3.7 Розрахунок збору за спеціальне використання води

Платниками збору є водокористувачі-суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (ст. 323 ПКУ).

Об'єктом оподаткування (ст. 324 ПКУ) збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом.

Збір не справляється (ст. 324.4 ПКУ): за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення; за воду, що використовується для протипожежних потреб; за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.

Ставки збору встановлені статтею 325 Податкового кодексу України в гривнях на 100 кубічних метрів; для потреб водного транспорту в гривнях за 1 тоннаж-добу або місце-добу. У деяких випадках при обчисленні плати за спеціальне використання води до ставок встановлюються коефіцієнти, наклад: теплоелектростанції з прямоточною системою водопостачання – 0,005; житлово-комунальні підприємства – 0,3. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Отже, розрахунок збору за спеціальне використання види здійснюється наступним чином:

- встановлюємо скільки куб. метрів води використано в межах ліміту, а скільки перевищує ліміт;

- Сума збору в межах ліміту:

Сума збору = ставка збору*обсяг використаної води*ліміт обсягу використання води / загальний осяг використаної води

- Сума збору при перевищенні встановлених лімітів:

Сума збору = (ставка збору*обсяг використаної води* обсяг використання води понад ліміту / загальний осяг використаної води)*5

- Сума збору, яка підлягає сплаті у бюджет:

Сума збору = сума збору в межах ліміту + сума збору при перевищенні ліміту

3.8 Розрахунок плати за землю

База оподаткування (ст. 271 ПКУ): нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку диференційовані в залежності від господарського призначення та місцезнаходження земельної ділянки. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком: ділянок сільськогосподарських угідь, ділянок лісогосподарського призначення, ділянок житлового фонду, природоохоронного та оздоровчого значення, ділянок історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій тощо (ст. 274).

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється в залежності від чисельності населення в гривнях за 1 квадратний метр. У містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення, а також у курортних населених пунктах застосовуються відповідні коефіцієнти, що збільшують розмір плати за землю. Ставка плати за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач, встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області (ст. 278.1).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (ст. 285). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (ст. 286).