25. Принципи розвитку сучасних мев(загальні і специфічні). Перспективи участі України в міжнародній економічній системі.

Принципи розвитку МЕВ визначаються як суттєві, об’єктивні та загальновизнанні норми і правила міжнародної господарської взаємодії. До загальних принципів світогосподарської взаємодії належать: 1) об’єктивність міжнародних економічних відносин, тобто відповідність їх розвитку об’єктивним економічним законам (ігнорування міжнародних зв’язків – це втрати як потенціал втрачених можливостей); 2) взаємовигідність економічних зв’язків для двох і більше партнерів; 3) конкурентні підвалини механізму зовнішньоекономічних зв’язків;4) компромісний характер міжнародної економічної взаємодії, що передбачає певні поступки один одному з боку партнерів;5) неконфронтаційність міжнародних економічних відносин;6) спільне вирішення глобальних проблем людства.Специфічні принципи розвитку міжнародної економічної взаємодії конкретизують зміст загальних:1) кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні і культурні системи;2) економічне співробітництво між державами повинно здійснюватись незалежно від розбіжностей побудови їхніх політичних, економічних і соціальних систем;3) своєчасні міжнародні розрахунки;4) надійність і конвертованість валют, що передбачає організацію валютного контролю, використання тих чи інших форм валютного регулювання;5) підвищена роль транспортної проблеми та пов’язаних з нею витрат;6) повага права власності;7) підтримка платіжного балансу;8) міжнародна стандартизація та сертифікація продукції, виконання вимог яких потребує суттєвих додаткових витрат;9) сприяння економічному зростанню у найбідніших країнах;10) співпраця у подоланні глобальних проблем існування людства з приводу охорони довкілля, конверсії, безпеки, ліквідація голоду.

Розвиток економіки України як складової світової економіки передбачає насамперед участь у міжнародних економічних відносинах на світовому ринку товарів і послуг, у міжнародній міграції капіталу, технологій та інновацій, робочої сили, а також співпрацю з міждержавними регіональними економічними об'єднаннями та міжнародними економічними організаціями з конкретних питань функціонування світового господарства. Останнім часом Україна почала використовувати нові форми включення у світовий економічний простір.

26. Основні напрямки міжнародної міграції робочої сили: ретроспективний аналіз

Міграція робочої сили — переселення працездатного населення з одних держав (регіонів) до інших терміном більше, ніж рік, що викликана економічними та іншими соціально-політичними причинами.

За географічною ознакою міграція поділяється на інтеграційну, внутрішню і зовнішню.

Інтеграційна міграція має регулярний характер і являє собою вільне або обмежене законом переміщення робочої сили в межах інтеграційного об'єднання. Обмежений характер регулюється статутом інтеграційного об'єднання і національним законодавством.

Внутрішня міграція — це переміщення працездатного населення та їх сімей в межах однієї країни.

Зовнішня (міжнародна) міграція робочої сили — це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення, що викликане причинами економічного характеру.

Напрямки міграції відповідають як бажанням населення, так і економічному статусу країни.

Можна виділити 6 основних напрямків міжнародної міграції робочої сили:

1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;2)міграція в межах промислово розвинутих країн;3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;4) міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово розвинуті країни;5) міграція кваліфікованих фахівців з розвинутих країн в країни, що розвиваються;6) міграція в межах СНД.

Важливою є оцінка процесів вибуття і прибуття за ступенем відхилення його показників від вимог об'єктивних законів.

Ретроспективний аналіз дозволяє визначити ківлькість прибуття мігрантів у країну та вибуття з неї, здійснює оцінку сучасного стану міграційного процесу, його стійкості в часі і просторі та відповідності параметрів прибуття і вибуття вимогам об'єктивних законів.