3.Умови забезпечення гармонізації податкових актів.

Гострота юридичних в тому числі податкових протиріч, що існує в українській дійсності, відображають як загальні, що повторюються , так і ті, що виникають конфліктні ситуації.

Їх зміна та перетворення в нормальний юридичний стан потребують значних зусиль як законодавців, так і осіб, що застосовують правові норми, як політичних партій так і громадських обєднань, як засобів масової інформації так і інших правових інститутів.

Зазначені зусилля спрямовані на формування умов, що сприяють правовій гармонізації.

До числа таких умов можна віднести перш за все впорядкування, удосконалення та розвиток суспільних відносин в різних сфервах суспільного життя, в тому числі політичній, економічній, соціальній та інших.

Причини багатьох юридичних в тому числі податкових конфліктів вприховані поза провової сфери, їх подолання потребує правильного державного курсу, обгрунтованих програм перетворень та послідовності дій.

Відповілно умови гармонізації правових актів у сфері оподаткування можна відобразити наступним чином.

По-перше, на подолання податкових конфліктів впливає впорядкування нормативно - првових актів у сфері оподаткування та підтримка її рівноваги. Воно включає такі дії, як як встановлення строгої класифікації правових актів та дотримання її в процесі правотворчості.

Таким чином можна подолати випадки змішування правових актів по предмету, змісту та методам регулювання, по формі, процедурі прийняття та набрання чинності, досягти суворого дотримання нормативного співвідношення між актами і системних зв’язків та залежностей.

Вирішити ці завдання можна завдяки конституційним принципам правової системи, а також шляхом прийняття Закону України «Про нормативні правові акти України у сфері оподаткування».

Правовій гармонізації нормативно – правових актів у сфері оподаткування безумовно допоможе методологія порівняльного правовзнавства, яка дозволить аналізувати та співставляти різні акти як внутрішні так і на міждержавному масштабі.

Работа порівняльного аналізу проводиться з використанням автоматизованих інформаційно - пошукових систем податкового законодавства. При необхідності використовуються також інші джерела правової інформації.

Оцінка нормативних джерел, які є об’єктом порівняльного дослідження, здійснюється як по формально – юридичним так і по юридично- змістовним критеріям.

До таких критеріїв відносяться :

а) кількість нормативно-правовихх актів, в яких вирішується те чи інше питання ( Закони, кодекси, тощо);

б) обґрунтування вибору рівня нормативного регулювання, виду акту для вирішення конкретного завдання виходячи із змісту питання та компетенції відповідного органу;

в) використання таких првових форм, як «угода, договір, тощо(;

г) використання правил законодавчої техніки;

д) використання спеціальних првових засобіва, що забезпечують викнання актів( міри відповідальності, заохочення. Контролю, порядок розгляду спорів, тощо).

е) дія порівняльних атів в часі, просторі та по колу осіб;

ж) системний зв'язок з іншими нормативно-првовми актами;

з) множинність актів по одному питанню, рівень їх кваліфікації;

Ефективнiсть процесу гармонiзацii податкового законодавства великою мiрою залежить вiд формування належного iнституцiйного механiзму, однак даний чинник не е визначальним. Лише за наявностi високих показникiв соцiально-економiчного розвитку держави iнституцiйний механiзм зможе ефективно функцiонувати. Тому унiфiковувати податкове законодавство необхiдно поступово, з урахуванням сучасних тенденцiй соцiально-економiчного розвитку держави та свiтового досвiду оподаткування.