методичні рекомендації для розрахунку податкових платежів за звітній період

3.1 Розрахунок суми податку на прибуток

Для розрахунку суми податку на прибуток необхідно керуватися розділом ІІІ Податкового Кодексу України (ПКУ). Згідно статті 134, п. 134.1 даного документу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів (ст. 135 – 137 ПКУ) звітного періоду на суму собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та на суму інших витрат звітного періоду (ст. 138 -143 ПКУ).

Розрахунок суми доходів з метою оподаткування податком на прибуток

У відповідності до ПКУ існує ряд доходів, які дозволяється включати до складу доходу з метою оподаткування, однак існує ряд доходів, які не дозволено враховувати під час визначення бази оподаткування податком на прибуток. В даних методичних вказівках наведені основні з них, а також вказані статті, до яких можна звертатися в разі необхідності при визначенні суми доходу з метою оподаткування податком на прибуток (табл. 3.1).

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акту або іншого документу.

Таблиця 3.1

Визначення доходів з метою оподаткування податком на прибуток

Доходи, що враховуються при обчисленні бази оподаткування (ст. 135 ПКУ)

1. Дохід від реалізації товарів та послуг, наданих робіт.

2. Дохід у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, від володіння боровими вимогами.

3. Доходи від операцій оренди/лізингу.

4. Суми штрафів фактично отриманих за рішенням сторін договору.

5. Суми акцизного податку сплаченого покупцями на користь платника акцизного податку.

6. Дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів.

Доходи, що не враховуються для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток (ст. 136)

1. Сума попередньої оплати та авансів, отриманих в рахунок оплати товарів.

2. Сума податку на додану вартість отримана платником ПДВ, нарахована на вартість продажу товарів, робіт, послуг.

3. Сума прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права.

4. Сума отриманого емісійного доходу.

5. Дивіденди отримані платником податку від інших платників.

6. Кошти, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги.

7. Вартість основних засобів безоплатно отриманих з метою їх експлуатації за рішенням центральних органів влади.

8. Основна сума отриманих кредитів.

Розрахунок суми витрат з метою оподаткування податком на прибуток

У відповідності до ПКУ існує ряд витрат, які дозволяється включати до складу витрат з метою оподаткування, однак існують такі витрати, на суму яких не дозволено зменшувати дохід підприємства при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток, а також ті, які дозволено включати лише у розмірі певного відсотку. В даних методичних рекомендаціях наведені основні з них, а також вказані статті до яких можна звертатися в разі необхідності при визначенні суми витрат з метою оподаткування податком на прибуток (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Визначення витрат з метою оподаткування податком на прибуток

Витрати, які враховуються при визначенні оподаткованого прибутку (ст. 138)

Витрати операційної діяльності

(ст. 138.8)

Інші витрати (ст. 138.10)

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт та наданих послуг:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активі безпосередньо пов’язаних з виробництвом;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на ремонт, утримання, страхування основних засобів, опалення, освітлення, водопостачання виробничих приміщень тощо);

- вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів.

- адміністративні витрати на обслуговування та управління підприємством (проведення річних зборів органів управління, винагороди за консультаційні аудиторські послуги, оплата послуг зв’язку, зарплата адміністративного персоналу);

- витрати на збут (реклама, транспортування, зарплата працівників відділу збуту тощо);

- інші операційні витрати (втрати від курсових різниць, суми єдиного цільного внеску, що сплачується з зарплати найманого працівника та інших податкових платежів за винятком податку на прибуток, ПДВ (для платників ПДВ), податку на доходи фізичних осіб, інформаційне забезпечення господарської діяльності, відсотки за користування кредитом).

Витрати, на які дозволено зменшувати базу оподаткування у сумі певного відсотку (ст. 138.10.6)

- кошти перераховані підприємствам всеукраїнських об’єднань осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, на яких працює не менше 75% таких осіб – не більше 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду;

- кошти або вартість майна добровільно перераховані на користь резидентів з метою виробництва національних фільмів – не більше 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду;

- кошти або вартість майна добровільно перераховані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури – не більше 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду;

- витрати пов’язані з добровільним перерахунком коштів до бюджету або неприбуткових організацій, але у розмірі 4% від прибутку попереднього звітного року;

- сума єдиного соціального внеску, що сплачується роботодавцем;

- витрати на проведення ремонту та реконструкції основних засобів (на витрати відноситься 10% від загальної вартості основних засобів).

Продовження табл. 3.2

Витрати,що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку(ст. 139)

Витрати не пов’язані з проведенням господарської діяльності:

- організація, проведення прийомів, презентацій, свят розваг та відпочинку;

- сума попередньої оплати за товари, роботи, послуги;

- витрати на погашення основної суми отриманих позик;

- витрати на придбання, виготовлення, будівництво об’єктів основних засобів, що підлягають амортизації;

- витрати на утримання органів управління об’єднань підприємств, які є окремими юридичними особами;

- дивіденди;

- суми штрафів, які підлягають сплаті;

- витрати на придбання у нерезидентів консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що перевищує 4% доходу від реалізації товарів (ст.. 139.1.13);

- витрати на придбання у нерезидентів послуг інжинірингу у обсязі, що перевищує 5% митної вартості обладнання (ст. 139.1.14).

Витрати подвійного призначення (ст. 140):

Враховуються при визначенні об’єкту оподаткування (ст. 140.1)

- витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, миючими та знешкоджувальними засобами, продуктами спеціального харчування;

- витрати пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності;

- витрати на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів у разі якщо законодавством передбачено обов’язковість періодичної підготовки;

- витрати на гарантійний ремонт, вартість яких не компенсується за рахунок покупців;

- витрати на проведення реклами;

- витрати на відрядження підтверджені документально;

- витрати на утримання об’єктів, які знаходяться на балансі з 1 липня 1997 р. та забезпечують соціально-культурні заходи підприємства: дитячі садки, санаторії, медичні заклади та не використовуються з метою отримання прибутку.

Не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування (ст. 140.1.1.)

- роялті на користь нерезидента в обсязі, що перевищує 4% виручки від реалізації товарів;

- до складу витрат на відрядження не включається вартість алкогольних та тютюнових виробів;

До витрат звітного періоду дозволено включати, тільки ту суму, яка відповідає обсягу реалізованої в даному періоді продукції, а не на весь обсяг виробленої в даному періоді продукції.

Розрахунок суми амортизаційних відрахувань

Основні засоби – це матеріальні активи, що призначені для використання платником податків у господарській діяльності, мають термін служби більше одного року, вартість більше 2500 грн. і переносять свою вартість на вартість готової продукції протягом декількох виробничих періодів.

Нарахування амортизації здійснюється окремо по кожному об’єкту основних засобів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]